ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
09.10.06 Справа № 4/2804-27/432
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Гнатюк Г.М.
суддів Кравчук Н.М.
Мирутенко О.Л.
розглянув апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” №502-1473 від 08.06.06р. та апеляційну скаргу Суб”єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 від 07.06.2006р.
на рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2006р.
у справі №4/2804-27/432
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м.Львів
до відповідача Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, м.Львів
про стягнення 9961,81 грн.
за участю представників
від позивача -Коваль А.І. -представник (дов. №53-4935/2 від 27.12.2005р.)
від відповідача ОСОБА_2 -представник (дов. від 13.03.06р.)
Права та обов'язки сторін згідно ст.22 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід суддів та технічну фіксацію процесу не поступало.
Встановив:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.04.2006 року у справі № 4/2804-27/432 (суддя Н.Судова-Хомюк) за позовом ВАТ „Львівобленерго”, м.Львів до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, м.Львів про стягнення 9961,81 грн. позовні вимоги задоволено частково - в сумі 5053,35 грн., а в сумі 4908,46 грн. у задоволенні позову відмовлено.
Позивач не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позову в розмірі 4908,46 грн. вважає, що суд не дослідив дійсні обставини справи, висновків, викладені у рішенні суду не відповідають матеріалам справи, а також наводить і інші підстави для скасування рішення, просить суд в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити повністю.
Відповідач не погоджується з даним рішенням подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду, в якій просить переглянути рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, скасувати рішення і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, так як судом першої інстанції не правильно застосовано норми матеріального права; викладені в рішенні суду висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а також наводить і інші підстави для скасування рішення суду.
В судових засіданнях двічі оголошувалась перерва для об'єктивного оцінення всіх зібраних судом першої інстанції доказів у справі, з метою дослідження всіх обставин у справі та для підготовки вступної та резолютивної частини постанови.
Представник позивача в засіданні суду вимоги по своїй апеляційній скарзі повністю підтримує і наполягає на їх задоволенні. Проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечує в засіданні суду та у відзиві на апеляційну скаргу .
Представник відповідача в засіданні суду підтримує вимоги своєї апеляційної скарги, подав доповнення до неї і наполягає на задоволенні його вимог по скарзі, вимоги позивача вважає безпідставними та такими, що ні документально, ні нормативно не підтверджені і судом не можуть братись до уваги.
Дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та проаналізувавши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегією Львівського апеляційного господарського суду з'ясовано:
Між сторонами по справі укладено договір № НОМЕР_1 від 29.12.03р. про постачання електроенергії. Згідно якого позивач постачає відповідачеві електроенергію, а відповідач зобов”язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку .
До моменту укладення між сторонами договору, на підставі п.п.7.30,7.31, 7.32,7.33 ПКЕЕ, затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р., ЗУ "Про електроенергетику"' працівниками електронагляду складено акти про порушення Правил користування електричною енергією суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, а саме :
1. Акт № НОМЕР_2 від 17.03.2003 року про порушення ПКЕЕ в приміщенні кіоску (м.Львів АДРЕСА_4), де зафіксовано: самовільне приєднання споживачем струмоприймачів до електромережі ВАТ "Львівобленерго", без укладення договору, електролічильник відсутній. На підставі акту у відповідності до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем-юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 05.12.2001р. НОМЕР_4, відповідачу проведено нарахування кількості недоврахованої електроенергії на суму 1699,99 грн.;
2. Акт № НОМЕР_3 від 23.04.2003 року про порушення ПКЕЕ в приміщенні кіоску (м.Львів АДРЕСА_1), встановлено: користування електроенергією без укладення
договору з ВАТ "Львівобленерго". На підставі акту у відповідності до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 05.)2.2001р. НОМЕР_4, відповідачу проведено нарахування кількості недоврахованої електроенергії на суму 578,90 грн.
3. Акт № НОМЕР_5 від 07.05.2003 року про порушення ПКЕЕ в приміщенні кіоску ( м.Львів АДРЕСА_1), а саме зафіксовано: самовільне приєднання споживачем
струмоприймачів до електромережі ВАТ "Львівобленерго" після відключення, користування електроенергією без укладення договору. На підставі акту у відповідності до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок
порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 5.12.2001р. НОМЕР_4, відповідачу проведено нарахування кількості недоврахованої електроенергії на суму 377,98 грн.
4. Акт № НОМЕР_6 від 26.05.2003 року про порушення ПКЕЕ в приміщеннікіоску(м.Львів АДРЕСА_1). а саме зафіксовано: самовільне приєднання споживачем
струмоприймачів до електромережі ВАТ "Львівобленерго" після відключення, користування електроенергією без укладення договору. На підставі акту у відповідності до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок
порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від5.12.2001р. НОМЕР_4, відповідачу проведено нарахування кількості недоврахованої електроенергії на суму 292,73 грн.
5. Акт № НОМЕР_7 від 19.03.2005 року про порушення ПКЕЕ в приміщенні кіоску (м.Львів АДРЕСА_2), зафіксовано: споживання електроенергії без укладення договору. На підставі акту у відповідності до Методики обчислення обсягу електричної
енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від05.12.2001р. НОМЕР_4, відповідачу проведено нарахування кількості недоврахованої
електроенергії на суму 3068,04 грн.
6. Акт № НОМЕР_8 від 19.03.2005 року про порушення ПКЕЕ в приміщенні кіоску (м.Львів, АДРЕСА_3), зафіксовано: споживання електроенергії без укладення договору.
На підставі акту у відповідності до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем-юридичною особою користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 05.12.2001р.НОМЕР_4, відповідачу проведено нарахування кількості недоврахованої електроенергії на
суму 3944,17 грн.
Отже, загальна сума недорахованої електроенергії за вищеназваними актами становить 9961,81 грн.
Судом першої інстанції позовні вимоги задоволено частково, з огляду на те, що по актах № НОМЕР_8 від 19.03.2005р. та №НОМЕР_7 від 19.03.2005р. (кіоски за адресами АДРЕСА_2та АДРЕСА_3) підтверджується факт самовільного підключення відповідача до електромережі, так як долучено до матеріалів справи звернення відповідача про отримання дозволу на тимчасове підключення кіосків до електромережі за адресами: м.Львів, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 і дано дозвіл на бездоговірне споживання електроенергії до 30.11.2004р. І відповідно в актах зафіксовано самовільне приєднання споживачем струмоприймачів до електромережі і є підстава застосування п.2.6 Методики нарахування за самовільне підключення до електромережі. Тобто на думку суду першої інстанції в цій частині в сумі 5053,35 грн. позовні вимоги правомірно підлягають до задоволення.
Щодо актів №НОМЕР_2 від 17.03.2003 року, №НОМЕР_3 від 23.04.2003 року, №НОМЕР_5 від 07.05.2003 року, № НОМЕР_6 від 26.05.2003 року, суд відмовляє у задоволенні в стягнення за позадоговірне споживання електроенергії, так як позовні вимоги в цій частині є безпідставними та необгрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи вищеназвані акти № НОМЕР_2 від 17.03.2003р., № № НОМЕР_3 від 23.04.2003 року, № НОМЕР_5 від 07.05.2003 року та № НОМЕР_6 від 26.05.2003р. датовані до моменту укладення договору про постачання електричної енергії і набрання ним чинності.
У відповідності до п.7.31 ПКЕЕ представник постачальника електроенергії від якого споживач одержує енергію, або електропередавальної організації, може оформити на місці двосторонній акт про порушення за встановленою формою у разі виявлення порушень ПКЕЕ або умов договору та розрахувати згідно із затвердженою Методикою збитки по актах заподіянні споживачем. Згідно із ст..1 Закону України „Про електроенергетику”, п.1.2. ПКЕЕ споживачем визнається фізична або юридична особа, що використовує електроенергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору. Названі акти фіксують порушення які були до укладення між сторонами по справі договору на постачання електроенергії і судом першої інстанції правомірно не взяті до уваги, так як відповідач ще не набув статусу споживача.
Щодо актів Акт № НОМЕР_7 від 19.03.2005р. та № НОМЕР_8 від 19.03.2005р. то суд першої інстанції позовні вимоги в цій частині також задоволив безпідставно, оскільки вони ні документально ні нормативно позивачем не доведені.
Споживання електроенергії по об'єктах вказаних у актах порушень здійснювалось на підставі дозволу на тимчасове без облікове користування електроенергією, проте договору укладено не було , хоча згідно п.7.39 ПКЕЕ тимчасове без облікове користування електричною енергією за заявою споживача може бути дозволено постачальником електроенергії за регульованим тарифом на термін до 15 діб, який може бути продовжений на такий же термін, якщо споживач звернувся до закінчення терміну дії дозволу до постачальника електроенергії за регульованим тарифом щодо продовження терміну дії дозволу. Дозвіл на тимчасове без облікове користування електроенергією є невід'ємним додатком до договору про постачання електроенергії.
Згідно ч.5.ст.7.39 ПКЕЕ підключення струмоприймачів замовника у разі отримання від постачальника електроенергії за регульованим тарифом дозволу на тимчасове без облікове користування електроенергією, здійснюється власником електричної мережі. Таке підключення було здійснено і у даному випадку, на підставі дозволу про тимчасове без облікове користування електроенергією після проведення попередньої передоплати за заявлений обсяг електроенергії як вимагає п.7.39 ПКЕЕ.
Як вбачається із матеріалів справи та наведених доводів відповідача у засіданні суду акти № НОМЕР_7 та 3НОМЕР_8 були складені після закінчення дозволу про тимчасове без облікове користування електроенергією. Згідно п.8.3 постачальники електроенергії зобов”язані, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання (передачу) йому електричної енергії у разі закінчення терміну дії дозволу, розірвання або не укладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена правилами. Як вбачається із матеріалів справи відповідачем оплачено спожиту електроенергію за регульованим тарифом за 15 діб, що і не заперечується позивачем, але після закінчення вказаного дозволу факт відключення електричної енергії після 15 діб згідно технічних умов позивачем не підтверджено, нічим і не доведено представником ВАТ”Львівобленерго”. Ніяких доказів про факт відключення чи повторного належного підключення позивачем в засідання суду як апеляційної так першої інстанції суду не надано і нічим не доведено.
З огляду на вищевикладене вбачається, що вищевказані акти складені після того як електрична енергія по даним об”єктам повинна була бути позивачем відключена, однак такого факту позивачем не доведено, оскільки відсутності акти про відключення електроенергії.
Крім того, позивачем у актах відображено таке порушення як користування електроенергією без договору, хоча діючі ПКЕЕ такого виду порушення не передбачають.
Пункт 7.9.2 ПКЕЕ покладає обов”язок укладення договору про постачання електроенергії на постачальника електроенергії. Суд першої інстанції не дослідивши дійсні обставини справи не з”ясував у чиїй власності перебувають об”єкти по яких складено вищевказані акти про порушення і прийняв нічим не обґрунтоване рішення з покладенням відповідальності на відповідача.
Як з”ясовано в ході судового розгляду апеляційної скарги по даній справі відповідач заперечує свою приналежність до вказаних об”єктів, тобто стверджує, що як на момент складання актів так і на даний час об”єкти не перебувають у його власності, він лише проводив там ремонтні роботи для власника. Доказів про те, що об'єкти по АДРЕСА_2та АДРЕСА_3 належать СПД ОСОБА_1 позивачем не подано.
При дослідженні матеріалів справи, аналізуючи доводи представників сторін, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про безпідставність доводів скаржника -ВАТ „Львівобленерго”, викладених в апеляційній скарзі та часткову невідповідність рішення суду першої інстанції дійсним обставинам справи.
Позивач в обґрунтування вимог викладених у позовній заяві і в апеляційній скарзі не надав суду жодних суттєвих доказів у підтвердження позовних вимог .
Згідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач належними та допустимим доказами і доводами спростував вимоги позивача викладені у апеляційній скарзі та підстави для задоволення вимог апеляційної скарги ВАТ „Львівобленерго” і його апеляційна скарга підлягає до задоволення.
З огляду на вище викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства, обставинам та матеріалам справи, а тому його слід скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог позивача, а тому апеляційну скаргу ВАТ „Львівобленерго” слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу СПД -ФО ОСОБА_1 -задоволити.
Державне мито за розгляд апеляційних скарг, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України, покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Суб”єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 від 07.06.2006р. задоволити
2. В задоволенні апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” №502-1473 від 08.06.06р. відмовити.
3. Рішення господарського суду Львівської області від 25.04.2006 року у справі №4/2804-27/432 скасувати.
4. Прийняти нове рішення. Відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
5. На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
7. Справу повернути в місцевий господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя Г.М.Гнатюк
суддя Н.М.Кравчук
суддя О.Л.Мирутенко