Судове рішення #20550028

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ



Справа № 22-ц-3023/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 51,52 Степаненко О.М.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Пономаренко В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          26 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючогоПономаренка В.В.

суддівГончар Н.І., Корнієнко Н.В.

при секретаріЧуйко А.В.


 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», третя особа Об’єднана профспілкова організація працівників шляхових господарств, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,-

в с т а н о в и л а :

В серпні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мотивуючи свої вимоги тим, що з 1982 року (згідно заяви про уточнення - з 1977 року) по 20 червня 2011 року позивач працював у системі ДП «Черкаський облавтодор» на різних посадах.

В червні 2011 року з метою оптимізації організаційної та виробничої структури, забезпечення беззбиткової діяльності в умовах обмеженого фінансування дорожніх робіт, відповідач здійснив реорганізацію філії «Доркомплект» шляхом її приєднання до філії «Черкаська ДЕД». Реорганізація здійснена на підставі наказів ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 04.03.2011 року №35 «Про припинення філій ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та наказів ДП «Черкаський облавтодор» від 17.03.2011 року №31 «Про припинення філії «Доркомплект» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», від 22.03.2011 року №33 «Про зміни в наказі від 17.03.2011 року №20-К «Про попередження працівників філії «Доркомплект» в зв'язку з припиненням філії».

На виконання вказаних наказів філія «Доркомплект» ДП «Черкаський облавтодор» видала власний наказ №34-К від 20.06.2011 року «Про звільнення працівників в зв'язку з припиненням філії», відповідно до якого позивача було звільнено з посади головного інженера за п.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку з припиненням філії «Доркомплект» ДП «Черкаський облавтодор» та скороченням штату підприємств.

Своє звільнення позивач вважає незаконним і таким, що проведене з порушенням трудового законодавства, оскільки відповідачем не враховано його переважне право на залишення на роботі та при звільненні порушено вимоги частини 3 ст.36, частини 1 ст.40, ст.42, 49-2 КЗпП України, а тому просив суд поновити його на посаді головного інженера ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з 4 липня 2011 року та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

До початку розгляду справи позивачем була подана заява про уточнення підстав та предмета позову, відповідно до змісту якої позивач просив поновити його на посаді головного інженера філії «Черкаська дорожньо-експлуатаційна дільниця» дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні за клопотанням позивача та його представника в якості третьої особи на стороні позивача було залучено Об'єднану профспілкову організацію працівників шляхових господарств.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що дане рішення винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів в апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має  право  в  порядку,  встановленому цим  Кодексом,  звернутися до  суду за захистом  своїх  порушених,  невизнаних  або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, зокрема з підстав неправильного застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із    встановлених    обставин;    яка    правова    норма    підлягає    застосуванню    до    цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, виходив з того, що пунктом 1 статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (далі - зміни в організації виробництва і праці).

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Згідно п.19 вказаної постанови Пленуму, під терміном «зміни в організації виробництва і праці» розуміється раціоналізація робочих місць, уведення нових форм організації праці, серед них перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадження передових методів, технологій тощо. Термін «зміни в організації виробництва і праці» використовується в частині третій статті 32 та пункті 1 статті 40 КЗпП, в якому йдеться про можливість розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у разі змін в організації виробництва і праці, у т.ч. ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Із змісту цієї норми випливає, що змінами в організації виробництва і праці також є: ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до наказу ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 04.03.2011 року №35 «Про припинення філій ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», прийнято рішення припинити філію «Доркомплект» дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - Філія) шляхом приєднання Філії до філії «Черкаська дорожньо-експлуатаційна дільниця» дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Пунктом 2 вказаного наказу, зобов'язано директора ДП «Черкаський облавтодор» ОСОБА_7 створити комісію з припинення Філії та передати повноваження з управління справами Філії утвореній комісії з припинення на період припинення.

Крім цього, у п.2.3. наказу зазначено, що працевлаштування працівників, вивільнених у зв'язку з припиненням Філії необхідно здійснити відповідно до трудового законодавства, що є свідченням того, що процес реорганізації філії супроводжується скороченням чисельності і штату працівників.

