Справа № 2-4478/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2011 року    Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

                                                  Головуючого –Кузьменко В.А.

                                                  при секретарі –Ніколаєнко Н.І.

                                                  за участю адвоката –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Черкаської міської ради,  КП ЧООБТІ про визнання права власності на квартиру, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернувся з позовом до виконавчого комітету Черкаської міської ради Черкаської області, КП ЧООБТІ про визнання права власності на переплановану квартиру. В обґрунтування своїх вимог вказує, що ОСОБА_2 є інвалідом 1 групи та  для поліпшення житлових умов  та умов пересування по квартирі самочинного перепланував квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 38,20 кв.м., яка складається з коридору площею 4,60 кв.м., вбиральні (сумісний санвузол) площею 3,30 кв.м., житлової кімнати площею 14,10кв.м., кухні площею 10,90 кв.м., спальні-гардеробної площею 5,30 кв.м.

Дане перепланування нічиїх прав не порушує, тому просить визнати право власності на переплановану квартиру.

Представник позивача –адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача - ОСОБА_3, проти позову не заперечував, враховуючи, що позивач є інвалідом 1 групи, потребує постійної сторонньої допомоги та  догляду .

Представник  КП ЧООБТІ був належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, проте у судове засідання не з’явився, заяв, клопотань не надавав.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 22.09.1994 року Органом приватизації Соснівського райвиконкому, позивач є власником квартири АДРЕСА_2. Позивач з 12.08.2008 року являється інвалідом першої групи, постійно потребує сторонньої допомоги та догляду, який здійснює син та його родина. Позивач тривалий час хворіє на важку форму цукрового діабету, внаслідок чого, йому було ампутовано обидві нижні кінцівки.

З метою поліпшення житлових умов для сумісного проживання позивача, ОСОБА_2, разом з родиною сина, було здійснено перепланування вищевказаної квартири. Відповідно до технічного обстеження, позивачем проведено наступні перепланування приміщень квартири:

-          між коридором та житловою кімнатою було влаштовано нову перегородку, розміром 0,66х0,78 (дверний проріз з дверним блоком)х0,96 м, тим самим зменшено площу житлової кімнати з 16,7 кв.м. до 14,10 кв.м.;

-          між коридором та кухнею демонтовано перегородку, яка межує з коридором;

-          влаштовано нову перегородку, завдяки якій утворилась спальня-гардеробна площею 5,30 кв.м., за рахунок зменшення площі коридору з 6,9 кв.м. до 4,6 кв.м.;

-          між кухнею та лоджією частково демонтовано нижню частину стіни під віконним блоком, влаштовано арку, тим самим кухню об’єднано з лоджією, збільшивши площу кухні з 7,5 кв.м. до 10,90 кв.м., приміщення лоджії утеплено, стіни, стеля – облицьовані вагонкою, підлога –плити ДВП, лінолеум;

-          між житловою кімнатою та лоджією замуровано дверний блок.  

Протягом 2010 року без належно затвердженого проекту та без дозволу на будівництво, позивач по справі перепланував квартиру АДРЕСА_2.

Відповідно до висновку №38-БТ експертного будівельно-технічного дослідження, від 05.08.2011 року, складеного приватним підприємцем судовим експертом з правом проведення будівельно-технічних експертиз, ОСОБА_4 щодо  відповідності даного будівництва державним будівельним нормам і правилам України, конструктивні елементи та планування самовільно перепланованої квартири відповідають вимогам чинних державних будівельних норм.

Згідно ст. 319 ЦК України –власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до п. 3 ст.376 ЦК України, право власності на нерухоме майно, яке самочинно переплановане, визнається в судовому порядку за особою, яка здійснила таке перепланування.

Суд вважає, що можливо визнати за ОСОБА_5 право власності на переплановану квартиру, оскільки її перепланування не суперечить суспільним інтересам та визнається відповідачем представником Черкаської міської ради.

Позивач звільнений від спати державного мита за даним позовом на підставі п.18 ст.4 Декрету КМУ від 21.01.1993 року і від сплати витрат на ІТЗ розгляду справи на підставі ст.82 ЦПК України, як інваліда І групи.

Керуючись ст.10, 11, 60, 82, 130, 174, 213 ЦПК України, ст. 319 ЦК України, п.18 ст.4 Декрету КМУ від 21.01.1993 року, суд, –

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 після самочинного перепланування, загальною площею 38,20 кв.м., яка складається з коридору площею 4,60 кв.м., вбиральні (сумісний санвузол) площею 3,30 кв.м., житлової кімнати площею 14,10кв.м., кухні площею 10,90 кв.м., спальні-гардеробної площею 5,30 кв.м.

Звільнити ОСОБА_2 від сплати державного мита, витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн. покласти на позивача, ОСОБА_2

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий: