ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" жовтня 2006 р. Справа № 13/4641
Господарський суд Черкаської області в складі судді Г.М.Скиби
розглянув справу від 18.09.2006 року за позовом
СТОВ «Маяк»м. Шпола, вул. Володарського, 109 (адреса для листування –Черкаси, вул. Різдвяна, 170, арбітражному керуючому Нікіфорову І.К.)
до Шполянської міської ради, м. Шпола,
про стягнення 5673 грн. 54 коп. заборгованості за несвоєчасну оплату отриманого молока.
Представники: позивача –Нікіфоров І.К. - арбітражний керуючий;
відповідача –Ю.М. Плосконос –міський голова –за посадою,
Кулішова М.В. - довіреність від 4.11.2002 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд встановив:
Між сторонами тривалий час, з 2001 року –існували ділові стосунки та взаємні цивільні права та зобов’язання.
Позивач поставляв відповідачу молоко для його потреб у забезпеченні соціальної інфраструктури –дитячі садки, школи тощо.
Позивач зазначає, що в 2004 році поставлено відповідачу молока на суму 9732 грн. відповідач розрахувався частково –на суму 4058 грн. 48 коп.
Згідно акту взаємних розрахунків від 9 липня 2004 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 5673 грн. 54 коп. позивач просить стягнути заборгованість на свою користь, та судові витрати.
Таким чином між сторонами виникли цивільні відносини на підставі вимог ст.ст. 1, 11 ЦК України з елементами купівлі-продажу (гл. 54 ЦК України). Спору в частині вартості та кількості переданого молока немає. Сторони досягли згоди по всіх істотних умовах договору. Саме невиконання зобов’язання відповідачем стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права.
Позивач наполягає на примусовому стягненні заборгованості з посиланням на те, що в акті звірки виведена заборгованість, яка не поплачена на момент звернення з позовом.
Представник відповідача вимоги позивача заперечує, та доводить, що позивачу за отримане в 2004 році молоко перераховані гроші повністю, а в решті вимог з 2001 року пропущено строк позовної давності без поважних причин, що є підставою для відмови в позові.
Позивач вважає, що перебіг строку позовної давності почався з дня підписання акту звірки заборгованості. Відповідач же вказує, що момент порушення права позивача –з моменту першої передачі молока та неперерахування коштів відповідачем –в 2001 році.
Оцінюючи подані сторонами докази у справі, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними доказами своїх вимог, акт звірки заборгованості не містить посилання на період виникнення заборгованості, на первинні бухгалтерські документи, за якими не проведена оплата, а тому перебіг строку позовної давності для позивача почався з 1 листопада 2001 року, строк позовної давності пропущено без поважних причин. Позивач не звернувся до суду з клопотанням про поновлення цього строку.
Відповідач своїм рішенням від 4 листопада 2004 року №538 списав кредиторську заборгованість перед СТОВ «Маяк». Рішення відповідача не ос- порене.
Суд зобов’язаний застосувати вимоги позовної давності за заявою сторони і закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові – ст.ст. 257-267 ЦК України.
Таким чином, у позивача немає правової підстави вимагати стягнення вартості отриманого майна за межами строку позовної давності, тому в позові слід відмовити з покладенням витрат на позивача. Державне мито не стягувати.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.
Суддя Скиба Г.М.