16.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц/2190/25/12 Головуючий в суді 1 інстанції: Ведмідська Н.І.
Категорія: 27 Доповідач: Вейтас І.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Цуканової І.В.
Суддів: Вейтас І.В.
Полікарпової О.М.
при секретарі: Кримцевій І.І.
за участю адвоката: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»на заочне рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 30 серпня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»про захист прав споживача, -
встановила:
У листопаді 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» (нині публічне акціонерне товариство «Альфа-банк»), вказуючи на те, що між нею та ЗАТ «Альфа-Банк»26.05.2008 року укладено кредитний договір № 490072178 в розмірі 389 253 гривні 93 копійки на придбання транспортного засобу, з номінальною процентною ставкою 16,25% річних, з датою остаточного повернення кредиту 26.05.2015 року. Через три місяці після укладення договору вона отримала лист від банку від 08.08.2008 року № 185771-24.1б/б з якого дізналась, що відсоткова ставка за користування кредитом змінюється та встановлюється на рівні 18,5% річних і в зв’язку з чим додаток № 1 до кредитного договору викладається у новій редакції та є обов’язковим до виконання. Після уточнення позовних вимог, просила визнати дії відповідача щодо збільшення в односторонньому порядку плати з кредит незаконними; визнати недійсним підпункт 10 пункту 2 кредитного договору від 26.05.2008 року № 490072178; зобов’язати відповідача виготовити новий графік платежів та розрахунок сукупності вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (додаток № 1 до договору від 26.05.2008 року № 490072178) без урахування комісії, передбаченої п.2.10 кредитного договору.
Заочним рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 30 серпня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано дії Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк»щодо збільшення в односторонньому порядку з 01.09.2008 року плати за кредит з 16,25% річних до 18,5% річних за укладеним 25.05.2008 року кредитним договором № 490072178 незаконними. Визнано недійсним підпункт 10 пункту 2 кредитного договору від 26.05.2008 року № 490072178. Зобов’язано Публічне акціонерне товариство «Альфа-банк»виготовити новий графік платежів по розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (додаток № 1 до договору від 26.05.2008 року № 490072178) без урахування комісії, передбаченої п.2.10. кредитного договору. Вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись з заочним рішенням суду публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов в частині визнання дій відповідача щодо збільшення в односторонньому порядку з 01.09.2008 року плати за кредит з 16,25% річних до 18,5% річних незаконними, суд першої інстанції виходив з того, що позивач підписала першу та другу сторінку тексту договору та два додатки до нього, в яких не має умови про порядок зміни відсоткової ставки. Таким чином, на думку суду першої інстанції, вразі бажання однієї із сторін внести зміни до договору, сторонам необхідно було керуватись приписами ст.651 ЦК України щодо порядку та підстав для зміни або розірвання договору, тобто за взаємною згодою або за рішенням суду. Судом було встановлено, що 08.08.2008 року банк надіслав позивачці лист з повідомленням про підвищення відсоткової ставки. В зв’язку з відмовою позивачки від внесення змін у договір щодо зміни відсоткової ставки в бік її збільшення, суд вважав, що сторони не дійшли згоди, щодо зміни істотної умови договору і тому продовжувала діяти умова договору про розмір відсоткової ставки, яка була погоджена під час укладання кредитного договору.
Однак, з таким висновком погодитись не можна, оскільки суд дійшов до нього з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.
Згідно ст..627 ЦК України відповідно до ст.6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», 26.05.2008 року укладено кредитний договір № 490072178 в розмірі 389 253 гривні 93 копійки на придбання транспортного засобу, з номінальною процентною ставкою 16,25% річних, з датою остаточного повернення кредиту 26.05.2015 року. (а.с.5). Згідно п.1 кредитного договору він складається з двох розділів, розділу № 1 «Базові умови кредитування»та розділу № 2 «Загальні умови кредитування фізичних осіб», які нероздільно пов’язані між собою та складають єдиний документ. Використання в подальшому тексті терміну «Договір»зазначає Розділ № 1 та Розділ № 2 у сукупності. Договір вважається укладеним за умови підписання сторонами розділу № 1 цього договору, включаючи всі додатки до нього (додатки складають невід’ємну частину цього договору).
Пунктом 5 розділу №1 кредитного договору передбачено, що інші істотні умови цього договору викладені в розділі № 2 , яка є невід’ємною частиною цього договору.
Згідно п.7 розділу №1 кредитного договору договір підписується сторонами шляхом підписання першого та другого аркушів розділу № 1 договору. Інші аркуші не потребують додаткового (окремого) поставлення підписів сторін.
Відповідно до п.8 розділу №1 кредитного договору підпис позичальника на оригіналі договору, що залишається в банку є письмовим підтвердженням отримання позичальником свого примірника цього договору, що складається з першого та другого розділів в дату його укладення. Підпис позичальника на цьому договорі, є також письмовим підтвердженням того, що позичальник в письмовій формі ознайомлений з Загальними умовами кредитування фізичних осіб ЗАТ «Альфа-Банк», затвердженими наказом ЗАТ «Альфа-Банк»від 14 січня 2008 року № 30, які йому роз’яснені і зрозуміли та з якими він цілком згодний.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Таким чином, позивач, підписавши розділ № 1 кредитного договору № 490072178 від 26.05.2008 року, повністю погодилась з умовами кредитного договору, не заперечувала проти підписання та включення певних пунктів до договору. Посилання суду першої інстанції на те, що сторони, в порушення вимог ст..638 ЦК не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, є безпідставними.
Згідно п. 6.2. розділу 2 кредитного договору банк має право змінити розмір процентів за користування кредитом в разі зміни ситуації на світових фінансових ринках або на фінансовому ринку України, облікової ставки НБУ, індексу інфляції (споживчих цін) загальновизнаних внутрішньодержавних та/або міжнародних грошових та/або фондових індексів, змін в діючому законодавстві, тощо.
Скориставшись своїм правом, банк збільшив відсоткову ставку з вищевказаним договором, про що повідомив позивача, як це передбачено п.6.2 розділу № 2 договору.
Як вбачається з матеріалів справи ЗАТ «Альфа-Банк»було направлено на адресу позивача лист-повідомлення № 24994-24-б/б № 185771-24.1-б/б від 08.08.2008 року про те, що на підставі кредитного договору № 490072178 від 26.05.2008 року починаючи з 1 вересня 2008 року відсоткова ставка за користування кредитом змінюється та встановлюється на рівні 18,5% річних.
Отже банком прийнято рішення про підвищення процентної ставки відповідно до умов кредитного договору, укладеного між сторонами та у відповідності до чинного на той час законодавства.
Обґрунтовуючи рішення про визнання недійсним підпункту 10 пункту 2 кредитного договору суд вказав, що ця умова суперечить постанові НБУ від 26.05.2007 року № 168 і позивач заперечує її дійсність, в зв’язку з чим на підставі ч.3 ст.215 ЦК України ця умова визначається судом недійсною. Такий висновок суду є неправильним.
Відповідно до п.3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
При цьому у п.2.10. договору передбачено, що комісія в розмірі 0,2% від сум кредиту сплачується за дії банку, які вчиняються на користь позичальника з метою сприяння останньому у виконанні ним своїх зобов’язань за договором. Таким чином п.2.10. договору не суперечить п.3.6 вищевказаних Правил.
В зв’язку з тим, що не має підстав вважати незаконними дії ПАТ «Альфа-банк»щодо збільшення в односторонньому порядку відсоткової ставки та недійсним підпункт 10 пункту 2 кредитного договору, позовна вимога щодо зобов’язання відповідача виготовити новий графік платежів по розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки без урахування комісії, передбаченої п.2.10. кредитного договору, не підлягає задоволенню.
За таких обставин, переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заявленого позивачкою позову.
На підставі викладеного, ст.ст. 626- 629, 638, 1054 ЦК України ст.11 ЗУ «Захист прав споживачів», Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 та керуючись ст.ст.303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст. 316 ЦПК України колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»задоволити.
Заочне рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 30 серпня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення.
ОСОБА_4 у задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: