УХВАЛА

м. Вінниця

19 травня 2025 р.                                Справа № 120/11159/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.11.2023 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за період із 07.04.2022 року по 30.04.2022 року, із 01.05.2022 року по 31.05.2022 року, із 01.06.2022 року по 19.06.2022 року; 25.06.2022 року, в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за період з 07.04.2022 року по 30.04.2022 року, із 01.05.2022 року по 31.05.2022 року, із 01.06.2022 року по 19.06.2022 року; 25.06.2022 року, в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 3 листопада 2023 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28.04.2025 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Павенського Б.В. задоволено.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 року скасовано, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.11.2023 року залишено в силі.

Тобто, враховуючи положення ст. 359 КАС України, постанова суду у справі № 120/11159/23 набрало законної сили 28.04.2025 року.

14.05.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Павенського Б.В. про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду, подана в порядку, визначеному статтею 382 КАС України, шляхом зобов`язання  Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України подати звіт про виконання судового рішення.

Визначаючись щодо наявності підстав для встановлення судового контролю, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з частиною 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 382 КАС України якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 382 -1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд звертає увагу, що звертаючись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду представником позивача не обґрунтовано та не наведено мотивів доцільності та необхідності застосування такого обраного виду судового контролю, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Разом з тим, аналіз положень статті 382 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.

Суд звертає увагу, що під час прийняття у цій справі рішення від  03.11.2023 року, судом не реалізовано диспозитивне право та не зобов`язано відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Водночас, представником позивача у поданій заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не наведено аргументів щодо необхідності вжиття, на даний час, таких процесуальних заходів у вигляді встановлення судового контролю та не надано відповідних доказів наявності об`єктивних обставин, які свідчать про ухилення відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.

Крім цього, суд зауважує, що з дати набрання рішенням суду від  03.11.2023 року законної сили, що мало місце  28.04.2025 року, по дату звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю 14.05.2025 року пройшов незначний проміжок часу.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 248, 256, 382 КАС України, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 03.11.2023 року у справі №120/11159/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя                                                                                        Дончик Віталій Володимирович