Суддя 1-ї інстанції Горощук О.В. справа № 22-а - 1804/08
Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
У К Р А Ї Н А
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2008 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Геращенка І.В., Міронової Г.М.,
при секретарі Скопинській А.О.,
за участю : позивача ОСОБА_1., представника позивачаОСОБА_2, представника відповідача Довбиш В.М., представника третьої особи Рясної Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги Слов'янського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області, управління Державного казначейства у м. Слов'янську Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 грудня 2007 року по справі № 2-а-65/07 за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області, третя особа управління Державного казначейства у м. Слов'янську Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсним наказу № 38 по особовому складу від 19.04.2007 року, поновленні на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди , -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив визнати недійсним наказ № 38 по особовому складу від 19.04.2007 року про його звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, поновити його на посаді інспектора роти патрульної служби Слов'янського міськвідділу, стягнути кошти за час вимушеного прогулу, стягнути за моральну шкоду 1700 грн., а також витрати на юридичну допомогу 500 грн.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 грудня 2007 року позовні вимоги задоволені. Позивачу відмовлено в задоволенні вимог щодо моральної шкоди, в решті задоволено повністю.
Відповідач і третя особа не погодились з рішенням суду і подали апеляційні скарги в яких вказали на порушення процесуального і матеріального права при ухваленні рішення суду, просили постанову суду від 12 грудня 2007 року скасувати, ухвалити нове рішення яким повністю відмовити позивачу за безпідставністю його вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги викладені в апеляційних скаргах задовольнити, рішення суду скасувати і в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступних підстав.
Наказом № 103 о/с від 14 квітня 2004 року позивач ОСОБА_1. був призначений міліціонером роти ППСМ Слов'янського міськвідділу з 28 квітня 2004 року і проходив службу в цьому підрозділі.
Відповідно до матеріалів службового розслідування, 27 березня 2007 року близько 00 год. 30 хв. в барі „Спейс” по вул. Бульварній в м. Слов'янську, група молоді чинила бійку. Громадяни які порушували громадський порядок були затримані та доставлені до чергової частини Слов'янського міськвідділу. Серед громадян, що билися в барі був інспектор роти ПС Слов'янського МВ ГУМВС в Донецькій області сержант міліції ОСОБА_1., який та той момент перебував у нетверезому стані. На запитання чергового по даному факту пояснити свої дії ОСОБА_1 не хотів. У грубій формі, порушуючи субординацію вів себе не як належить працівнику міліції, висловлювався нецензурною лайкою на адресу керівництва міського відділу, керівництва роти ПС, і образливі вислови особисто працівникам міліції які знаходились в черговій частини. На зауваження припинити свої нахабні дії не реагував, продовжуючи себе вести зухвало. ОСОБА_1. було запропоновано пройти медичний огляд для встановлення факту вживання алкоголю. У наркологічному диспансері ОСОБА_1. продовжував вести себе неадекватно у відношенні медичного персоналу. Від підпису протоколу огляду на стан сп'яніння відмовився. Під час бійки ОСОБА_1. отримав тілесні ушкодження, в зв'язку з чим з 27 березня по 16 квітня знаходився на лікарняному.
За час проходження служби в органах внутрішніх справ та в займаній посаді ОСОБА_1. зарекомендував себе з негативного боку.
За період служби в Слов'янському МВ ГУМВС України в Донецькій області позивач ОСОБА_1. мав такі стягнення:
- наказом начальника МВ № 383 від 09.08.2004 року за порушення службової дисципліни оголошена сувора догана;
- наказом начальника МВ № 588 від 28.11.2006 року за грубе порушення Правил дорожнього руху України, службової дисципліни, вимог наказів та розпоряджень ГУ МВС України в Донецькій області та МВС України щодо обов'язкового проходження медичного огляду при оформленні ДТП за участю працівників міліції, неправдиві та нечесні повідомлення про обставини, не дотримання вимог положення „ Про проходження служби в ОВС”, та Дисциплінарного статуту, та дії що дискредитують працівника міліції попереджений про неповну посадову відповідність.
За підсумками службового розслідування був виданий наказ № 38 о/с від 19 квітня 2007 року про звільнення сержанта міліції ОСОБА_1. з органів внутрішніх справ за пунктом 63 “є” (за порушення дисципліни) ПОЛОЖЕННЯ про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР. Стаття 66 цього ПОЛОЖЕННЯ вказує на те, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.
Суд першої інстанції вказав на підстави необгрунтованості видання спірного наказу, які судова колегія вважає хибними. Так, суд вказує на те, що в момент звільнення позивач знаходився на учбовій сесії в період з 31.03. по 28.04.2007 року, що підтверджується довідкою учбового закладу, тобто він знаходився у відпустці. Крім того, суд в своїх висновках погоджуючись з тим, що 27.03.07 р. мали місце вказані порушення з боку ОСОБА_1., але вони були в вільний від проходження служби час, тому не можуть вважатися порушенням службової дисципліни.
Аналізуючи надані сторонами докази, судова колегія констатує, що наказ про надання відпустки позивачу в той час коли був виданий наказ про його звільнення взагалі не видавався, в матеріалах справи він відсутній, відсутні будь-які свідчення які б підтверджували цей факт.
Скоєння проступку співробітником міліції в вільний від несення служби час повинно розцінюватися як дисциплінарний проступок.
Так, відповідно до ст. 7 ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТАТУТУ органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу:
- дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;
- захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави;
- поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;
- дотримуватися норм професійної та службової етики;
берегти державну таємницю;
- у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб;
- стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою;
- постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень;
- сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку;
- виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;
- з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють;
- берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Щодо співвідношення тяжкості скоєного проступку до тяжкості накладеного дисциплінарного стягнення, колегія виходить з положень ст. ст. 12, 14 ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТАТУТУ органів внутрішніх справ України з урахуванням того, що позивач в край негативно характеризувався, на час скоєння проступку мав дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.
Згідно з приписами вказаних норм, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Враховуючи сукупність всіх обставин, керівництво органу внутрішніх справ дійшло правильного висновку відносно застосування до позивача більш суворого стягнення ніж попереднє, - у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
Судова колегія вважає, що рішення першої інстанції не відповідає вимогам матеріального та процесуального права і повинно бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційних скаргах.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційні скарги Слов'янського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області, управління Державного казначейства у м. Слов'янську Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 грудня 2007 року по справі № 2-а-65/07 за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області, третя особа управління Державного казначейства у м. Слов'янську Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсним наказу № 38 по особовому складу від 19.04.2007 року, поновленні на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - задовольнити.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 грудня 2007 року по справі № 2-а-65/07 - скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Слов'янського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області, третя особа управління Державного казначейства у м. Слов'янську Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсним наказу № 38 о/с від 19.04.2007 року, поновленні на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.
Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивна частини - 23 квітня 2008 року. Повний текст постанови буде виготовлений - 5 травня 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Геращенко І.В.
Міронова Г.М.