Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

                                                                                           Справа  № 2-а-4846/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05 липня 2011 року                                                                                                                м. Макіївка

          Суддя Центрально-Міського районного суду міста Макіївка Донецької області Неженцева О.В., розглянувши в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Макіївки Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та покладання зобов’язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до вимог закону,

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до  управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області, у якому зазначила, що вона має статус дитини війни, яким відповідно до положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачена державна соціальна підтримка у виді здійснення щомісячно підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак службові особи відповідача незаконно відмовили їй у нарахуванні та виплаті вказаного розміру доплати до пенсії.

Посилаючись на порушення її конституційних прав на належний соціальний захист, позивачка просить суд зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки здійснити їй нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01 січня 2010 року та довічно.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 03 червня 2011 року позивачці ОСОБА_2 поновлено пропущений нею з поважних причини строк звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушеного права за період з 01 січня 2010 року.

Відповідач –управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області, яке належним чином було повідомлене про відкриття скороченого провадження по адміністративній справі і отримало копію позовної заяви та доданих до неї документів, не надало до суду у встановлений частиною третьою статті 183-2 КАС України строк свої заперечення проти позову.

Відповідно до вимог статті 46 Конституції України (254к/96-ВР) громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Приписами Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-1V «Про соціальний захист дітей війни»(далі – Закон № 2195-1V), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлений правовий статус дітей війни та визначені основи їх соціального захисту, гарантована їх соціальна захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної допомоги. Дитина війни відповідно до статті першої цього Закону це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

          За даними паспорту НОМЕР_2, виданого Центрально-Міським районним відділом Макіївського міського управління  ГУМВС  України  в  Донецькій  області, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України.

Правовий статус позивачки як дитини війни підтверджено пенсійним посвідченням НОМЕР_1, зареєстрованим управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському  районі м. Макіївки.

          Статтею шостою Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальна пенсія за віком визначена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Положення Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VІ «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не містять відомостей щодо встановлення розміру підвищення до пенсії дітям війни, а також  призупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки доплата ОСОБА_2  як дитині війни у період з 01 січня 2010 року нараховувалась і виплачувалась у твердому розмірі –щомісячно по 49 грн. 80 коп. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

У частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п’ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що при  вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 01 січня 2010 року норми статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни».

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, суд дійшов висновку, що відповідачем - управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки не надано достовірних, беззаперечних доказів правомірності своєї бездіяльності щодо нездійснення належних позивачці виплат підвищення пенсії як дитині війни. Такою протиправною бездіяльністю посадових осіб відповідача в зазначений період були порушені встановлені законом і Конституцією України права і законні інтереси ОСОБА_2

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Розмір мінімальної пенсії за віком за чинним законодавством визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-1V «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відсутність іншого нормативно-правового акту, який встановлював би  величину мінімального розміру пенсії за віком для визначення розмірів пенсій за іншими законами чим зазначений, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуюче, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№ 3491- VI від 04 червня 2011 року, який набрав чинності 19 червня 2011 року, установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, і подальший порядок нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни ще не визначений, суд не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 з 19 червня 2011 року та про зобов*язання відповідача надалі довічно проводити їй щомісячне нарахування та виплату даної соціальної допомоги.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб*єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає лише порушене  право, внаслідок чого зобов*язання УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки в подальшому вести нарахування та виплату підвищення до пенсії є безпідставним, оскільки  встановлює обов*язки на майбутнє без врахування вимог чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин. Отже, положеннями КАС України передбачено відновлювати лише порушенні права осіб, а не ті, які можуть бути порушенні у майбутньому.

Враховуючи викладене, суд визнає, що вимоги ОСОБА_2 про виплату їй підвищення до пенсії у розмірі, визначеному в статті шостій Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01 січня 2010 року по 18 червня 2011 року включно є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати у виді судового збору. Приймаючи до уваги, що відповідач є державною установою, суд вважає можливим у відповідності до положень статті 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про внесення змін до Закону України  «про Державний бюджет України на 2011 рік»,  суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та покладання зобов’язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до вимог закону задовольнити частково.

Визнати бездіяльність щодо нездійснення належних соціальних виплат незаконною та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області провести ОСОБА_2 нарахування і виплату з 01 січня 2010 року по 18 червня 2011 року включно щомісячно підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої в частині 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  з урахуванням фактично отриманих сум.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Відповідач –управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області зобов’язаний виконати постанову негайно у межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Центрально-Міський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

Суддя                                                                                           О.В. Неженцева