Суддя 1-ї інстанції Сенчишина Ф.М. справа № 22-а - 1941/08
Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
У К Р А Ї Н А
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2008 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Сіваченка І.В., Міронової Г.М.,
при секретарі Скопинській А.О.,
за участю: третьої особи -ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2.,ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної компанії “Торезантрацит” на постанову Торезького міського суду Донецької області від 13 грудня 2007 року по справі № 2-а-113/2007 за позовом Державної компанії “Торезантрацит” до Виконавчого комітету Торезької міської ради Донецької області, треті особи - ОСОБА_1, Торезьке бюро технічної інвентаризації та державний нотаріус Торезької державної нотаріальної контори Дубіч Микола Іванович про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування , -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив визнати недійсним рішення Торезької міської ради № 8 від 21.01.2004 року “Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичною та фізичними особами” в частині оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за ОСОБА_1.
Постановою Торезького міського суду Донецької області від 13 грудня 2007 року позивачу відмовлено в задоволені позовних вимог.
Позивач не погодився з рішенням суду і подав апеляційну скаргу в якій просив рішення суду скасувати посилаючись на невірне застосування норм матеріального та процесуального права.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, постанову суду першої інстанції -залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 січня 2004 року ОСОБА_1 звернувся до Торезької міської ради із заявою про видачу свідоцтва про право власності на нежилі приміщення, разом із документами, що підтверджують правомірність його володіння майном.
На підставі наданих документів виконком Торезької міської ради 21 січня 2004 року вирішив (рішення № 8) оформити право власності на об'єкти нерухомого майна за ОСОБА_1. на нежилі будівлі та споруди по вул. Набережній № 73 корп. № 1. 4 лютого 2004 року Абрамчіку А.І. видано свідоцтво про право власності на зазначене нерухоме майно. У 2005 та 2006 роках ОСОБА_1. неодноразово письмово звернувся до директора ОП "Шахта ім. Л.І. Лутугіна" ДП "ДУЕК" та генерального директора ДП "Торезантрацит" з пропозиціями укласти договір оренди та викупити вище перелічене нерухоме майно на що йому 15 січня 2007 року була надана відповідь з пропозицією надати пакет документів, що підтверджують право власності на всі об'єкти в юридичний відділ підприємства.
Суд першої інстанції вірно застосував вимоги ч. 1 ст. 99 КАС України, згідно яких адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позивач достовірно знав про існування оскаржуваного рішення відповідача ще в 2005 році, оскільки ОСОБА_1 двічі звертався в 2005 році як до відособленого підрозділу позивача Шахта ім. Л.І. Лутугіна, так і безпосередньо до самого позивача з пропозицією укласти договір оренди та надавав копії свідоцтв про право власності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної компанії “Торезантрацит” на постанову Торезького міського суду Донецької області від 13 грудня 2007 року по справі № 2-а-113/2007 за позовом Державної компанії “Торезантрацит” до Виконавчого комітету Торезької міської ради Донецької області, треті особи - ОСОБА_1, Торезьке бюро технічної інвентаризації та державний нотаріус Торезької державної нотаріальної контори Дубіч Микола Іванович про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування - залишити без задоволення.
Постанову Торезького міського суду Донецької області від 13 грудня 2007 року по справі № 2-а-113/2007 - залишити без змін.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 26 березня 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Сіваченко І.В.
Міронова Г.М.