ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
22.08.06 Справа № 5/371-13/62А
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого - судді Галушко Н.А.
суддів Процик Т.С.
Юрченка Я.О.
розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі, м. Сокаль № 1004/10-009 від 17.05.2006 року (далі ДПІ у Сокальському районі, м. Сокаль)
на постанову Господарського суду Львівської області від 04.04.2006 року
у справі № 5/371-13/62А
за позовом: Приватної агрофірми «Романівська», с. Романівка (далі ПАФ «Романівська», с. Романівка)
до відповідача: ДПІ у Сокальському районі, м. Сокаль
про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень
За участю представників:
від позивача –Матвійчук Г.М. - представник
від відповідача –Сольвар О.М. –завідуючий юридичним сектором
Права та обов’язки представникам сторін відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено.
Постановою Господарського суду Львівської області від 04.04.2006 року у справі № 5/371-13/62А задоволено позовні вимоги ПАФ «Романівська», с. Романівка: визнано недійсними податкові повідомлення –рішення ДПІ у Сокальському районі від 28.02.2006 року № 0001161501/0 та № 0001211501/0.
Приймаючи постанову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий орган має право самостійно визначати суму податкового зобов'язання у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку; податкові зобов’язання на сплату штрафних санкцій за спірними податковим повідомленнями –рішеннями, визначені неправомірно, оскільки, визначені податковим органом після закінчення 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов’язання.
ДПІ у Сокальському районі, м. Сокаль подано апеляційну скаргу № 1004/10-009 від 17.05.2006 року, у якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю. Скаржник зазначає, що при прийнятті постанови господарським судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови невірно застосовано норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
Сокальським відділенням Червоноградської ОДПІ (правонаступник ДПІ у Сокальському районі) проведено перевірку ПАФ «Романівська» на предмет своєчасності розрахунків з бюджетом за період з 02.04.2001 р. по 21.01.2005 року, про що складено акт № 15-0/118 від 28.02.2006 року.
На підставі даного акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення –рішення № 0001161501/0 від 28.02.2006 року, яким за затримку на 364 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 7392,16 грн., застосовано штраф у розмірі 50 % - 3696,08 грн. за платежем фіксований сільськогосподарський податок та № 0001211501/0 від 28.02.2006 року, яким за затримку на 608 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 22336,84 грн., застосовано штраф у розмірі 50 % - 11168,42 грн. за платежем фіксований сільськогосподарський податок.
Як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлено порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання по фіксованому сільськогосподарському податку.
При прийнятті постанови господарський суд обґрунтовано виходив з того, що у відповідності до ст.. 5 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»позивач до 1 лютого поточного року самостійно визначав суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік і подає його розрахунок податковому органу.
Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у I кварталі –10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.
Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум, а отже на них поширюються вимоги пп. 15.1.1 п. 15.1 ст.15 даного Закону України.
Відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з пп. 15.1.2 п. 15.1 ст. 15 вищенаведеного Закону України, податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли:
а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано;
б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.
Судова колегія погоджується з господарським судом першої інстанції, що оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу сплати фіксованого сільськогосподарського податку в період 2001-2002 рр. та податковий орган не визначив податкового зобов’язання по сплаті штрафних санкцій в межах строку встановленого пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», то відсутні підстави для застосування податковим органом штрафних санкцій після закінчення 1095 календарних днів.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Скаржником не подану судовій колегії доказів, які б стали підставою для скасування судового рішення.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що постанова Господарського суду Львівської області прийнята з дотримання норм податкового законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 198, 199, 200, 205, 206 КАС України, -
Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:
1. Залишити без змін постанову Господарського суду Львівської області від 18.04.2006 року у справі даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно із ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя Галушко Н.А.
Суддя Процик Т.С.
Суддя Юрченко Я.О.