Справа № 2-2377/2007p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2007 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Колодяжної І.М. при секретарі - Яшнєвій С. Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2до Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 з позовом про стягнення з ДП «Заводу ім. В. О. Малишева» заборгованості по сплаті заробітної плати у розмірі 9559, 19 грн., сплачених позивачем інформаційно-технічних витрат на розгляд справи у сумі 30, 00 грн. та витрати за послуги нотаріуса, пов'язані з укладанням довіреності у розмірі 500, 00 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_2 працював на підприємстві з 29 жовтня 2004 року по 19 квітня 2007 року. При звільненні ДП «Завод ім. Малишева» не виплатило останньому заборгованість по заробітній платі та взагалі не провело кінцеві розрахунки. До теперішнього часу вказана сума не відшкодована.
Позивач у судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 кінцевий розрахунок у сумі 9559, 19 грн., середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку у розмірі 5384, 08 грн., сплачені витрати на інформаційно-технічний розгляд справи у сумі 30, 00 грн., витрати на послуги нотаріуса у розмірі 100 грн., витрати на оплату праці повіреному в розмірі 450 грн., а також; просив відшкодувати моральну шкоду у розмірі 2000 грн.
Особа, інтереси якої представляє позивач підтримав уточнені та доповнені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача частково визнала позовні вимоги, пояснивши, що ДП «Завод ім. Малишева» дійсно має перед позивачем заборгованість по сплаті заробітної плати, тому вона не заперечує проти відшкодування позивачу остаточного розрахунку у сумі 9559, 19 грн. та середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку у розмірі 5384, 08 грн., а стосовно моральної шкоди - заперечує, посилаючись на те, що позивачем не представлено доказів, які б підтверджували її наявність, також: не визнала вимоги позивача стосовно відшкодування послуг нотаріуса у розмірі 100 грн. і витрат на оплату праці повіреному у сумі 450 грн., оскільки це не передбачено діючим ЦПК.
Суд, заслухавши пояснення позивача, особи, інтереси якої позивач представляє та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засідання достовірно встановлено, що позивачу сума заборгованості по заробітній платі складає 9559, 19 грн., відповідно до наданої письмової довідки ДП «Завод ім. Малишева».
Відповідно до наданої та вивченої в судовому засідання довідки середньомісячний заробіток ОСОБА_2 за час роботи на підприємстві складає 1738, 00 грн. та середньоденний - 85, 04 грн.
Згідно з наказом № 67 про припинення трудового договору від 19.04.2007 року, ОСОБА_2 19.04.2007 року був звільнений за власним бажанням за cm. 38 КЗпТ України, у зв'язку з чим йому повинно було у той же день бути виплачено кінцевий розрахунок. Однак на неодноразові прохання та вимоги про виплату, він відповіді не отримував та кінцевий розрахунок йому виплачено не було.
У відповідності до cm. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в день звільнення, або не пізніше наступного дня, власник або уповноважений ним орган повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до вимог cm. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов 'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Як вбачається зі cm. 81 ЦПК України, не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справі про стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати.
Стосовно витрат, пов'язаних зі сплатою послуг нотаріуса у розмірі 100 грн., відшкодування яких не передбачено діючим законодавством, тому позовні вимоги стосовно стягнення вказаних витрат задоволенню не підлягають.
Згідно зі cm. 237-1 КЗпП України, моральна шкода відшкодовується власником або уповноваженим ним органом працівнику у випадку, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, утраті нормальних життєвих зв 'язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд вважає, що своїми неправомірними діями відповідач порушив Конституційне право позивача на заробітну плату, грубо посягає на право власності, позбавляючи ОСОБА_2. можливості користуватись та розпоряджатись заробленими останнім грошима, що принесло йому моральну шкоду, яка виразилась у виникненні заборгованості по сплаті комунальних послуг, відсутності можливості купувати необхідні продукти харчування, одяг, у зв 'язку з чим він дуже переживав.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у розмірі 9559, 19 грн., сума за затримку кінцевого розрахунку, яка на 24.07.2007 року складає 5384, 08 грн., з розрахунку, що кінцевий розрахунок не було проведено з дня звільнення по теперішній час, тобто три місяці 2 дні: (1738, 00 грн.(середньомісячна заробітна плата) х 3 місяців) + (85, 04 грн. (середньоденна заробітна плата) х 2 дні) = 5384, 08 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 450, 00 грн., а також; моральна шкода підлягає частковому задоволенню в сумі 500 грн., а всього 15893, 27 грн.
Крім того, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі 158 грн. 93 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись cm.cm.10, 11, 57, 60, 89, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 47, 115, 116, 117, 237-1, 259 КЗпП України, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1- задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» на користь ОСОБА_2кінцевий розрахунок в сумі 9559 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 19 копійок, а також: середній заробіток за весь час затримки розрахунку у сумі 5384 (п 'ять тисяч триста вісімдесят чотири) гривні 08 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» на користь ОСОБА_2витрати на правову допомогу у сумі 450 (чотириста п 'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» на користь ОСОБА_2моральну шкоду у сумі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» на користь держави судові витрати у розмірі 158 (сто п 'ятдесят вісім) гривень 93 копійки.
Стягнути з Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцяти) гривень на користь.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 cm. 295 ЦПК України.