Справа № 2-455/11

Номер рядка звіту 26

РІШЕННЯ

Іменем України

"10" січня 2012 р.                                                                  смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

          в складі: головуючого –судді                        Греська В.А.

           при секретарі                                                    Сорока М.М.

           з участю позивача                                             ОСОБА_1

           відповідача                                                        ОСОБА_2          

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Ємільчине справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, відшкодування збитків та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

          15.11.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, який здано на пошту 11.11.2011 року, в якому просив поновити строк на подачу позовної заяви, стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики в сумі 433000 грн., 140118,80 грн. інфляційних збитків, 39503,83 грн. 3% річних, моральну шкоду шкоду у розмірі 40000 грн., мотивуючи тим, що 27.10.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики грошових коштів на суму 479000 грн., згідно п.1 якого позикодавець під розписку передає позичальнику для власних потреб в позику суму у розмірі 479000 грн.

          Пунктом 4 договору сторонами узгоджено, що 27.10.2008 року позичальник зобов'язаний під розписку повернути позикодавцю усю суму позики за вирахуванням тих коштів, які щомісячно під розписку, були повернуті достроково.

          Позивач взяті на себе зобов'язання по договору виконав, 27.10.2007 року відповідачу під розписку в позику передав 479000 грн.

          Відповідач свої зобов'язання виконав частково, в період з 01.07.2008 року по 08.07.2008 року частково повернув суму позики в розмірі 46000 грн.

          Позивач починаючи з кінця липня місяця 2008 року постійно пропонував відповідачу виконувати взяті на себе договірні зобов'язання по рівномірному поверненю позики, а 27.10.2008 року відповідачу було заявлено усну вимогу про необхідність повернення боргу вцілому, однак відповідач залишив дані вимоги без уваги.

          Відповідно до п.6 договору позики відповідач відповідає перед позивачем всім своїм майном за неналежне виконання договору. В разі несвоєчасного повернення суми позики, відповідач відшкодовує позивачу заявлену моральну шкоду, збитки, інфляційні втрати та упущену вигоду.

          Сума боргу відповідача станом на 11.11.2011 року становить 612622,63 грн., яка складається з: 433000 грн. - заборгованості за договором позики; 140118,80 грн. - інфляційних збитків; 39503,83 грн. - суми боргу з урахуванням 3% річних.

          Позивач вважає, що йому завдано моральну шкоду, оскільки через неповернення йому позики відповідач порушив всі його плани, він втратив звичайний образ життя, спокій, рівновагу, впевненість у собі, своїх діях і майбутньому. Нервування та переживання, внутрішній дисбаланс відобразилися на сімейних стосунках. Самовідчуття пригніченості і безпомічності стали причиною усвідомлення того, що він стає неповноцінною та скривдженою людиною. Моральну шкоду оцінює в розмірі 40000 грн.  

          В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, заявлені ним в позові, зіславшись на обставини викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити.

          Відповідач позов не визнав та пояснив, що розрахувався з позивачем, але будь-які докази розрахунку з позивачем у нього відсутні, крім того, що повернув 46000 грн.

          Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Матеріалами справи встановлено, що 27.10.2007 року сторони уклали договір позики грошових коштів на суму 479000 грн. Згідно розписки від 27.10.2007 року ОСОБА_2 отримав у ОСОБА_1 в позику кошти в сумі 479000 грн.

          Позивач свої зобов'язання за договором позики виконав в повному обсязі.

          Відповідач порушив свої зобов'язання щодо повернення коштів і повернув лише кошти в сумі 46000 грн.

          Пункт 6 договору поруки передбачає, що позичальник перед позикодавцем відповідає всім своїм майном за неналежне виконання умов цього договору та в разі прострочення строків повернення позики. В разі несвоєчасного повернення позичальником позикодавцю суми позики, він відшкодовує позикодавцю як заявлену моральну шкоду, збитки так і юридичні витрати, які останній понесе у зв'язку зі зверненням до суду, а також інфляційні втрати та упущену вигоду.

          У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст.ст.10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

          Відповідач у судовому засіданні заперечуючи проти задоволення позову не надав суду докази повернення позивачу коштів згідно договору позики.

          В результаті не повернення відповідачем коштів позивачу з 27.10.2008 року останньому, суд вважає було завдано моральну шкоду, яка виразилася в душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього відповідача. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд завдану позивачу моральну шкоду оцінює в 6000 грн.

          Згідно ст.ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій  кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

          Статтею 625 ч.2 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Судом встановлено, що розмір інфляційних збитків з листопада 2008 року по вересень 2011 року становить 126436 грн.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 23, 525, 526, 625, 1049, 1050, 1167 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця с. Підлуби Ємільчинського району, жителя АДРЕСА_1, приватного підприємця, на користь ОСОБА_1 433000 (чотириста тридцять три тисячі) грн., 126436 (сто двадцять шість тисяч чотириста тридцять шість) грн. інфляціних збитків, 39503 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот три) грн. 83 коп. - 3% річних, 6000 (шість тисяч) моральної шкоди, а всього кошти в сумі 604939 (шістсот чотири тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 83 коп., відмовивши в решті позовних вимог за безпідставністю.

          На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.   

Суддя:В. А. Гресько