АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-620/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.236-2 КПК України Іванов А.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Суходольський М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" листопада 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Суходольського М.І.
суддів Швидкого Д.М., Шкреба Р.Д.
з участю прокурора Ткаченка В.В.
розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора м. Умані Резніка Р.Б. на постанову Уманського міськрайонного суду від 07 вересня 2011р., якою скаргу ОСОБА_4 задоволено.
Постанову помічника прокурора м. Умані Черкаської області Демченка С.М. про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.07.2011 року щодо ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ст.382 КК України скасовано, а матеріали направлені прокурору для додаткової перевірки і прийняття законного рішення, колегія
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_4 звернувся зі скаргою до суду про скасування постанови прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за невиконання судового рішення, передбаченого ст.382 КК України.
В обґрунтування своїх вимог спирається на те, що рішенням Уманського міськрайонного суду від 16.05.2008 року ОСОБА_6 зобов’язано не перешкоджати в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та провести відповідну перебудову самовільної добудови до належної їй квартири в цьому ж будинку. До цього часу вказане рішення суду не виконано, тому державним виконавцем було направлено подання до правоохоронних органів для притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення.
Однак помічником прокурора в черговий раз було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за відсутністю в її діях складу злочину.
Суд скасував постанову прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи, посилаючись на необ’єктивність та поверховість проведеної перевірки, що привело до незаконного прийняття рішення.
На постанову суду прокурором подана апеляція, в якій він просить постанову суду скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд, посилаючись на однобічність та неповноту судового дослідження і невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог прокурор посилається на те, що будинок, де проживає ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є старим, остання провела добудову разом з ОСОБА_7 і перебудова може пошкодити майно ОСОБА_7 ОСОБА_6 не має відповідної освіти та спеціальних навичок, які б дали можливість їй провести перебудову, щоб виконати рішення суду. Крім цього, ОСОБА_6 має низьку заробітну плату і не має можливості закупити будівельні матеріали та провести перебудову, що на думку прокурора, виключає умисел останньої на невиконання судового рішення.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку апеляції, перевіривши та обговоривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Висновок суду про поверховість та необ’єктивність проведеної перевірки та прийняття незаконного рішення про відмову в порушенні кримінальної справи прокурором, ґрунтується на законі.
Відповідно до Конституції України (ч.5 ст.124 та п.9 ч.3 ст.129) одним із основних принципів судочинства є обов’язковість рішень суду, тому судові акти (рішення, вироки, ухвали, постанови) є обов’язковими для виконання на всій території України. Недотримання цього принципу порушує діяльність органів правосуддя, перешкоджає виконанню судових актів.
Склад злочину, передбачений ст.382 КК України, є формальним, а його об’єктивна сторона вичерпується діянням з моменту невиконання судового рішення або в перешкоджанні його виконанню. З моменту невиконання судового акта злочин набуває триваючого характеру.
Встановлено, що ОСОБА_6 самовільно збудувала добудову до своєї квартири, яка перешкоджає користуванню квартирою ОСОБА_4, у зв’язку з чим було прийнято рішення суду та зобов’язано ОСОБА_6 провести перебудову, тому посилання прокурора про відсутність знань і освіти в області будівництва ОСОБА_6, її низьку заробітну плату, проведення добудови спільно з ОСОБА_7, тощо не може взятися до уваги, оскільки такі питання були предметом дослідження в цивільний справі ще в 2008 році і саме таке рішення прийняв суд, зобов’язавши ОСОБА_6 не чинити перешкод в користуванні квартирою ОСОБА_4 та провести перебудову самовільного будівництва.
Інші апеляційні доводи прокурора також не ґрунтується на законі, оскільки відсутні на це відповідні документи та висновки експертних комісій.
Таким чином, підстав для скасування рішення суду немає, тому апеляцію прокурора слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.236-2, 382 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора на постанову Уманського міськрайонного суду від 07.09.2011 року, якою скасовано постанову прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_6 за невиконання судового рішення, передбаченого ст.382 КК України, – залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Головуючий
Судді