Копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 2-а-954/08
категорія статобліку-47
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2008 року м. Дніпропетровськ
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Головко О.В.
при секретарі судового засідання Любович І.М.
одноособово розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
позов прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу в інтересах держави
в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізобетонбуд»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Реста»
про визнання угоди недійсною та стягнення майна і коштів, -
в с т а н о в и в :
27 лютого 2008 року прокурор Саксаганського району м. Кривого Рогу звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі, в якому просив визнати недійсною угоду від 01.02.2006 року № 01/02, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю «Залізобетонбуд» та товариством з обмеженою відповідальністю «Реста»; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Залізобетонбуд» у доход держави 27 440 грн. 00 коп.; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Реста» на користь ТОВ «Залізобетонбуд» - 27 440 грн. 00 коп.
В обгрунтування позову прокурор зазначив, що вказаний договір має бути визнаний повністю недійсним згідно зі ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України. Для застосування таких санкцій необхідною умовою є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. При укладенні спірного договору від 01.02.2006 року № 01/02 товариство з обмеженою відповідальністю «Реста» мало умисел на укладання угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема відповідач ТОВ «Реста» здійснювало фіктивну підприємницьку діяльність, від якої отримало грошові кошти від різних підприємств, чим завдало матеріальну шкоду державі в частині ненарахування та неперерахування до бюджету сум податкових зобов'язань.
Зазначені обставини позивач підтверджує постановою Дзержинського районного суду
м. Кривого Рогу від 28.02.2007 року у справі № 2а-67/07, згідно з якою визнано недійсними запис про державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Реста» та всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку з реквізитами Товариства з обмеженою відповідальністю «Реста» за підписом ОСОБА_1.
Також позивач повідомляє про наявність запису в єдиному державному реєстрі юридичних осіб про незнаходження ТОВ «Реста» за місцем реєстрації.
Представники відповідачів до суду не з'явилися. Судом було направлено на адресу відповідачів копію позовної заяви з доданими до неї документами, а також ухвалу про відкриття провадження у справі та судову повістку, проте конверти разом з усіма документами повернулися до суду з відміткою поштового відділення, що адресат не знаходиться за зазначеною адресою. Відповідно до даних, зазначених в витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які містяться в матеріалах справи, юридичні адреси відповідачів не змінені. З урахуванням зазначеного суд доходить висновку, що відповідачі були належним чином повідомлені та справа може бути розглянута за їх відсутності.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи осіб, які беруть участь у справі суд доходить висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 01.02.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Реста» та товариством з обмеженою відповідальністю «Залізобетонбуд» було укладено договір купівлі-прожажу № 01/02, відповідно до якого ТОВ «Реста» зобов'язується передати у власність ТОВ «Залізобетонбуд» електродвигун (в подальшому товар) згідно з документами, які додаються до цього договору, а ТОВ «Залізобетонбуд» зобов'язується прийняти і оплатити товар. На виконання зазначеного договору, ТОВ «Реста» передало у власність ТОВ «Залізобетонбуд» товар на загальну суму 27 440 грн. 00 коп. ТОВ «Залізобетонбуд» на виконання договору оплатило переданий у власність товар на рахунок ТОВ «Реста» в сумі 27 440 грн. 00 коп. і відобразило зазначені господарські операції в бухгалтерському та податковому обліку.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачі виконали взаємні зобов'язання за договором. При цьому суд зазначає, що сама по собі угода про продаж товару, який зазначено в доданій до справи накладній, не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Товар, який ТОВ «Залізобетонбуд» купив у ТОВ «Реста» не виключено законом із цивільного обігу, на торгівлю ним не вимагалась ліцензія, не було й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу.
Встановлення умислу учасника оскаржувальної угоди, на її укладання з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, мало бути предметом дослідження у справі № 2а-67/07, на яку посилається позивач. Наявність умислу не може бути підтверджено лише постановою суду про визнання недійсними запису про державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Реста» та всіх первинних документів бухгалтерського та податкового обліку з реквізитами Товариства з обмеженою відповідальністю «Реста» за підписом ОСОБА_1, оскільки предметом дослідження у цій справі були реєстраційні документи підприємства, а не наявність протиправного умислу при укладенні конкретної угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності.
Юридичним наслідком вироку суду може бути припинення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Реста» і ліквідація підприємства. Сам факт визнання недійсними всіх первинних документів бухгалтерського та податкового обліку з реквізитами Товариства з обмеженою відповідальністю «Реста» за підписом ОСОБА_1 не тягне за собою недійсності угоди яка оскаржується тим більше, що в угоді директором ТОВ «Реста» значиться Приходченко О.В.
Суд також доходить висновку, що посилання прокурора на ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України є необґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже - нікчемним. Як зазначено у ч. 2 ст. 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.
Відповідно до ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у ній.
За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України. За змістом статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Згідно з ч. 1 ст. 208 ГК України передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, в обсязі та порядку, встановлених законом.
Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині першій статті 238 ГК України.
Встановлені частиною 1 ст. 208 ГК України санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених ст. 250 цього Кодексу, - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Із матеріалів справи вбачається, що угода, яка є предметом судового розгляду в адміністративній справі, укладена 01.02.2006 року, а з відповідним позовом до суду прокурор Саксаганського району м. Кривого Рогу звернувся тільки 27.02.2008 року, тобто з пропуском строків, встановлених ст. 250 ГК України.
З урахуванням сукупності викладених обставин суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсною угоди. В іншій частині позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 157, 162 КАС України суд, -
п о с т а н о в и в:
Провадження у справі в частині позовних вимог прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про визнання недійсною угоди від 01.02.2006 №01/02, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Залізобетонбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реста», закрити.
У задоволенні позову прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі в іншій частині відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 27.04.2008 року.
Суддя Головко О.В.
З оригіналом згідно
Постанова не набрала законної сили
Суддя Головко О.В.