Справа № 372/2447/25

3-606/25

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 травня 2025 року                                                                м. Обухів

Суддя Обухівського районного суду Київської області Рабчун Р.О., розглянувши матеріали, що надійшли від Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – суду не відомо,

за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

04.05.2025 року о 13 год. 50 хв. в м. Українка, по вул. Зв`язку, 1-А, водій керував Т/З, будучи позбавленим права керування, правопорушення вчинено повторно протягом року, 02.04.2025 року, гр. ОСОБА_1 , був притягнутий до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, протокол ЕНА 4405939, чим порушив п. 2.1.а ПДР, а тому відповідальність за вчинене, передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, 04.05.2025 року о 13 год. 50 хв. в м. Українка, по вул. Зв`язку, 1-А, водій, керував ТЗ з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці або в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні гр. ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень визнав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 , повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №320064 та серії ЕПР1 №320036, які складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП; довідкою від 06.05.2025 року, за якими протягом року ОСОБА_1 , притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП; відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано обставини скоєних правопорушень; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 04.05.2025 року – відмовився від проходження; постановою серії ЕНА № 44059 від 02.04.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та іншими матеріалами справи.

Таким чином, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , у порушенні вимог п. 2.5, 2.1.а ПДР України та про наявність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, суддя виходить з таких обставин.

Згідно з статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення на водіїв у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Суддя враховує, що адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, зокрема попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету адміністративного стягнення.

Вищевказані висновки суду узгоджуються з практикою, яка викладена у постановах апеляційних судів України, зокрема: у постанові Полтавського апеляційного суду від 11.01.2024 у справі №524/3059/23 (провадження №33/814/259/24); у постанові Волинського апеляційного суду від 18.12.2023 у справі №161/16203/23 (провадження №33/802/768/23); у постанові Чернігівського апеляційного суду від 24.01.2024 у справі №740/5821/23 (провадження №33/4823/112/24); у постанові Вінницького апеляційного суду від 17.01.2024 у справі №149/3453/23 (провадження №33/801/91/24); у постанові Вінницького апеляційного суду від 21.03.2024 у справі №137/128/24 (провадження №33/801/223/24); у постанові Київського апеляційного суду від 15.04.2024 у справі №939/241/24 (провадження №33/824/1902/24).

Відповідно до абзацу 4 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, не можна накладати адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

При вирішення питання накладення адміністративного стягнення суд враховує ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим накласти на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення:

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП на порушника ОСОБА_1 необхідно накласти остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років та без конфіскації транспортного засобу, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи обставини та характер скоєного, особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605, 60 грн.

На підставі викладеного та керуючись 126, 130, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. (сімнадцять тисяча гривень 00 коп.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 коп.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 коп.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років та без конфіскації транспортного засобу.

Штраф стягнути на користь держави (Отримувач коштів УК у Київ. обл. /м.Київ/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ:37955989), Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на користь держави у розмірі 605, 60грн., які перерахувати на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті КУпАП.

Строк пред`явлення до виконання постанови 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя                                                                                                Р.О. Рабчун