РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-3680/11

 20.01.2012   року                                                                                          м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі: головуючого – судді  Михайлова В.Є., при секретарі – Павлюченко Т.В., за участю представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідачки – ОСОБА_2

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів,  

В с т а н о в и в:

      ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 та просив змінити розмір аліментів на утримання сина – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначений за рішенням суду  у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. до 500 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 03.04.2009 року з нього на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 2500 грн. щомісяця. Дане рішення він виконував належним чином. Проте у зв’язку із зміною матеріального становища (13.09.2011 року він звільнився з роботи і на даний час є безробітним) та погіршенням стану здоров’я його непрацездатної матері, яка знаходиться на його утриманні, він не може сплачувати аліменти в розмірі, встановленому рішенням суду.

      В ході судового засідання представник позивача ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі з мотивів в ньому викладених, просив вимоги задовольнити.    

      Представник відповідачки ОСОБА_5, діючий на підставі довіреності ОСОБА_2 позов ОСОБА_3 не визнав, просив відмовити в його задоволенні повністю, виходячи з наявності обов’язку у ОСОБА_3 утримувати свою неповнолітню дитину, яка, до речі, потребує такої допомоги.    

      Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали цивільної справи  №2-2253/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_3 частково обґрунтовано та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

      Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 07.10.2005 року по 27.11.2011 року.

      Від спільного життя сторони мають малолітню дитину – сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.   

      Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 03.04.2009 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання дитини – сина ОСОБА_6 у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. до повноліття дитини, починаючи з 01.04.2009 року (а.с. 6).

      Вказане рішення набрало законної сили та звернуто до примусового виконання.

      З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 рішення суду про стягнення аліментів виконувалося належним чином, що також підтверджується квитанціями (а.с. 7-16).

       В поданому позові позивач зазначає про те, що з вересня 2011 року він звільнився з роботи і на даний час ніде не працює та на його утриманні перебуває непрацездатна мати і у зв’язку з існуванням вказаних обставин просить суд зменшити розмір аліментів до 500 грн.

       Як вбачається з матеріалів справи, ухвалюючи рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в розмірі 2500 грн., суд виходив з тих обставин, що ОСОБА_3 був працевлаштованим: працював на посаді директора з розвитку регіональної мережі в ЗАТ «Терра Банк» та отримував середньомісячний заробіток в розмірі 10000 грн.

       Проте  під час розгляду даної справи судом встановлено, що з посади директора з розвитку регіональної мережі в ЗАТ «Терра Банк» позивача було звільнено 27.07.2009 року за угодою сторін. Після цього з 29.07.2009 року позивач працював на посаді директора ТОВ «МХ Консалтінг». 13.09.2011 року його звільнено з займаємої посади за угодою сторін, що вбачається з трудової книжки ОСОБА_3 (а.с. 17-20).

      Таким чином, з вересня 2011 року позивач є не працевлаштований. При цьому отримання ним будь-яких інших доходів під час розгляду справи не встановлено, що свідчить про значне погіршення його матеріального становища.

      Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

      При цьому суд не бере до уваги доводи позивача, викладені ним в позовній заяві, на які він посилається як на підставу позовних вимог щодо перебування на його утриманні непрацездатної мати, оскільки, не оспорюючи того факту, що мати ОСОБА_3 є пенсіонеркою, судом не встановлено її знаходження саме на утриманні позивача, який до того ж сам є не працевлаштованим.       

     Проаналізувавши викладені сторонами обставини та надані ними докази в підтвердження своїх вимог та заперечень, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача і вважає за можливе знизити розмір аліментів, встановлений рішенням суду від 03.04.2009 року, визначивши їх в розмірі 2000 грн., враховуючи при цьому інтереси дитини та виходячи з обов’язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття,  закріпленого положеннями ст. 180 СК України.

      На стягненні понесених судових витрат позивач не наполягав.   

   На підставі ст.ст. 141, 150-152, 153-155, 160-161, 180-184, 192 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд –

       В и р і ш и в:

      Позов ОСОБА_3 – задовольнити частково.   

      Зменшити розмір аліментів, стягнутих на підставі рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 03.04.2009 року по цивільній справі №2-1663/09 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання дитини – сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 2500 грн., визначивши їх в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. щомісяця.   

      Решту частину вимог залишити без задоволення.

   Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

          Суддя