Справа № 2-а-6500/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25.10.2011 року                                                                                                      м. Кременчук

  суддя Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області Хіневич В.І., розглянувши в порядку скороченого провадження у приміщенні Крюківського районного суду м.Кременчука  Полтавської області справу за адміністративним позовом фізичної особи,  ОСОБА_2 до суб’єкта владних повноважень  Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області  про визнання неправомірними дій, зобов’язання  здійснити перерахунок пенсії  Дитині війни,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2. звернувся в суд з позовом до Головного  Управління Пенсійного фонду України  в Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати щомісячної соціальної допомоги передбаченої ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”. Зобов»язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії з підвищенням її розміру на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування”.

На обгрунтування заявлених вимог позивач  вказував, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни»та  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однако, управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м.Кременчуці всупереч Рішенню Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані  неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  протягом 2006 -2007 р.р. таку допомогу взагалі йому не нараховували і не виплачували, в 2008 –2011 роках виплатили у неповному обсязі, чим порушили його законні права.

Відповідач –Головне Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області направив на адресу суду заперечення, в якому зазначив, що на час підписання Закону України «Про соціальний захист дітей війни»нарахування підвищень та надбавок до пенсій здійснювалось виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.., що було визначено постановою Кабінету Міністрів від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету». З 01.01.2008 року з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначено, що особам, які під падають під дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (10%), у тому числі і позивачу. Про вищезазначені норми законодавства неодноразово висвітлювались в засобах масової інформації. Крім того, право дітей війни на отримання щомісячної надбавки як дитині війни до пенсії широко висвітлювалось в засобах масової інформації. Позивачу вищезазначена допомога здійснювалась щомісячно, а отже позивач мав можливість ознайомитись з нормативно-правовими актами, знати про порушення  своїх прав та своєчасно звернутися до суду, тому у відповідності до ст.ст. 99, 100 КАС України позовну заяву слід залишити без розгляду. Закону України «Про внесення змін до Закону України  «Про Державний бюджет України на 2011 рік»установлено,  що у 2011 році норми і положення  статті  6  Закону  України  "Про соціальний захист  дітей  війни"  застосовуються  у порядку  та  розмірах,  встановлених  Кабінетом  Міністрів України  виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного  фонду України на 2011 рік".  На виконання вимог п.7 ч.1 Закону України «Про внесення змін до Закону України  «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року, 06.07.2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»встановлено,  що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія  Законів  України «Про статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального   захисту» та  «Про  жертви  нацистських переслідувань»)  до пенсії  або  щомісячного  довічного грошового   утримання   чи   державної   соціальної  допомоги,  що  виплачується замість  пенсії,  підвищення  проводиться  у  розмірі 49,8 гривні. Отже, виходячи з вищенаведеного, вимоги позивача є необґрунтованими, та такими, що не підлягають чинному законодавству, а тому просили суду відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши та оцінивши наявні письмові матеріали справи, повно з”ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об”єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи в скороченому провадженні і вирішення спору по суті, суддя приходить до слідуючих  висновків.

Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 25.10.2011 року, позовні вимоги щодо здійснення перерахунку та виплати недоплаченої частини надбавки, як дитині війни за період 09.07.2007 року по 11.02.2010 року, залишені без розгляду.

Позивач ОСОБА_2, відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус «Дитина війни», що підтверджується наявним в матеріалах справи пенсійним посвідченням.

          Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.          

          Стосовно позовних вимог позивача щодо здійснення доплати до пенсії за 2011 рік,  приходжу до висновку, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Законом України „Про державний бюджет на 2011 рік” не передбачено обмежень  чи зупинення дії положень про соціальні виплати, визначених Законом України „ Про соціальний захист дітей війни ”.

Відповідно до п.7 ч.1 Закону України «Про внесення змін до Закону України  «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року, який набрав чинності 19.06.2011 року, прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, згідно якого «Установити,  що у 2011 році норми і положення  статті  6  Закону  України  "Про соціальний захист  дітей  війни"  застосовуються  у порядку  та  розмірах,  встановлених  Кабінетом  Міністрів України  виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного  фонду України на 2011 рік".  

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат особам, що мають статус «Дитина війни»делеговано Кабінету Міністрів України.

Водночас, на момент набрання чинності зазначеним Законом, Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат особам, що мають статус «Дитина війни».

На виконання вимог п.7 ч.1 Закону України «Про внесення змін до Закону України  «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року, 06.07.2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року.

Пунктами 6, 8 Постанови Кабінету Міністрів України №745 від  06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»встановлено,  що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія  Законів  України «Про статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального   захисту» та  «Про  жертви  нацистських переслідувань»)  до пенсії  або  щомісячного  довічного грошового   утримання   чи   державної   соціальної  допомоги,  що  виплачується замість  пенсії,  підвищення  проводиться  у  розмірі 49,8 гривні. Ця постанова діє до 01.01.2012 року.

          Закони України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року та «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року неконституційними, станом на час розгляду справи, не визнані.

          Надаючи перевагу Законам України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року та «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року, суд виходить із того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади України –Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмету правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

          У п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 року №4 –зп зазначено: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової юридичної сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше.

          Тобто під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв’язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше.

          З огляду на викладене, до набрання чинності нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, прийнятого на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, застосуванню підлягають положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Отже, з 01 січня по 22 липня 2011 року включно, територіальні органи Пенсійного фонду України повинні діяти у відповідності з приписами ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме нараховувати та здійснювати доплату до пенсії позивача у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а з 23.07.2011 року у відповідача відсутні підстави для нараховування та виплати позивачеві підвищення до пенсії у вказаному розмірі.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30 %, то вихідним критерієм для обчислення вказаного підвищення до пенсії дітям війни, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є розмір мінімальної пенсії за віком, визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Згідно абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2002 року за номером 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади та на Пенсійний фонд України покладено обов»язок щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати та забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Згідно вимог Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймається районним управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України, не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих  Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.    

Із змісту позовної заяви вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України щодо не нарахування та відмови у в нарахуванні та виплаті зазначеного підвищення до пенсії.

          Таким чином,  приходжу до висновку про необхідність  часткового задоволення позовних вимог, а саме вважаю за необхідне зобов»язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її розміру на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за 2011 рік з 12 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням  фактично проведених виплат.

Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

          Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому  задоволенню, то суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 1 грн. 70 коп. сплачених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 6 - 14, 71,  159-163, 167, 183-2, 256 ч.1 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,  –

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_2  до Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області –задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

          Зобов»язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2  з підвищенням її розміру на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за 2011 рік з 12 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року включно  з урахуванням   фактично проведених виплат .

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2  витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова судді, у відповідності до ч.1  ст.256 КАС України, підлягає негайному виконанню.

Оскарження постанови судді не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови, з одночасним подання копії апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.

          Суддя: