Справа № 2-29/2008р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 квітня 2008 року             Якимівський районний суд Запорізької області

в складі: головуючого - Бойчевої Н.В.

                при секретарі - Колєдаєвої Л.І.

розглянув  в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка

справу за позовом  

ОСОБА_1

              до   ОСОБА_2,

про стягнення суми

                                                              В С Т А Н О В И В :                       

 Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що на виконання умов договору за № 9 від 16.08.04р. про перевезення вантажу автомобільним транспортом, укладеного між позивачем та ТОВ "Старокозацький винзавод", відповідач, який здійснював фактичне перевезення вантажу, згідно товарно - транспортної накладної ( надалі - ТТН ) за № 1205 від !6.08.О4р. прийняв до перевезення вино в асортименті у кількості 4260 пляшок ( 335 коробів ) на суму 26034,60грн. ; по ТТН за № 1206 від 16.08.04р. - 2160 пляшок ( 180 коробів ) на суму 40607,40грн. для доставки на адресу ТОВ "Вересень плюс" (м. Кіровоград, Україна). Перевезення вчинялося за пломбами вантажовідправника ( ТОВ "Старокозацький винзавод" ), однак, автомобіль прибув до вантажоодержу­вача (ТОВ "Вересень плюс" ; м. Кіровоград, Україна ) без пломб. При здачі товару була виявлена неста­ча товару - 648 пляшок вина у асортименті ( 54 короба ) на загальну суму 4703,88грн. ( відмітка на ТТН за№ 1205, 1206 від 16.08.04р. та акт прийому від 17.08.06р., який підписаний водієм - відповідачем по справі ), тобто, відповідач визнав нестачу. Зазначені обставини можуть підтверджуватись доданими до пер вісної позовної заяви доказами, зокрема, і Постановою Харківського апеляційного господарського суду, якою вирішено спір між позивачем та зазначеним вище вантажовідправником - ТОВ "Старокозацький винзавод" на користь вантажовідправника.

 Посилаючись на рішення господарського суду позивач звернувся з приводу відшкодування вар­ тості вантажу до відповідача, однак, вимога щодо відшкодування вартості вантажу не задоволена до цього часу, письмова відповідь від відповідача не надійшла.

 Позивач не може погодитись з позицією відповідача, і змушений за таких обставин звернутись за судовим захистом своїх інтересів, оскільки, за змістом ст. ст. 908, 909, 920, 924 ЦК України відпові­дальність за збереження вантажу під час перевезення несе відповідач як фактичний перевізник грузу, який в разі незбереження вантажу і має відшкодувати його вартість (спричинену позивачу шкоду ). Письмового договору між позивачем та відповідачем не мається, проте, при відсутності окремої письмової угоди круг прав і обов'язків сторін у зобов'язанні встановлено приписами чинного законодавства Ук­раїни, зокрема, нормами ЦК України щодо зобов'язань. Відповідно до ст. ст. 509, ЦК України зо­бов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивач вважає, що оскільки відповідач як фактичний перевізник визнав вартість не довозу вантажу, що в свою чергу є підставою для її відшкодування, між позивачем і відповідачем не мається будь-якої письмової угоди, в т.ч. і трудового договору, несплата вартості недовозу вантажу відповідачем є неправомірною дією, бездіяльністю і спричиняє шкоду майновим інтересам позивача. В зв”язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму у розмірі 4703,88 грн, а також судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, відповідач в судове засідання не з”явився, про причини неявки суд не повідомив.

 Розглянув матеріали справи, заслухав думку позивача, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи, вбачається, згідно умов договору за № 9 від 16.08.04р. про перевезення вантажу автомобільним транспортом, укладеного між позивачем та ТОВ "Старокозацький винзавод", відповідач, який здійснював фактичне перевезення вантажу,  прийняв до перевезення вино в асортименті у кількості 4260 пляшок ( 335 коробів ) на суму 26034,60грн. ; по ТТН за № 1206 від 16.08.04р. - 2160 пляшок ( 180 коробів ) на суму 40607,40грн. для доставки на адресу ТОВ "Вересень плюс" (м. Кіровоград, Україна). Перевезення вчинялось за пломбами вантажовідправника ( ТОВ "Старокозацький винзавод" ), однак, автомобіль прибув до вантажоодержу­вача без пломб. При здачі товару була виявлена неста­ча товару - 648 пляшок вина у асортименті на загальну суму 4703,88грн. , при цьому було складено акт, який підписаний водієм ОСОБА_2.

 Відповідно до ст. ст. 509, ЦК України зо­ бов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

 Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

 Відповідно до п. З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені су довим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Підтверджуються матеріалами справи:

-копією наказу щодо прийняття ОСОБА_2. на посаду водія-експедитора з повною матеріальною відповідальністю від 05.08.2004 року /а.с 4/;

-копією договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність /а.с. 6/

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.208,209,227,228 ЦПК України, ст.ст.11,509,909,920,924,1166 ЦК України, суд

                                                                              ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в  розмірі 4703 грн. 88 копійок, а також витрати, пов”язані зі сплатою держмита у розмірі 51 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього 4784,88 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Якимівський районний суд Запорізької області  протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження подається до Якимівського районного суду Запорізької області протягом 10 днів з моменту проголошення рішення.

Згідно зі ст. ст.  227, 228 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) відповідач має право в разі заперечення проти вимог позивача протягом десяти днів з дня отримання заочного рішення подати заяву про його скасування.

Відповідно до ст. 227, 228 ЦПК України в разі ненадходження заяви від відповідача протягом трьох днів після закінчення строку на її подання та за наявності даних про отримання відповідачем копії заочного рішення, заочне рішення набирає законної сили і суд видає його для пред'явлення до виконання.

                        Суддя -