Суддя 1-ї інстанції Хрімлі О.Г. справа № 22-а - 1141/08
Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
У К Р А Ї Н А
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2008 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Сіваченка І.В.,, Міронової Г.М.,
при секретарі Агейченковій К.О.,
за участю: від позивача ОСОБА_2., від відповідачів Кочанова Л.І., Маджа Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги Державної податкової адміністрації України та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2007 року по справі № 2-а-1623/07 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення пенсії, допомоги на догляд та відшкодування моральної шкоди , -
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Державної податкової адміністрації України (надалі - ДПА України) і Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі - ГУПФУ в Донецькій області) про стягнення пенсії, допомоги на догляд та відшкодування моральної шкоди. В позові вказала, що служила в органах внутрішніх справ і податковій міліції понад 21 рік, звільнена у відставку за хворобою. Оскільки обласною медико-соціальною експертною комісією визнана інвалідом 1 групи, отримує пенсію за інвалідністю. З квітня 2001 р. по грудень 2006 р. пенсію виплачувала їй ДПА України, з січня 2007 р. виплачує ГУПФУ в Донецькій області. Вважала, що відповідачі при обчисленні її пенсії враховували ті чи інші види грошового забезпечення в меншому розмірі, ніж передбачено нормативно-правовими актами, або в порушення вимог законодавства зовсім не включали окремі види грошового забезпечення до розрахунку пенсії. Просила суд стягнути з ДПА України пенсію і допомогу на догляд у сумі 9085 грн. 84 коп., що не виплачені їй з вересня 2003 р. по грудень 2006 р.. та 4000 грн. у відшкодування моральної шкоди, зобов'язавши ДПА України виплатити вказані суми готівкою через касу ДПА в Донецькій області, або перерахувати кошти на її особовий (пенсійний) рахунок в філії Ощадбанку з сплатою відповідачем витрат на перерахування (комісійних банка), стягнути з ГУПФУ в Донецькій області пенсію у сумі 5260 гри. 09 коп. за період з січня по жовтень 2007 р. та 2 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, зобов'язати ГУПФУ в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії з листопада 2007 р., включивши до розрахунку надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 50 % посадового окладу з урахуванням надбавок за спеціальне звання і за вислугу років та надбавку за безперервну службу у розмірі 70 % грошового забезпечення (посадового окладу, надбавок за спеціальне звання, за вислугу років, за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2007 року позов було задоволено в повному обсязі з врахуванням виправлених описок.
ДПА України та ГУПФУ в Донецькій області не погодились з таким рішенням суду першої інстанції і подали апеляційні скарги, якими просять постанову від 22 жовтня 2007 року скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційних скарг є посилання на помилковість в застосуванні норм матеріального та процесуального права, зокрема, неврахування положень ст.ст. 99, 100 КАС України стосовно пропуску позивачем річного строку для звернення з позовом до суду. У судовому засіданні представники відповідачів підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає останні обґрунтованими, а судове рішення таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Судова колегія встановила, що ОСОБА_1 протягом 21 року 3 місяців 4-х днів, з 28 грудня 1979 р. по 2 квітня 2001 р., проходила службу в органах внутрішніх справ і податковій міліції. Звільнена державною податковою адміністрацією в Донецькій області у відставку через хворобу, обласною медико-соціальною експертною комісією її визнано інвалідом 1 групи. На підставі статті 49 Закону про пенсії з квітня 2001 р. по грудень 2006 р. пенсію по інвалідності позивачці виплачувала ДПА України. З січня поточного року пенсія виплачується ГУПФУ в Донецькій області, як це передбачено статтею 99 закону “Про Державний бюджет України на 2007 рік” і постановою Уряду від 2 листопада 2006 р. № 1522 “Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян”.
