ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідача - комунального підприємства “Сумське міське бюро технічної інвентаризації”, м. Суми

про  визнання права власності та зобов'язання вчинити дії

Суддя Гудим В.Д.

Представники сторін:

Від позивача -  підпр. ОСОБА_1

Від відповідача - предст. Виноградов О.О.

За участю секретаря судового засідання Вдовенко Д.В.

Суть спору: Позивач подав позовну заяву про визнання за ним права

власності на самовільно збудоване нерухоме майно, а саме: будівлю СТО (згідно

із планом БТІ літ. К-І загальною площею 98 м2), будинок охорони (згідно із планом

БТІ літ. Л загальною площею 1,4 м2) та огорожу (згідно із планом БТІ НОМЕР_1), що

знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а також про зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію  права  власності  за  позивачем зазначеного нерухомого майна.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вважає, що він не може бути відповідачем по даній справі, оскільки між позивачем та відповідачем в процесі їх господарської діяльності не виникало спору щодо дій чи бездіяльності стосовно об'єктів нерухомого майна, які є предметом даного позову.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до  договору купівлі-продажу від 11.08.2005 року він одержав у власність земельну ділянку площею 0,2646 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

На підставі зазначеного договору, Сумською міською радою 4.04.2006 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до пункту 4 зазначеного договору купівлі-продажу, цільове призначення придбаної земельної ділянки - розміщення станції технічного обслуговування вантажних автомобілів та сільгосптехніки, в зв'язку з чим з метою одержання прибутку від придбаного нерухомого майна та покращення умов роботи найманих працівників, позивачем на вказаній земельній ділянці було збудовано нежитлові приміщення.

Як зазначає позивач, після проведення будівельних робіт, він звернувся до відповідача з проханням провести технічну інвентаризацію та зареєструвати право власності на збудоване нерухоме майно.

Відповідач провів технічну інвентаризацію та виготовив технічний паспорт на будівлю СТО (згідно плану БТІ літ. К-І), будинок охорони (згідно плану БТІ літ. Л) та огорожу (згідно плану БТІ НОМЕР_1), але в проведенні державної реєстрації права власності відмовив.

Матеріалами справи, зокрема договором купівлі-продажу від 11.08.2005 року; витягом з державного реєстру правочинів від 11.08.06р.; державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 підтверджується факт того, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,2646 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Як вбачається з пункту 4 зазначеного договору купівлі-продажу та державного акту на право власності на земельну ділянку, цільове призначення придбаної позивачем земельної ділянки - це розміщення станції технічного обслуговування вантажних автомобілів та сільгосптехніки.

З копії  технічного паспорту на нежитлове приміщення вбачається, що позивачем  на придбаній земельній ділянці  збудовано будівлю станції технічного обслуговування, що підтверджує факт того, що земельна ділянка АДРЕСА_1 використовується позивачем за її цільовим призначенням.

Відповідно до п. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, а саме: будівлю СТО (згідно із планом БТІ                літ. К-І загальною площею 98 м2), будинок охорони (згідно із планом БТІ літ.                     Л загальною площею 1,4 м2) та огорожу (згідно із планом БТІ НОМЕР_1), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, а також шляхом зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію  права  власності  за  позивачем зазначеного нерухомого майна.

Господарські витрати відносяться на позивача, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.

Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України,

суд вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за приватним підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (код НОМЕР_3) право власності на будівлю СТО (згідно із планом БТІ літ. К-І загальною площею 98 м2), будинок охорони (згідно із планом БТІ             літ. Л загальною площею 1,4 м2) та огорожу (згідно із планом БТІ НОМЕР_1), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

3.          Комунальному підприємству “Сумське міське бюро технічної інвентаризації”                м. Суми, вул. Садова, 33 (код 03352478) здійснити державну реєстрацію права власності за приватним підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (код НОМЕР_3) на будівлю СТО (згідно із планом БТІ літ. К-І загальною площею 98 м2), будинок охорони (згідно із планом БТІ літ. Л загальною площею 1,4 м2) та огорожу (згідно із планом БТІ НОМЕР_1), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Суддя                                                                                             В.Д.Гудим