АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 11-698/11 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст.ст. 185 ч.3, 75, 76 КК України    Семеняка О.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Суходольський М.І.   

 У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "01" листопада 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

                      головуючого                          Суходольського М.І.

                      суддів                                      Демиденка А.І., Поєдинка І.А.

                      з участю прокурора                Лєнкової Н.Д.

                     потерпілого                       ОСОБА_3

                      засудженого                      ОСОБА_4

розглянувши кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3  на вирок Канівського міськрайонного суду від 09 серпня 2011р., яким

                                                                             ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                                                             не судимий

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, і йому призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

          На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбуття покарання з випробуванням терміном на 1 рік та зобов’язано не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи і періодично з’являтися до них на реєстрацію.

          Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1000 грн. моральної шкоди.

          Згідно вироку суду ОСОБА_4 засуджений за те, що 22.04.2011 року близько 1 год. ночі умисно, таємно, з корисливих мотивів проник в приміщення гаража домоволодіння гр. ОСОБА_3 жителя АДРЕСА_1 звідки викрав  мопед марки "Дельта" д/н НОМЕР_1 вартістю 1500 грн., чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

          На вирок суду потерпілим ОСОБА_3 подана апеляційна скарга, в якій він просить змінити вирок суду в частині призначеного покарання, збільшивши випробувальний термін засудженому з 1 року до 3 років, змінити вирок суду в частині задоволення цивільного позову і задоволити цивільний позов в повному об’ємі та призначити судово-автотехнічну експертизу з метою встановлення вартості пошкодженого майна.

          Обґрунтовуючи свої вимоги потерпілий зазначив, що вирок є незаконним внаслідок його м’якості призначеного покарання, але не зазначив в чому саме полягає м’якість призначеного покарання, а послався на те, що суд не вжив заходів до своєчасного відшкодування заподіяної шкоди.

          Крім цього, потерпілий вважає, що суд необґрунтовано відмовив йому у відшкодуванні матеріальної шкоди і не в повній мірі провів стягнення моральної шкоди, оскільки після повернення йому мопеда він має низку з ним проблем.

          Засуджений постійно погрожує йому та членам його сім’ї, тому він вважає, що суд цього до уваги не взяв.  

          Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого в підтримку своєї апеляції, думку прокурора та засудженого, які просили апеляцію потерпілого залишити без задоволення, перевіривши та обговоривши матеріали кримінальної справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

          Висновок суду щодо винності ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочині ґрунтується на зібраних в справі доказах, які досліджені в судовому засіданні і їм дана вірна юридична оцінка.

          Кваліфікація дій засудженого є правильною.

           Ні доведеність вини, ні фактичні обставини справи, ні кваліфікація дій засудженого ніким із учасників процесу не оспорюється.

          Призначаючи покарання суд врахував тяжкість вчиненого злочину, особу засудженого, обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання та вірно дійшов висновку про можливість перевиховання ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, оскільки він злочин вчинив вперше, позитивно характеризується, вину визнав і має молодий вік.

          Призначене покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, знаходиться в межах санкції статті Особливої частини Кодексу і є достатнім для перевиховання засудженого.

        Колегія суддів не може погодитись з апеляційними вимогами потерпілого, оскільки прохання апелянта не ґрунтується на законі.

      Так за законом  апеляційний суд не може шляхом зміни вироку посилити призначене покарання та по новому розв’язати цивільний позов.

       Слід зазначити, що місцевий суд обґрунтовано відмовив потерпілому в задоволенні стягнення матеріальної шкоди, оскільки такі вимоги нічим не підтверджені, а викрадений мопед повернуто потерпілому.

   Не можливо погодитись із вимогами потерпілого на предмет призначення                         автотехнічної експертизи з метою визначення вартості пошкодженого мопеда, оскільки така експертиза не вправі визначати вартість майна або вартість відновлюваного ремонту  транспортного засобу.

      Що стосується стягнення моральної шкоди, то колегія суддів вважає суму стягнення достатньою з врахуванням матеріального стану засудженого та можливостей реального відшкодування.

          Підняті питання про неправильну поведінку засудженого, які не були предметом судового дослідження, можуть бути вирішені через правоохоронні органи.

        За таких обставин колегія суддів вважає, що підстав для посилення покарання, зміни чи скасування вироку немає, тому апеляцію потерпілого слід залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів

                                                                        у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 на вирок Канівського міськрайонного суду від 09 серпня 2011 року, яким визнано винним та засуджено ОСОБА_4 за ст.185 ч.3 КК України із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Головуючий

Судді