ОСОБА_1 в позові об'єднано декілька вимог. Зокрема, нею були заявлені вимоги :
· про недоплату пенсії в сумі 304,34 грн. за період з вересня 2003 р. по грудень 2004 року в зв'язку з неправильним розрахунком надбавки за особливі умови праці;
· в сумі 235,24 грн. за період вересня - жовтня 2004 року в зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії шляхом додаткового обліку для обрахунку пенсії 40% окладів за посадою, спеціальним званням і надбавки за вислугу років;
· в сумі 2075.64 грн. за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2006 р. в зв'язку з неврахуванням премії в розмірі 33,3%;
· в сумі 1534.33 грн. за період з 01.01,2005 р. по 01.03.2006 р. в зв'язку з
неврахуванням (виплатою в заниженому розмірі) 25% доплати від суми
пенсії.
В суді першої інстанції (зокрема, а.с. 31-35) та в апеляційній скарзі, відповідачі наполягали на застосуванні судом наслідків пропуску строку звернення до суду, передбачених ст.ст. 99, 100 КАС України.
В свою чергу, позивачка посилалась на положення ч.2 ст. 55 Закону України № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262), зазначаючи, що суми пенсії, не одержані пенсіонером своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, з чим погодився й місцевий суд, задовольняючи наведені вище позовні вимоги.
Проте з такими висновками суду першої інстанції не може погодитися судова колегія з огляду на невідповідність їх вимогам чинного законодавства.
Так, положення ч.2 ст. 55 Закону № 2262 викладені позивачем в старій редакції. Законом України № 857 від 03.04.2007 року “Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (який набрав чинності з моменту опублікування в газеті "Урядовий кур'єр" від 08.06.2007. № 100, тобто діяв на час звернення позивача до суду), стаття 55 Закону № 2262 була викладена в новій редакції. Зокрема, її частина друга передбачає, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Однак всі нараховані суми пенсії позивачка отримувала своєчасно, принаймні, спору з цього приводу вона в своїх вимогах не ставила.
Як вказувалось раніше, з позовом до суду ОСОБА_1 звернулася в липні 2007 року, в той час як перелічені вище вимоги стосуються виплат недоплаченої, на думку позивача, пенсії за період максимально до 31.03.2006 року, тобто за минулий час більше, ніж один рік.
Річний строк звернення до суду передбачений в ст. 99 КАС України. Виплата пенсій мала щомісячний характер, тому про порушення свого права, якщо позивачка вважала своє право порушеним, вона могла дізнатися при виплаті пенсії за відповідний період. Незнання законодавства не є поважною причиною пропуску такого строку. Інших підстав для поновлення строку звернення до суду позивачкою не наведено та не доведено. Посилання на ч.4 ст. 99 КАС України є недоречним, оскільки звернення позивачки до відповідачів за роз'ясненнями або з проханням (вимогою) виконати певні дії (сплатити пенсію, в т.ч. за минулий час) не є передбаченим законом порядком вирішення спору, що мається на увазі в ч.4 ст. 99 КАС України.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущений строк звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного строку за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи викладене, у вище перелічені вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Вимоги позивача про неправомірне неврахування відповідачами до розміру пенсії надбавки за високі досягнення праці або виконання особливо важливої роботи за період з 01.04.2006 року по вересень 2007 року (в сумі з ДПА - 2445.21 грн., з ГУ ПФУ - 1483,71 грн.) не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.
Постановою КМУ від 09.03.2006 року №268 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” надано право керівникам встановлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та вислугу років.
Згідно ч.1 ст. 63 Закону № 2262 ( в редакції Закону України № 2255 від 16.12.2004 року) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку, іншого порядку проведення перерахунку пенсій діючим в 2006 році законодавством передбачено не було.
Згідно до п. 23 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262, міністерства та інші органи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії.
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Так, ДПА в Донецькій області направило до головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, виданої ОСОБА_1 в тому, що відповідно до постанови КМУ від 12.05.2007 р. № 700, грошове забезпечення за нормами, чинними на 01.05.2007 р. (день, з якого змінено розмір грошового забезпечення особам, які проходять військову чи іншу службу) за посадою помічника оперуповноваженого відділу фізичного захисту та охорони ГВПМ ДПІ у м. Донецьку по роботі з ВПП, яку вона обіймала на день звільнення зі служби, становить:
- посадовий оклад - 595 грн.
- оклад за спеціальне звання - 65 грн.
- 35% надбавка за вислугу років - 231 грн.
- надбавка на високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої
роботи (37.27% від суми посадового окладу, окладу за військовим званням та
надбавки за вислугу років) - 332.08 грн.
- премія (60.729% від посадового окладу) - 361,34 грн.
Всього: 1584.42 грн.
У пенсійній справі ОСОБА_1 до серпня 2007 року не містилось жодних відомостей щодо встановлення відповідної категорії військовослужбовців, до яких відноситься позивачка, зазначеної надбавки, а також невідомо який відсоток отримує ця категорія, у разі встановлення.
На підставі зазначеного у відповідачів були відсутні підстави для включення цієї надбавки для розрахунку пенсії до серпня 2007 р.
Законом України № 857 від 03.04.2007 року до ч.3 ст. 63 Закону № 2262 були внесені зміни, визначено, що перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. Слід зазначити, то такий порядок був встановлений постановою КМУ від 13.02.2008 року № 45 і в своїй основі він відтворює положення постанови Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року.
Розмір врахованої ГУ ПФУ в Донецькій області зазначеної надбавки в 37,27% відповідає зазначеним вище нормативним актам, тому вимоги позивачки про збільшення надбавки, виходячи з її розміру в 50% не обґрунтовані.
За викладених обставин в задоволенні і цих вимог позивачки слід відмовити.
Вимоги позивачки про невключення до розрахунку надбавки за безперервну службу надбавки за високі досягнення в праці чи виконання особливо важливої роботи не можуть бути задоволені з огляду на те, що вимоги ОСОБА_1 про останню надбавку не задоволені апеляційним судом.
Як вбачається з матеріалів справи, на посаді, до якої відноситься позивачка, до грошового забезпечення не входить надбавка за безперервну службу, згідно Указу Президента України від 24.04.2003 р. №370 (який на теперішній час втратив чинність). На підставі чого, у ГУ ПФУ в Донецькій області немає підстав для включення зазначеної надбавки для перерахунку пенсії.
Вимоги ОСОБА_1 про недоплату органами ДПА України 35,90 грн. з 8 вересня по 31 грудня 2006 року, а органами ПФ України - 38,12 грн. протягом січня-квітня 2007 року також не підлягають задоволенню, оскільки право позивачки на отримання пенсії в розмірах 1660,50 грн. і 1670,03 грн. відповідно, не підтверджено.
Суд першої інстанції вірно встановив, що позивачка отримує пенсію по інвалідності (1 група), відповідно до п. “б” ст. 20. 21 Закону № 2262 у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення. Однак, цей факт не було враховано при розгляді правильності нарахування соціальної допомоги на догляд.
Стаття 16 Закону № 2262 зазначає, що до пенсії за вислугу років, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується державна соціальна допомога на догляд інвалідам І групи. Оскільки позивачка отримує пенсію по інвалідності, то соціальна допомога на догляд їй не повинна нараховуватись взагалі.
Відтак, вимоги ОСОБА_1 щодо соціальної допомоги на догляд до відповідачів є необґрунтованими.
Оскільки жодна з позовних вимог матеріального характеру ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, підстави для відшкодування їй моральної шкоди відсутні.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
В повному обсязі постанова складена 21.03.2008 року.
Керуючись ст.ст. 195-196, п.п. 1-3 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.4 ч.1 ст. 202. п. 1-3 ч.1 ст. 205, ст. 206, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційні скарги Державної податкової адміністрації України та Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області -задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2007 року по справі № 2-а-1623/07 - скасувати.
У задоволені позову ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України та Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення пенсії, допомоги на догляд та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Вступна та резолютивна частина постанова виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 21 березня 2008 року, повний текст буде виготовлений 21 березня 2008 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту її складення в повному обсязі.
Головуючий суддя Сухарьок М.Г.
Судді Сіваченко І.В.
Міронова Г.М.