РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-3779/11

 19.01.2012   року                                                                                          м. Сімферополь

     Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі: головуючого – судді  Михайлова В.Є., при секретарі – Павлюченко Т.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що з 14.08.1987 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Позивачка зазначає, сімейне життя з відповідачем не склалося з причин відсутності взаєморозуміння та взаємоповаги, вона втратила до відповідача почуття любові та поваги, шлюбні відносини між ними припинено з лютого 2010 року, спільне господарство вони не ведуть.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутністю, підтримавши позовні вимоги в повному обсязі.   

  Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з’явився, але  надав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю. В поданій заяві відповідач зазначив про визнання ним позову, не заперечуючи проти розірвання шлюбу, вказуючи також про відсутність необхідності в наданні строку на примирення.  

        Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

        Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 14.08.1987 року, зареєстрованому Будинком Одруження Сімферопольського міськвиконкому Кримської області, актовий запис №1393 (а.с. 3).

        Від даного шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

        Як було встановлено у ході розгляду справи протягом тривалого часу, а саме: з лютого 2010 року сторони не підтримують фактичні шлюбно-сімейні відносини з причин відсутності взаєморозуміння. З цього ж часу сторони припинили вести спільне господарство, проживають окремо.

В поданих до суду заявах позивачка наполягала на задоволенні позову, відповідач також не заперечував проти розірвання шлюбу.

        Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що шлюб між сторонами підлягає розірванню, оскільки в ході розгляду справи було встановлено, що розлад в сім’ї ОСОБА_1 носить тривалий характер і подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе і суперечило б інтересам одного з подружжя.

  Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

  Після розірвання шлюбу суд вважає за можливе залишити позивачці прізвище – «ОСОБА_1», за бажанням останньої.   

  Майнового спору під час розгляду справи між сторонами не існувало.   

         На стягненні з відповідача понесених судових витрат позивачка не наполягала.  

      На підставі ст.ст. 105, 110-113, 115 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд –

В и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.    

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 14.08.1987 року Будинком Одруження Сімферопольського міськвиконкому Кримської області, актовий запис №1393.      

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище – «ОСОБА_1».    

      Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

          Суддя