____________________________________________________________________________

                                                                                                         Справа№2-4835/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24.11.2011 року,

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді:   Сватаненка В.І.

за участю секретаря:  Коваля В.П., представників сторін: позивача –ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 –ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом: ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ВАТ Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА»- «Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП», -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2011 року позивач, ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до відповідачів, ОСОБА_2, який у подальшому було уточнено та притягнуто до участі у справі в якості співвідповідача ВАТ НАСК «Оранта»у зв*язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь  заподіяний матеріальний збиток на суму –5 295грн., моральну шкоду у сумі -10 000 грн., загальна сума стягнення складає –15 295 грн., стягнути з відповідача, ВАТ НАСК «Оранта», на користь позивача заподіяний матеріальний збиток на суму –23 613 грн., стягнути з солідарно з відповідачів на користь позивача сплачені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 290 грн. та  8,50 грн.;  ІТЗ –120 грн.

Позивач та її представник уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі просили суд їх задовольнити, в обґрунтування моральної шкоди представник позивача пояснив суду, що син позивача потрапивши в ДТП отримав тілесні ушкодження, що призвело до моральних страждань позивача, у зв*язку з цим також було відмінено відпустку; у подальшому після відновлюваного ремонту  автомобіль позивач була вимушена продати  та на даний час вона без автомобілю, дана ситуація створила їй дискомфорт.

Представник відповідача уточнений позов визнав частково, в частині вимог щодо сплати позивачу матеріальної шкоди в сумі 2322, 40 грн., моральну шкоду не визнавав, посилаючись на те що моральну шкоду зобов*язана сплатити страхова компанія згідного договору.

Представник відповідача, ВАТ НАСК «Оранта», в судове засідання нез*явився, поважність причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про що в матеріалах справи міститься розписка./а.с. 68/

Суд, вислухавши думку, пояснення, доводи позивача та її представника, представника відповідача дослідивши та ознайомившись з матеріалами справи та наданими доказами, вважає позовні вимоги ОСОБА_4 таким що підлягають частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

При звернені до суду в підтвердження фактичних обставин викладених в позовній заяві позивач надала такі докази:

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Тойота Лексус IS 200, легковий седан, синього кольору, д.н. НОМЕР_1, 2002 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_4. /а.с. 14/

16.03.2011 року постановою Київського районного суду м. Одеси у скоєні 15.09.2010 року ДТП визнано винним ОСОБА_2, а адміністративну справу закрито. Під час ДТП було пошкоджено автомобіль марки Тойота Лексус IS 200, яким керував син позивача –ОСОБА_5. /а.с. 10/.

Іншим учасником ДТП був водій автомобілю «Ніссан», державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_6, відносно якого також було складено протокол та постановою суду від 16.03.2011 року притягнуто до адмінвідповідальності.

Однак 18.04.2011 року постановою Апеляційного суду Одеської області постанова Київського районного суд м. Одеси від 16.03.2011 року змінено: провадження по адміністративні справі у відношенні ОСОБА_6 закрито у зв*язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 124 КУпАП. /а.с. 11-13/

При розгляді адміністративної справи відносно ОСОБА_2 судом було встановлено той факт, який не потребує доказування, а саме: згідно протоколу ВН1№235309 від 12 лютого 2011 року, складеному інспектором ВОДТП та дізнання УДАІ ГУМВС України в Одеській області, 15 вересня 2010 року о 9 годині 00 хвилин на Люстдорфській дорозі в м. Одесі, ОСОБА_2, керуючи автомобілем Фіат державний номер НОМЕР_3, порушив вимоги п. п. 16.6, 8.4 «Правил дорожнього руху України», при наявності дорожнього знаку 4 4 (Рух прямо або праворуч), виконав лівий поворот при цьому не надав дорогу автомобілю Ніссан державний номер НОМЕР_2, який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого допустив з ним зіткнення після чого автомобіль Ніссан відкинуло праворуч і він скоїв наїзд на автомобіль Тойота Лексус, державний номер НОМЕР_1 Транспортні засоби отримали механічні пошкодження, тілесні ушкодження отримав ОСОБА_2

Постановою інспектора ВОДТП та дізнання УДАІ ГУМВС України в Одеській області від 10 лютого 2011 року в порушенні кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 15 вересня 2010 року, відмовлено./а.с. 10/

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України, зазначена постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

При визначенні вартості матеріального збитку, заподіяного позивачеві у зв’язку з ушкодженням його автомобіля марки «Лексус», судом приймається до уваги, що позивачем по справі суду був наданий висновок експертного авто товарознавчого дослідження, за яким була оцінена сума витрат для проведення ремонтних відновлювальних робіт автомобіля позивача у розмірі 23 313 грн. (а.с.15-20).

Позивачем також була оплачена проведена автотоварознавча експертиза у розмірі 1305, 55 грн. (а.с.26, 27); відповідачу була направлена відповідна телеграма про сповіщення на експертизу, витрати по якій оплатив позивач у розмірі 48,07 грн. та 43,16 грн. (а.с.29), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Так, загальна сума заподіяної матеріальної шкоди ОСОБА_2, яка підлягає стягненню з нього становить 7158, 85 грн (оплату експертного висновку –1305,55 грн., доставка автомобіля з арештмайданчика до СТО –300 грн., оплата дефектовки автомобіля –480 грн., оплата зберігання автомобіля на СТО –720 грн., діагностика автомобіля на станції «БОШ»- 472,50 грн., вартість ксерокопіювання документів –76,70 грн., оплата телеграми –91,23 грн. оплата послуг адвоката –1600 грн.), а також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати у розмірі 418, 50 грн., які вона була вимушений оплатити під час звернення до суду з дійсним позовом через неправомірні дії відповідача.

З метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої у зв'язку з експлуатацією транспортних засобів, з 1 січня 2005 року в Україні запроваджено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Якщо ДТП спричинена взаємодією (зіткненням) кількох транспортних засобів, то обов'язок відшкодувати завдану потерпілій особі шкоду, згідно ст. ст. 1166, 1187 ЦК України, лежить на винній особі, а за наявності у винної особи полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності також на страховій компанії, яка його видала.

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів СК ВАТ НАСК "ОРАНТА" № ВС/6409957 від 26.11.2009 р. (строк дії 1 рік), ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП був застрахований СК ВАТ НАСК "ОРАНТА", яка на час дії цього полісу взяла на себе відповідальність за відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 35000 грн. за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок ДТП.

Виходячи з цього суд вважає за необхідно стягнути на користь відповідача з ВАТ НАСК «Оранта»відшкодування матеріальної шкоди внаслідок ДТП –23613 грн., за сплату судового збору 236,13 грн., за сплату ІТЗ –60 грн., а всього стягнути 23849,13 грн.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє транспортним засобом. Під володільцями цих джерел розуміється особа, яка здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу власності або з інших підстав, у тому числі на підставі довіреності.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Зобов’язання, що виникли внаслідок завданої позивачу шкоди, належать до не договірних зобов’язань, які з огляду на чинне цивільне законодавство України можна сформулювати як ознаку протиправності дій, бездіяльності, якими завдана фізичним особам майнова шкода. У таких /деліктних/ зобов’язаннях заподіювач шкоди зобов’язаний її відшкодувати.

Відповідальна за шкоду особа звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини, отже предметом доказування у деліктних зобов’язаннях є наявність шкоди, протиправність поведінки, причинний зв’язок, вина заподіювача шкоди.

Відповідач - заподіювач шкоди вважається винним, поки не доведе, що шкода завдана не з його вини.

Суд вважає, що відповідач, не довів своєї невинності у ДТП та не надав суду докази, які б могли довести відсутність його вини та непричетність у ДТП, таким чином відповідач за власним бажанням не скористався своїм процесуальним правом.

Стосовно позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., то суд вважає, що в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.

Фізичні особи мають право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів, що є важливою гарантією захисту.

Під моральною шкодою, заподіяною позивачу по справі, є втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань та інших негативних явищ, заподіяних позивачу діями відповідача.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, кожна особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода підлягає відшкодування незалежно від майнової шкоди та розміру її відшкодування.

Розмір відшкодування моральної шкоди позивачу визначається залежно від характеру правопорушення, глибини її фізичних та душевних страждань, пов’язаних з противоправною поведінкою щодо нього та страждань у зв’язку із пошкодженням майна, ступеня вини відповідача, який завдав шкоду.

У зв’язку з тим, що межі відшкодування моральної шкоди законом не встановленні, суд керується принципом розумності і справедливості.

Оскільки відповідач не довів, що шкода позивачу заподіяна не з його вини, суд вважає законним стягнути з відповідача на користь позивача заподіяну моральну шкоду, оскільки сам факт дорожньо-транспортної пригоди приніс позивачу хвилювання, страждання та погіршення його стану та здоров’я, позивач був вимушений зробити ремонт автомобілю за власний рахунок, що поставило його у скрутне матеріальне становище, втратив матеріальне благополуччя,

Важливо, в межах розумності, правильно визначити розмір моральної шкоди в залежності від тяжкості моральних витрат, тривалості страждань, наслідків завданої шкоди відповідачем, а також часу, необхідного на відновлення попереднього стану майна позивача.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 2000 грн., що відповідає принципу розумності та справедливості.

Таким чином, відповідач зобов’язаний нести відповідальність за майнову та моральну шкоду, заподіяну позивачу, як власнику пошкодженого транспортного засобу.

В Україні діє принцип верховенства права.

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові  наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.7, 8, 10, 11, 15, 209, 212,  213, 214, 215, 223, 294,  ЦПК України, суд, -  

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ВАТ Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА»- «Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП»задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА»( м. Київ, вул.. Жилянська, 75, код 02311342)  на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди внаслідок ДТП –23613 грн., за сплату судового збору 236,13 грн., за сплату ІТЗ –60 грн., а всього стягнути 23849,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків –НОМЕР_4 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди внаслідок ДТП: оплату експертного висновку –1305,55 грн., доставка автомобіля з арештмайданчика до СТО – 300 грн., оплата дефектовки автомобіля –480 грн., оплата зберігання автомобіля на СТО –720 грн., діагностика автомобіля на станції «БОШ»- 472,50 грн., вартість ксерокопіювання документів –76,70 грн., оплата телеграми –91,23 грн. оплата послуг адвоката –1600 грн., а всього 5045,98 грн.; у відшкодування моральної шкоди –2000 грн., за сплату судового збору –53,87 грн., за сплату ІТЗ –60 грн., всього стягнути 7158,85 грн.

В іншій частині позову ОСОБА_4 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не приймали участі у справі в той строк з дня отримання копії рішення суду.

Суддя :                                            Сватаненко В.  І.