ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

09.10.06                                                                                           Справа  № 44/492-11/77

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                    Бойко С.М.,

суддів:                                          Бонк Т.Б.,

                                                     Марко Р.І.,

при секретарі Скочко Ю.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) –  не з”явився,

позивача –    з”явився,

розглянув апеляційну скаргу науково-виробничого підприємства „Золоті ворота”, м.Львів

на рішення    господарського суду Львівської області від 11.04.2006 року, суддя Сало І.А.  у справі   № 4/492-11/77

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю „Тема”, м.Львів

до відповідача науково-виробничого підприємства „Золоті ворота”, м.Львів

про  стягнення 7365,31 грн.,

                                                         ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського  суду Львівської області від 11.04.2006 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Тема” задоволені в частині стягнення з науково-виробничого підприємства „Золоті ворота” 2851,03 грн. заборгованості, що становить вартість поставленого товару згідно укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №10 від 12.01.2005 року.

Рішення суду мотивоване тим, що доказів оплати поставленого товару відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 4514,28 грн. заборгованості провадження в справі припинено на підставі  п.1-1 ст.80 ГПК України в зв»язку з відсутністю предмету спору, оскільки частина боргу в добровільному порядку відповідачем погашена.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення  суду першої інстанції частково скасувати та прийняти нове рішення, яким зменшити суму стягнутої пені до 334,11 грн., в зв”язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що позивачем безпідставно зроблено розрахунок пені  відповідно до умов договору купівлі-продажу №10 від 12.01.2005 року, тобто в розмірі 0,5 відсотків від суми заборгованості, оскільки відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність  за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»розмір пені не може перевищувати  подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В судове засідання представник скаржника не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд розцінює його неявку як без поважних причин та вважає за можливе  розгляд справи завершити без участі представника відповідача за наявних в справі документів про права і обов”язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши та оцінивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 12.01.2005 року між сторонами по справі укладено договір купівлі-продажу №10, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався продати (передати у власність) товари побутової хімії, особистої гігієни, косметики та парфумерії, а відповідач  зобов'язувався прийняти й оплатити зазначений товар (п. 1.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 5283,19 грн., що підтверджується накладними №Х29796 від 15.12.2005 року на суму 3064,58 грн. та №І18139 від 15.12.2005 року на суму 2218,61 грн. (а.с. 6,7)

Відповідно до п. 2.3.2 Договору, по факту отримання товару розрахунок за поставлений товар покупець повинен здійснити  не пізніше наступного дня з моменту отримання товару, а згідно  2.3.3  з відстроченням платежу –не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач в порушення умов Договору взятих на себе зобов'язань не виконав, оплати за поставлений товар не провів.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов»язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач в судові засідання не з»явився, позовні вимоги не заперечив, доказів погашення основного боргу не подав, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми позову.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З наведеного, з відповідача на користь позивача підставно стягнено згідно поданого розрахунку 159,55 грн. збитків від інфляції та 99,87 грн. десять відсотків річних, встановлений  п.5.2 договору.

Відповідно до п.5.2 договору відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі 0,5 відсотків від суми заборгованості за поставлену партію товару, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1822,7 грн.

З наведеного, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу складає 7365,31 грн., проте, враховуючи подане позивачем уточнення позовних вимог №189 від 11.04.2006 року внаслідок проведеного взаємозаліку між сторонами, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 2851,03 грн. заборгованості, а в решті частині припинення провадження на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України в зв»язку з відсутністю предмета спору.

Покликання скаржника на безпідставність нарахування позивачем пені  відповідно до умов договору купівлі-продажу без врахування ст..3 Закону України «Про відповідальність  за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», згідно якої розмір пені не може перевищувати  подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, судом до уваги не приймається, оскільки за умовами договору  сторони домовилися про такий розмір пені.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами  діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

                                                          

                                                   постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 11.04.2006 року в справі за номером  4/492-11/77 залишити без змін, а апеляційну скаргу  науково-виробничого підприємства „Золоті ворота” –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя:                                   С.М.Бойко

Судді:                                                            Т.Б.Бонк

       

                                                                                  Р.І.Марко