На виконання зазначеного наказу, ДП «Черкаський облавтодор» видано накази від 17.03.2011 року №31 «Про припинення філії «Доркомплект» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та від 22.03.2011 року №33 «Про зміни в наказі від 17.03.2011 року № 31», на підставі яких створена комісія з припинення філії та встановлені строки припинення - до 21.06.2011 року.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що доказами на підтвердження змін в організації виробництва і праці (припинення філії «Доркомплект») слугують наведені вище накази ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ДП «Черкаський облавтодор».

Прийняття зазначених рішень відповідає вимогам Статуту ДП «Черкаський облавтодор», пунктами 3.3, 3.8 якого передбачено, що Філії Підприємства створюються, реорганізовуються та ліквідовуються Засновником - ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та узгоджуються з положеннями частини третьої статті 64 Господарського кодексу України, відповідно до якої підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Вподальшому, за три місяці до припинення Філії, ДП «Черкаський облавтодор» листом від 17.03.2011 року за №279/10 повідомило об'єднану профспілкову організацію працівників шляхових господарств про припинення філії «Доркомплект» та надало відповідні копії наказів про припинення філії. Факт своєчасного отримання вказаного листа підтвердила у судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_8, яка, між тим, входила до складу комісії з припинення Філії (наказ ДП «Черкаський облавтодор» №33 від 22.03.2011 року та брала участь у вирішенні всіх питань, пов'язаних з припиненням Філії, у тому числі і щодо, вивільнення працівників Філії.

За таких умов суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що відповідачем дотримано порядку, установленого ст.49-4 КЗпП та спростовано висновок Територіальної державної інспекції праці у Черкаській області, що викладений у адресованому на адресу позивача листі від 28.08.2011 року №2В-П 445/01-26, щодо порушення відповідачем вказаної норми закону.

Відповідно до абз.1 ст.49-2 КЗпП, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

На виконання вказаної норми, філією «Доркомплект» виданий наказ № 20-к «Про попередження працівників філії «Доркомплект», в зв'язку з припиненням філії», з яким всі працівники, включаючи позивача, були ознайомлені під розпис. Крім цього, 06.04.2011 року ОСОБА_6 персонально отримав попередження про звільнення, про що свідчить його підпис на другому примірнику попередження.

Відповідно до абз.3 ст.49-2 КЗпП, одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

З наведеної норми слідує, що роботодавець разом з попередженням про звільнення повинен запропонувати іншу роботу працівникові, а у випадку відсутності іншої відповідної роботи для працівника, він по питанню працевлаштування звертається у державну службу зайнятості чи працевлаштовується самостійно.

З наданих відповідачем довідок вбачається, що на час звільнення позивача - 20.06.2011 року і по даний час у філіях, що розташовані в м. Черкаси та Черкаському районі, а саме: філії «Черкаський райавтодор» та філії «Черкаська ДЕД» відсутні вакансії головних інженерів та інженерно-технічних працівників, а на час розгляду даної справи у суді існували вакансії посад головних інженерів філій «Драбівський райавтодор», «Жашівський райавтодор», «Лисянськь райавтодор».

Стосовно апарату управління ДП «Черкаський облавтодор», то згідно довідки ДП «Черкаський облавтодор» № 1548/11 від 03.11.2011 р. станом на 20.06.2011 р. і наданий час у відповідача існує вакансія робочого місця посади головного інженера ДП «Черкаський облавтодор», однак призначення на цю посаду відбувається відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 30.06.2009 року №319, згідно п.1.3.4 якого призначені та звільнення головного інженера, першого заступника та заступників керівника дочірнього підприємства, головного бухгалтера здійснюється наказом голови Компанії за письмовим погодженням з Укравтодором. Інших вакансій посад інженерно-технічних працівників апарату управління ДП «Черкаський облавтодор» - не має.

Суд першої інстанції вірно вважає безпідставними доводи позивача щодо порушення відповідачем вимог ст. 49-2 КЗпП. Окрім цього, судом звернуто увагу на те, що відповідачем, листом від 04.07.2011 року № 862/10, було запропоновано ОСОБА_6 працевлаштування на посадах головного інженера філії «Драбівський райавтодор» або головного інженера «Звенигородська ДЕД», від яких він відмовився.

