АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-3407/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 10.3.1 Кухар М.П.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Пономаренко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          23 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПономаренка В.В.

суддівКорнієнко Н.В., Ювшина В.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову  Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги  дітям війни ,-

в с т а н о в и л а :

21 липня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги  дітям війни, посилаючись на те, що він, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, а тому згідно ст.6 Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Оскільки такої доплати відповідач не проводив, тому він змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав та просив  визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком – протиправною; зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за                         2006-2008 роки в сумі 3891,90 грн. та нараховувати її в подальшому.

Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 грудня                 2009 року позов задоволено частково.  

Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області щодо виплати позивачу, щорічної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області нарахувати позивачу недоплачену щорічну державну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 21 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, за виключенням коштів виплачених у 2008 році.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області в подальшому нарахувати позивачу щорічну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на користь позивача судові витрати по справі по оплаті державного мита в розмірі 39,00 грн.

В решті позову відмовлено.   

Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області не погоджуючись з постановою подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у позові.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів в апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, судова колегія проходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Вирішуючи справу суд правильно виходив з того, що позивачка має право на щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитина війни.

Суд у постанові всебічно і повно проаналізував Закони та інші нормативні акти які регулюють правовідносини сторін. Висновки суду відповідно аргументовані, і якихось суперечностей у них колегія суддів не вбачає. Суд правильно визначив періоди часу дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Не є обґрунтованим посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.

Разом з тим, судом при вирішенні даного спору,  помилково задоволено позов про зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати щомісячну державну соціальну допомогу позивачу.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд не може розглядати вимоги щодо зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв’язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій, а тому постанова суду в цій частині підлягає до зміни, оскільки не відомо чи будуть в подальшому порушені  права позивача та який закон буде діяти в майбутньому.    

Згідно ст. 201 КАС України підставами для зміни рішення суду є правильне по суті вирішення питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

В решті,  доводи апелянта спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст.197,201 КАС України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області  задовольнити частково.

Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги  дітям війни – змінити.

           Абзац четвертий резолютивної частини постанови виключити.

           В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

          Судді :