Справа № 2а-48/2007р.
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 червня 2007 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лисюк О.Д.
при секретарі Ющенко Л.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації Київської області про стягнення з Управління соціального захисту населення Баришівської райдержадміністрації недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -
встановив:
позивач звернувся до суду із позовом до Управління соціального захисту населення Баришівської райдержадміністрації про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, мотивуючи свої вимоги тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалід II групи і згідно законодавства має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати. Однак, відповідачу виплачено вказану допомогу на оздоровлення за 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006 роки у значно нижчому розмірі. Оскільки, відповідач відмовляється провести йому доплату вказаної грошової допомоги, то позивач просить суд стягнути за 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006 роки 7853, 20 (сім тисяч вісімсот п'ятдесят три) гривні 20 коп.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлений позов в повному об'ємі.
Представник відповідача за дорученням ОСОБА_2 позов не визнала та вказала, що виплата вказаної допомоги на оздоровлення позивачу проведена у розмірах, визначених постановою KM України, управління соцзахисту населення є розпорядником бюджетних коштів, діє в межах наданих йому асигнувань і не може виходити за межі бюджетних призначень, визначених Державним бюджетом України.
Оглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних міркувань.
По справі встановлено, що позивач є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС категорія 2, копія посвідчення НОМЕР_1.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС - в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту.
Судом встановлено, що відповідачем виплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачу проведена за 2001 рік в розмірі 26, 70 грн., 2002 рік в розмірі - 26, 70 грн., за 2003 рік - 26, 70 грн., за 2004 рік - 26, 70 грн., за 2005 рік - 120 грн., за 2006 рік - 120 грн.
Зазначена допомога на оздоровлення виплачена в такому розмірі, який встановлений KM України від 26.07.1996 року за № 836 «про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період до 2005 року, та постановою KM України від 12.07.2005 року за № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 2005 року.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплат, а саме: за 2001 рік - з мінімальної заробітної плати, 165 грн. в сумі 825 - 26, 70 = 798, 30 грн., за 2002 рік - з мінімальної заробітної плати, 185 грн. в сумі 925-26, 70=898, 30 грн., за 2003 рік - з мінімальної заробітної плати, 205 грн. в сумі 1025-26, 70=998, 30 грн., за 2004 рік - з мінімальної заробітної плати, 310 грн. в сумі 15-50-26, 70=1523, 30 грн., за 2005 рік - з мінімальної заробітної плати, 375 грн. в сумі 1875-120=1755 грн., за 2006 рік - з мінімальної заробітної плати, 400 грн. в сумі 2000-120=1880 грн.
Заперечуючи проти позову представник відповідача посилається на те, що згідно ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» його застосування провадиться у порядку, визначеному KM України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерства та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. А саме в розмірах, які визначені KM України, проведена позивачу виплата зазначеної допомоги на оздоровлення.
Але з цими запереченнями представника відповідача суд не може погодитися з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України- та законами України.
За ст. 113 Конституції України KM України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розмір допомоги на оздоровлення, визначений вказаними вище
постановами KM України, суперечить вимогам ст. 48 Закону та іншим нормам Законів.
Статтею 83 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» установлений з 01 січня 2005 року розмір мінімальної заробітної плати 262 грн. на місяць, з 01 квітня 2005 року - 290 грн., з 01 липня 2005 року - 310 грн., з 01 вересня 2005 року -332 грн.
Згідно ст. 82 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» установлений з -01 січня 2006 року розмір мінімальної заробітної плати 350 грн. на місяць, з 01 липня 2006 року - 375 грн., з 01 грудня 2006 року - 400 грн.
Вказані Закони не мали обмежень щодо застосування ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та положення зазначених вище Законів України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, а не постанови KM України № 836 та № 562.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативне правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода н обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту су, застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу .
Отже, враховуючи наведене, управління соцзахисту населення повинно виплачувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати, а саме: за 2001 рік в розмірі 798, 30 грн за 2002 рік в розмірі - 898, 30 грн., за 2003 рік в розмірі 998, 30 грн., за 2004 рік - 1523, 3 грн., за 2005 рік - 1755 грн., за 2006 - 1880 грн., виходячи з розмірів мінімальне заробітної плати діючої на момент проведення виплат.
Суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з захистом своїх прав, встановлений ст. 99 КАС України з поважних причин, оскільки 27.02.2007 року позивачеві було відмовлено в проведенні перерахунку, отже саме з цього часу позивач довідався про порушення свого права, та в нього виникли підстави для звернення до суду.
За правилом ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Таким чином, в силу вимог ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
На підставі ст. 4 Декрету КМ «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору на користь держави.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відмова відповідача в проведення позивачу доплати недоотриманих сум грошової допомоги на оздоровлення, неправомірною, а тому вважає, за можливе на користь позивача стягнути з відповідач недоотриману суму допомоги на оздоровлення за останні три роки: за 2004 рік -1523, 30грн., 3^2005 рік -1755 грн., за 2006 -1880 грн. = 5158, 30грн.
Керуючись ст. ст. 19, 113 Конституції України, ст. 48, 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильське катастрофи», ст. ст. 6, 9, 17, 89, 99, 100, 158-163, 185, 186 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Баришівської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 5158, 30 (п'ят тисяч сто п'ятдесят вісім гривень) 30 копійок недоотриманої суми одноразової грошове допомоги.
постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяті днів з дня проголошення постанови.