Справа  № 2-а-9422/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21.09.2011

Пролетарський районний суд міста Донецька у складі:

головуючого судді                    Масендич В.В.

при секретарі                               Орловій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування доплати до пенсії, –

В С Т А Н О В И В:

          Позивач –ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про стягнення допомоги як дитині війни в якому вказав, що віднесений до категорії «Дитина війни», а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(№ 2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006р. та Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за справою № 6-рп (№ 1-29/2007р.) має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Просить суд визнати дії УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька неправомірними зобов’язати відповідача нарахувати йому та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.01.2010 року та виплачувати її довічно.

Ухвалою Пролетарського районного суду м. Донецька від 21.09.2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька «про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування доплати до пенсії» позовні вимоги за період з 01.01.2010 року по 02.03.2011 року були залишені без розгляду (а.с. 10).

Позивач у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. На стягненні судових витрат не наполягає.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька у судове засідання не з’явився, про час, дату, місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. Надав суду письмове заперечення, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю та в поновленні строку звернення до суду, справу розглянути у відсутності представника (а.с. 9).

Суд, вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.  

Позивач –ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни (а.с. 5). Відповідно до довідки позивач знаходиться на обліку в УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька та отримує пенсію, виплати як дитині війни виплачувались не у повному обсязі. (а.с. 6).

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка набрала чинності з 01.01.06 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,   мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.   

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999 року № 966-14,а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 05 жовтня 2000 року № 2201-111, згідно статті 1, якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у томі числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

Постановляючи судове рішення у даній справі, слід виходити з того, що конституційні принципи,на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.   

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня –750 грн., з 1 квітня  - 764 грн., з 1 жовтня –784 грн., а з 1 грудня –800 грн.  

Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік»(відповідно внесених змін від 14.06.2011 року, які набрали законної сили 19.06.2011 року) встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка відповідно до пункту 5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно –правових актів та набрання ними чинності»від 10.06.1997 року №503/97 набрала чинності з 23.07.2011 року, були встановлені порядок та розмір виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Оскільки ці положення не визнавалися неконституційними, відповідач правомірно нараховує та виплачує позивачу допомогу як дитині війни з 23.07.2011 року у розмірі 49 грн. 80 коп. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню за період до 22.07.2011 року.

  Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька щодо не нарахування підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, неправомірними  зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському район  і м. Донецька зробити нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 03.03.2011 року по 22.07.2011 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично здійснених виплат. У задоволенні позовних вимог позивача щодо зобов’язання відповідача зробити нарахування підвищення до пенсії  в розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 23.07.2011 року та продовжувати виплачувати її довічно, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки вимоги позивача є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві України. 

На підставі ст. 94 КАС України суд вважає можливим віднести судові витрати за рахунок держави, оскільки УПФУ є бюджетною організацією.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 9,46,152 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», Законом України №3491- VI від 14.06.2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», постановою Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок державного бюджету», ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про зобов’язання провести з 01.01.2010 року та виплачувати довічно, нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком –задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити позивачу нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 03.03.2011 року по 22.07.2011 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням фактично здійснених виплат.

В задоволенні інших позовних вимог позивача –відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .   

Суддя                                                                                                                 В.В. Масендич