Доказами на підтвердження отримання згоди первинної профспілкової організації на звільнення позивача з роботи є : лист від 16.06.2011року №103/1 філії «Доркомплект», відповідно до якого перед первинною профспілковою організацією порушено клопотання про згоду на звільнення працівників, які будуть звільнятися в зв'язку з припиненням філії та скороченням штату підприємства; протокол № 1 від 16.06.2011 р. спільного засідання комісії з припинення філії та профкому первинної профспілкової організації філії «Доркомплект» за участю голови об'єднаної профспілкової організації працівників шляхових господарств ОСОБА_9 в присутності працівників філії «Доркомплект», згідно якого комісія з припинення філії запропонувати  ОСОБА_6  роботу  за його  фахом  та  спеціальністю  у  філіях та в ДП «Черкаський облавтодор» на той час не мала можливості, у зв'язку з відсутністю вакансій, а тому було прийнято рішення (за згоди профкому) про звільнення позивача за п.1.ст. 40 КЗпП, у зв'язку з припиненням філії та скороченням штату підприємства.

Зазначений протокол було підписано головою об'єднаної профспілкової організації працівників шляхових господарств ОСОБА_8 без заперечень та зауважень, що спростовує доводи позивача про наявність з його боку заперечень щодо його звільнення.

Крім цього, відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 pоку №9, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених статтями 43 і 43-1 КЗпП.

Статтею 43-1 КЗпП передбачено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається, зокрема, у випадку звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників тощо.

Згідно п.1.2 посадової інструкції головного інженера філій ДП «Черкаський облавтодор», затвердженої 17.10.2005 року директором ДП «Черкаський облавтодор» ОСОБА_10, головний інженер філії є штатним заступником начальника філії і несе персональну відповідальність за результати та ефективність виробничої діяльності філії. Призначається на посаду і звільняється з неї наказом начальника філії за погодженням з директором ДП «Черкаський облавтодор». При відсутності начальника філії виконує його обов'язки.

Згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 pоку №336 (Розділ 7 керівники), головний інженер є першим заступником директора підприємства і несе відповідальність за результати та ефективність виробничої діяльності.

З наведеного слідує, що головний інженер є заступником начальника відокремленого підрозділу - філії, а тому розірвання трудового договору з позивачем, можливе без отримання згоди первинної профспілкової організації.

Досліджуючи питання про наявність переваг на залишення позивача на роботі, суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що наказ ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 04.03.2011 року №35 про припинення філії «Доркомплект» не стосується кадрового складу філії «Черкаська ДЕД», а тому не мав для них і відповідних правових наслідків у вигляді необхідності ознайомлення працівників з наказом про припинення філії під розпис та вручення письмового повідомлення про звільнення.

Згідно довідки філії «Черкаська ДЕД» від 03.11.2011 року №1548/11, станом на 20.06.2011 року та 03.11.2011 року посада головного інженера філії «Черкаська ДЕД», на яку позивач просить його поновити, не є вакантною.

Згідно автобіографічної довідки, посаду головного інженера філії «Черкаська ДЕД» обіймає ОСОБА_11, який працює в системі ДП «Черкаський облавтодор» з 1980 pоку, має відповідну освіту і досвід по виконанню робіт з будівництва і експлуатації автомобільних доріг.

За таких умов, поширювати положення закону про відсутність чи наявність переваг на залишенні на роботі при скороченні чисельності або штату на працівників філії «Черкаська ДЕД», зокрема головного інженера філії «Черкаська ДЕД», не має підстав.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку за неможливе поновити позивача на посаді головного інженера філії «Черкаська ДЕД», оскільки на цій посаді позивач не працював, а був звільнений з посади головного інженера філії «Доркомплект».

Щодо тверджень позивача у необхідності перестановки (перегрупування) працівників з метою переведення більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника, слід зазначити, що у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 pоку  №9 з цього приводу зазначено наступне, судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівник посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування). Таким чином, проведення перестановки кадрів є виключним правом підприємств.

Наведене свідчить, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують і не дають підстав для її задоволення, тому суд апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, судова колегія судової палати ,-

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», третя особа Об’єднана профспілкова організація працівників шляхових господарств, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.


Головуючий :

          Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація