АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-1085/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 30 Кучеренко В.Г.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          28 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНовікова О.М.

суддівХрапка В.Д., Бондаренка С.І

при секретаріЖицькій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Першої міської гімназії м. Черкаси на рішення  Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 до Першої міської гімназії м. Черкаси, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Департаменту освіти та гуманітарної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа: ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

В червні 2007 року  ОСОБА_6 звернулася до суду в інтересах малолітнього сина, ОСОБА_7, з позовом до Першої міської гімназії м. Черкаси, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Департаменту освіти та гуманітарної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В позові вона зазначила, що 03.06.2004 року адміністрацією Першої міської гімназії в м. Черкаси  була організована екскурсія учнів 5-го класу у м. Переяслав-Хмельницький. Разом з учнями та вчителями у складі групи екскурсантів також були батьки дітей в якості супроводжуючих, в тому числі - ОСОБА_8, мити ОСОБА_11. Супроводжуючі були проінструктовані  по питаннях техніки безпеки. На зворотному шляху, під час зупинки в лісі, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 відійшли від основної групи учнів на відстань близько 200 м. та почали почергово кидати гілку в стовбур дерева. Гілка, кинута ОСОБА_11  в стовбур дерева, відскочивши  від нього, потрапила в ОСОБА_7, внаслідок чого останній отримав травму лівого ока та визнаний інвалідом дитинства.

В зв’язку з отриманою травмою сина, позивачка просила суд стягнути з відповідачів  матеріальну шкоду в сумі 28 507 грн. та моральну шкоду в сумі 100 000 грн.

          В судовому засіданні  ОСОБА_6 змінила позовні вимоги та просила суд стягнути лише моральну шкоду в сумі 300 000 грн.

          Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково.

          Ухвалено стягнути з Першої міської гімназії м. Черкаси на користь ОСОБА_6 моральну шкоду за ушкодження здоров’я неповнолітнього сина ОСОБА_7 в сумі 100 000 грн.

          Також стягнуто в бюджет держави державне мито в сумі 5 000 грн. 00 коп.

          В апеляційній скарзі Перша міська гімназія м. Черкаси просить  рішення скасувати та  ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, вважаючи, що рішення суду першої інстанції  ухвалено  з  неправильним застосуванням норм  матеріального права.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, виріши справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізувати, ступеня вини особи, яка завдала шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Так, на підставі дослідженого Акту № 3 від 04.06 2004 року про нещасний випадок, інших доказів по справі, судом вірно  встановлено факт отримання 03.06.2004 року тілесного ушкодження ОСОБА_7 від необережних дій малолітнього ОСОБА_11, також учня Першої міської гімназії в м. Черкаси, під час екскурсії учнів 5-го класу у м. Переяслав-Хмельницький.

Травма ОСОБА_7 отримана під час навчального процесу. Це визнав і сам відповідач.

Судом першої інстанції вірно застосована ч. 2 ст. 1178 ЦК України, згідно якої якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

В матеріалах справи відсутні докази, які безспірно стверджували, що шкода потерпілому заподіяна на з вини відповідача при здійсненні ним нагляду за дітьми на місці зупинки екскурсії.

Також в рішенні достатньо обгрунтовано і вірно зроблений висновок про те, що мати ОСОБА_11 під час екскурсії була супроводжуючою і здійснювала нагляд за всіма дітьми а не за своїм сином персонально. Це під час розгляду справи підтвердив і сам відповідач. Тому заява апелянта про застосування ч. 4 ст. 1178 ЦК України про відшкодування тільки частини шкоди є необгрунтованою і підлягає відхиленню.  

Посилання апелянта на те що  районний суд невірно застосував ст.1167 ЦК України, з врахуванням норм ст. 23 ЦК України, тобто не зазначив ступень вини та ступень завданої моральної шкоди є на думку колегії суддів безпідставним.

Суд першої інстанції достатньо повно та обґрунтовано встановив вину відповідача, а не інших осіб, в заподіянні шкоди а також встановив характер та розмір завданої моральної шкоди, задовольнивши позов частково. Тобто врахував вимоги розумності і справедливості.

При  таких обставинах колегія суддів не вбачає підстав, які б свідчили про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.  303, 307, 308, 315   ЦПК України, судова колегія судової палати, -

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу Першої міської гімназії м. Черкаси на рішення  Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2011  року відхилити.

Рішення  Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2011  року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

          Судді :