Справа № 2-а-7893/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2012 р.          

Красноперекопський міськрайонний  суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді                                       Мамаєвій О.В.,

               при секретарі                                                Губка  О.А.,

з участю позивача                                                        ОСОБА_1,

представника позивача                                                ОСОБА_2,

представника відповідача                                            Бавбекова З.Р.,

розглянувши|розгледівши| у відкритому судовому засіданні в приміщенні|помешканні| Красноперекопського міськрайонного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Красноперекопському районі АРК про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, третя особа –Державне підприємство Красноперекопський завод продовольчих товарів,

ВСТАНОВИВ :

     07.12.2011 р. позивачка  звернулася  до суду з|із| позовом про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання  вчинити  певні дії, зокрема, просить визнати неправомірним рішення відповідача від  07.09.2011  р.  про  відмову зарахувати при призначенні пенсії   період    роботи з 15.02.1982 року  по  15.01.2007 року у Красноперекопському соко-винному заводі, на Красноперекопському заводі продовольчих товарів, на Орендному підприємстві «Красноперекопський завод продовольчих товарів», на Державному підприємстві «Красноперекопський завод продовольчих товарів».

      В обґрунтування   своїх  позовних  вимог  позивачка   посилається  на  те, що 15.02.1982 р.  вона  була  прийнята  на   посаду  робочої  Красноперекопського  соко-винного  заводу,  згідно  наказу  № 19  від  15.02.1982  р.,  про  що   є відповідний  запис  в   її  трудовій  книжці.

      Відпрацювавши   на  даній  посаді   безперервно, спочатку –з  15.02.1982  р.  на  Красноперекопському соко-винному  заводу, пізніше перейменованого в Красноперекопський завод продовольчих товарів (КЗПТ),   яке  в  подальшому  було  реорганізоване  у Орендне підприємство “Красноперекопський завод продовольчих товарів”(ОП “КЗПТ”), після  чого  перереєстроване у Державне підприємство “Красноперекопський завод продовольчих товарів”(ДП “КЗПТ”), 15.01.2007  р.   вона  була  звільнена    у  зв’язку  зі  скороченням  штату,  згідно  з  п.1  ст.36  КЗпП  України,   але  лише  тому,  що  нею  не   була  надана  довідка   про  перейменування   підприємства  Красноперекопського  соко-винного  заводу  у  Красноперекопський  завод  продовольчих  товарів,  а  в  подальшому  реорганізоване  у  Орендне  підприємство “Красноперекопський завод продовольчих товарів”,  пізніше у Державне підприємство “Красноперекопський завод продовольчих товарів”,  період  її  роботи  з  15.02.1982 р.   по  15.01.2007 р.,    не  зарахований   відповідачем   в  трудовий   стаж,  який  дає  право  на  пенсію,  а  також  не   врахована  заробітна   плата   за  період  роботи  на  даному  підприємстві  з  15.02.1982 р.  по  15.01.2007 р..

             З  такою  відмовою Управління  Пенсійного Фонду України у  Красноперекопському  районі АР Крим  вона  не   згодна.

          Основним  документом,  що  дає  право  на  пенсію,  є  трудова  книжка.  

          Враховуючи  відповідні  записи  в  трудовій  книжці,  вважає,  що  відповідач  необґрунтовано   не  зарахував   страховий  стаж  її  роботи  за  період   з  15.02.1982 р.  по  15.01.2007 р.,  а  також   безпідставно  не  врахував  заробітну  плату  за  вказаний період, оскільки   відомості  за  даний  період    роботи   і  заробітну  плату  за  вказаний  період  в  Пенсійний  фонд   нею  були  надані  відповідними  довідками,  але  даний  стаж   і  заробітна  плата  не були  зараховані  відповідачем   при  призначенні  їй  пенсії.

          За  вини  посадових  осіб,  які  повинні   були   внести   відповідні  записи  про  зміну  назви  підприємства   до  трудової  книжки,  вона  змушена   звернутися  з  вищезазначеним  позовом  до  суду.

          У судовому  засіданні позивачка та її представник –адвокат ОСОБА_2, підтримали  заявлені позовні  вимоги і наполягають  на  їх  задоволенні.

          Представник  відповідача -  Управління  Пенсійного Фонду України у Красноперекопському  районі  Бавбеков З.Р. позовні  вимоги  позивачки  не  визнав,  пояснивши  суду,  що  згідно  трудової  книжки  позивачка  працювала  на  посаді  робочої  з 15.02.1982 р. по  15.01.2007  р.  Красноперекопського  соко-винного  заводу. Рішенням    облвиконкому  № 269  від  17.06.1986 р.  і  наказу  облхарчопрому  № 117  від  21.06. 1986 р.   Красноперекопський  соко-винний   завод   був  перейменований  в  завод  продовольчих  товарів,  а  звільнена   позивачка   Державним  підприємством  “Красноперекопський  завад  продовольчих  товарів”,   який  надав    відповідну  довідку   про  те, що  Красноперекопський  соко-винний  завод  перейменований   в  Красноперекопський   завод  продовольчих  товарів, який  в  подальшому  був  перейменований  в  Орендне   підприємство   “Красноперекопський   завад  продовольчих  товарів”,  після  чого  дане  підприємство  було  перереєстроване  в  Державне   підприємство  “Красноперекопський   завад  продовольчих  товарів”,  згідно   розпорядження   Красноперекопської  районної  ради    народних  депутатів  АР  Крим № 132  від  30.06.1995 р.

           Відповідно  до  п.17  Порядку    надання   і  оформлення   документів  для  призначення (перерахунку)  пенсії,  згідно  Закону  України  “ Про   загальнообов’язкове    державне   пенсійне  страхування”,  що  затверджений   постановою  правління  Пенсійного   фонду  України  від  25.11.2005  р.  № 22-1,  довідка  про  заробітну  плату (дохід)  надається  особі   на  підставі  особистого  рахунку,  платіжних  відомостей  або  інших  документів   підприємством,  установою,  організацією.  Якщо  таке  підприємство,  установа,  організація  ліквідовані  або  припинили  своє  існування  з  інших  причин,   у  такому  випадку    довідка   про  заробітну  плату    видається   правонаступником   цього  підприємства,  установи,  організації та архівними установами.

           Представник  відповідача   посилається на   ст. 104 ГК  України,  згідно  якої   юридичні  особи  припиняються  в  результаті    передання  всього  свого  майна,  прав   та  обов’язків    іншим  юридичним  особам -  правонаступникам (злиття,  приєднання,  поділу,  перетворення)   чи  архівними  закладами.

           Відповідно  до  ст. 106  ЦК  України  злиття,  приєднання,  поділ,  перетворення  юридичної  особи  здійснюється    за  рішенням  його  учасників  чи  органу  юридичної  особи,  уповноваженого  на  це  установчими  документами,  а  у  випадках,  встановлених  законом,  -  за  рішенням  суду   чи  відповідних  органів  державної  влади.

            Згідно  розпорядження    Красноперекопської  районної  ради  народних  депутатів  № 132   від  30.06.1995  р.     відомості  про    ліквідацію  підприємства   цей  документ  не  містить.

            Висновок  про  те,  що  Державне   підприємство  “Красноперекопський   завад  продовольчих  товарів”є  правонаступником   може  зробити  саме  лише   підприємство  в  особі  його  керівника,    про  що   воно  повинно  надати    відповідну  довідку   на  підставі   наявних  документів.         

            По   наданим  позивачкою  документам,  що  підтверджують  факт  роботи (наказ про прийом на роботу  №19   від 15.02.1982  р.),  довідки  про  заробітну   плату  № 66   від  26.08.2011  р.,  №  67   від  26.08.2011  р.,  № 68   від  26.08.2011 р., №69 від 26.08.2011 р., №70 від 26.08.2011 р.,   архівні  витяги  про  реєстрацію  підприємства  -  Державне   підприємство  “Красноперекопський   завад  продовольчих  товарів”,  то  оскільки позивачкою не  надані відомості про правонаступництво КЗПТ, ОП “КЗПТ”і ДП “КЗПТ” під  час  їх  реорганізації (ліквідації) і дані відомості не відображені в  її  трудовій книжці, внаслідок  чого неможливо врахувати при призначенні пенсії довідки про стаж  роботи і   її  заробітну плату,  які  були  надані  ДП “КЗПТ”,  а  тому  не  можливо  здійснити  перерахунок  пенсії  по  стажу  і  заробітній   платі,  у  зв’язку  з  чим  вважає,  що  законні  підстави   для  перерахунку  пенсії   позивачці   відсутні,  з  приводу  чого  у  задоволенні  позовних  вимог  просить  відмовити.

             Представник 3-ї особи – ДП “Красноперекопський завод продовольчих товарів”, відносно  якого  відкрита  процедура  банкрутства,  в  суд  не з’явився,   про   слухання   справи  повідомлений  належним  чином, на адресу суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності, з позовом згодні (а.с.57 ).        

          Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, оглянувши пенсійну справу ОСОБА_1,  суд  вважає  за  необхідне  позовні  вимоги   позивачки  задовольнити.

          Вiдповiдно до ч.1, 2 ст.2 Кодексу адмiнiстративного судочинства України, завданням адмiнiстративного судочинства є захист прав, свобод та iнтересiв фiзичних осiб, прав та iнтересiв юридичних осiб у сфері публiчно-правових відносин  вiд порушень з боку органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, їхнiх посадових i службових осiб,  iнших суб’єктiв при здiйсненнi ними владних управлiнських функцiй на основi законодавства, в тому числi на виконання  делегованих  повноважень.

До адмiнiстративних судiв можуть бути оскарженi будь-якi рiшення, дiї чи бездiяльнiсть суб’єктiв владних повноважень, крiм випадкiв, коли щодо таких рiшень, дiй чи бездiяльностi Конституцiєю чи законами України встановлено iнший порядок судового провадження.

            Судом встановлено, що згідно  трудової  книжки  позивачки остання  15.02.1982 р.  працевлаштувалася  на   Красноперекопський  соко-винний  завод   на  посаду  робочої  ( а.с.11).

            Згідно  запису  № 16 трудової  книжки  позивачки  Соко-винний  завод,  на  підставі  рішення    облвиконкому  № 269  від  17.06.1986 р.  і  наказу  облхарчопрому  № 117  від  21.06. 1986 р.   перейменований  в  завод  продовольчих  товарів ( а.с.11).

             Під  записом   №  21   від  15.201.2007 р.  вказане  звільнення  за згодою сторін,  згідно  з  п.1  ст. 36  КЗпП  України (наказ  № 01-02  від  15.01.2007 р.(  а.с.11).

              Згідно  довідки  Державного  підприємства  “Красноперекопський   завод  продовольчих  товарів” за  № 50   від   20.07.2011  р.   зазначено,  що Красноперекопський  соко-винний  завод  перейменований  у Красноперекопський   завод  продовольчих  товарів  на  підставі  рішення    облвиконкому  № 269  від  17.06.1986 р.  і  наказу  облхарчопрому  № 117  від  21.06. 1986 р.( а.с.18).

              У  зв’язку  з  переходом    на  оренду,  згідно  Договору  оренди  між  Красноперекопським    заводом  продтовари  і   ПО  «Продтовари»  і  Наказу  ПО  «Продтовари» № 4-к   від 11.02.1992 р.  Красноперекопський    завод   продовольчих  товарів   перейменований  у   Орендне    підприємство  „Красноперекопський    завод   продовольчих  товарів”,   яке   було  зареєстроване  Виконкомом   Красноперекопської   районної  ради    народних  депутатів   рішенням  № 48   від   27.03.1992  р. ( а.с.22, 23).           

               Державне  підприємство  «Красноперекопський    завод   продовольчих  товарів»  зареєстроване   Красноперекопським   райвиконкомом   30.06.1995  р.,  Свідоцтво   № 00379011.  08.12.1998 р.   поставлено  на  облік  у  Красноперекопській   міській   раді   з   видачею   нового    свідоцтва  АОО  448300 (а.с.21).

                Підтвердження   на  підставі   якого  документу    Орендне   підприємство  перейменоване    в  Державне  підприємство   на  заводі  відсутнє. На  неодноразові  звернення  до  державного  реєстратора,  а  також  у   фонд  майна,     ніяких  підтверджуючих   документів   не  було  надано (а.с. 18-20).

                На  підставі  розпорядження  виконкому Красноперекопського районної Ради за № 132 від 30.06.1995 року, Орендне підприємство “Красноперекопський завод продовольчих товарів”було перереєстровано в Державне підприємство “Красноперекопський  завод продовольчих товарів”(свідоцтво № 00379011) (а.с.45).

               08.12.1998 року  Державне підприємство “Красноперекопський завод продовольчих товарів”поставлено на облік в Красноперекопської  міської Раді (свідоцтво АОО № 448300 (а.с.43)).

                З пояснень позивачки і матеріалів справи вбачається, що  ОСОБА_1 (дівоче  прізвище Одинцова)  на  протязі  з 15.02.1982 року  по  15.01.2007 року  безперервно працювала на одному робочому місці - робочою в зазначених  вище підприємствах, при цьому про зміну найменування Красноперекопського соко-винного заводу і реорганізацію Красноперекопського заводу продовольчих товарів її ніхто з представників адміністрації підприємств  до  відому не ставив.  У  трудовій  її   книжці  є  лише  єдиний  запис,  що  рішенням    облвиконкому  № 269  від  17.06.1986 р.  і  наказу  облхарчопрому  № 117  від  21.06. 1986 р.   Красноперекопський  соко-винний   завод   був  перейменований  в  завод  продовольчих  товарів ( а.с.11).

               У судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6 підтвердили пояснення позивачки, пояснили, що вони разом із позивачкою працювали з 15.02.1982 р. на  Красноперекопському   соко-винному  заводі,  21.06.1986  р. Красноперекопський  соко-винний  завод  був  перейменований  в  Красноперекопський    завод   продовольчих  товарів,  працюючи  безперервно   на  підприємстві  назва  яких   часто  змінювалась,  15.01.2007  р.   позивачка  була  звільнена  у  зв’язку  із  скороченням  штату,  згідно  з  п.1  ст.36  КЗпП  України, на підтвердження чого надали копії трудових книжок ( а.с.60-65 ).

               Статтею  62 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” встановлено,  що основним  документом,  який  підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження  наявного  трудового стажу  при  відсутності трудової книжки та відповідних  записів  в  неї  встановлюється  Кабінетом  Міністрів  України.

              За правилами  ч.1 ст.101 З У “Про пенсійне забезпечення”  органи,  що  призначають  пенсії,  мають  право  вимагати  відповідні  документи  від  підприємств,  організацій, окремих  осіб,  а  також  перевіряти  обґрунтованість  їх видачі.

              Таким чином,  перевірка  достовірності  виданих  документів  покладається саме на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обгрунтованності  їх  видачі  самі  по собі  не можуть  бути  підставою  для  відмови  у призначенні пенсії   ОСОБА_1 з   урахуванням  спірного  періоду  її  роботи.

             Виходячи  з  положень ст. 83 Закону України “Про пенсійне забезпечення”,  пенсії  призначаються  з  дня  звернення  за  пенсією,   відповідно   право  на  належне  пенсійне  забезпечення  у  позивачки  виникло   з  дня  звернення   її  до  відповідача  для  призначення  пенсії.

            Вiдповiдно  до ч.1 ст.71 Кодексу  адмiнiстративного  судочинства  України, кожна сторона повинна довести тi обставини,  на  яких  грунтуються  її  вимоги  та  заперечення,  крiм  випадкiв,  встановлених статтею 72 цього Кодексу.

           Згідно з  ч.2 ст.71 Кодексу  адмiнiстративного судочинства України в адмiнiстративних справах про протиправнiсть  рiшень,  дій  чи бездiяльностi суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомiрностi свого  рiшення,  дiї  чи  бездiяльностi  покладається  на  вiдповiдача,  якщо  вiн заперечує  проти  адмiнiстративного позову.

             Виходячи  з  того,  що  відповідачем  не  доведена  правомiрність  прийняття  свого  рішення  вiд  07.09.2011 року - щодо  вiдмови  ОСОБА_1 у зарахуванні  до  стажу  спірного  періоду  її  роботи  на  посаді  робочої  Красноперекопського  соко-винного  заводу   з  подальшою  реорганізацією  в Красноперекопський  завод  продовольчих товарів   і  наступних  його  реорганізаціях  в  ОП “КЗПТ”і  ДП “КЗПТ”,   приймаючи  до  уваги  встановлені  у судовому засіданні  обставини,  суд  приходить  до  висновку, що  заявлені   вимоги  ОСОБА_1  про  необхідність  захисту  її  порушених  прав  слід   задовольнити.

           На  підставі   викладеного  і  керуючись  ст.ст.| ст.ст. 9, 11, 12, 71, 94, 122, 159 - 163, 167, 186  КАС  України, п.2 розділу XV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п. „е” ст. 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення ”,    суд

ПОСТАНОВИВ :

            Позовні  вимоги ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного Фонду України у Красноперекопському районі АР Крим про визнання  дій  відповідача  неправомірними,  зобов’язання  вчинити  певні  дії,  3-я особа –Державне підприємство “Красноперекопський завод продовольчих товарів”,  задовольнити.

             Визнати  протиправним  рішення Управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі АР Крим вiд 07.09.2011 року  про  відмову   зарахувати  при   призначенні  пенсії період роботи з 15.02.1982 р. по 15.01.2007 р. у  Красноперекопському соко-винному заводі, на Красноперекопському заводі продовольчих товарів, на  Орендному підприємстві  “Красноперекопський завод продовольчих товарів”, на Державному підприємстві “Красноперекопський завод  продовольчих товарів”.

             Зобов’язати  Управління  Пенсійного  фонду  України  у  Красноперекопському  районі АР Крим  зарахувати  до страхового  стажу  ОСОБА_1,  який  дає   право на  трудову  пенсію,  період   її  роботи – на  Красноперекопському соко-винному заводі – з  15.02.1982 року по 21.06.1986 року, на Красноперекопському заводі продовольчих товарів – з 22.06.1986 року по 27.03.1992 року, на Орендному підприємстві “Красноперекопський завод продовольчих товарів”з 28.03.1992 року по 30.06.1995 року, на Державному підприємстві “Красноперекопський завод  продовольчих  товарів” з  01.07.1995 року  по  15.01.2007 року.

          Постанова  суду  може бути  оскаржена  до  Севастопольського  адміністративного апеляційного суду через Красноперекопський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя:О. В. Мамаєва