АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-608/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.281 КПК України Євтушенко П.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Суходольський М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" вересня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Суходольського М.І.
суддів Мунька Б.П., Літвінцева В.М.
з участю прокурора Лєнкової Н.Д.
розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора Лут І.В. на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2011р., якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.212 ч.2, 366 ч.2 КК України, направлено прокурору Черкаської області для проведення додаткового розслідування, колегія
в с т а н о в и л а :
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що працюючи директором товариства з обмеженою відповідальністю "Море Росса" за юридичною адресою м. Черкаси, вул. Кірова, 55, офіс 22, являючись службовою особою, в період з 01.05.2008 по 31.06.2009 року умисно ухилялася від сплати податку, чим порушила Закон України "Про податок на додану вартість", в результаті її неправомірних дій в бюджет держави не надійшло 1224957 гривень, що являється великим розміром.
Крім цього, з метою ухилення від податків ОСОБА_3 умисно внесла до офіційних документів (декларацій на додану вартість та декларацій з податку на прибуток) завідомо неправдиві відомості, чим не нарахувала та не сплатила в бюджет держави податків на загальну суму 1224957 гривень, що спричинило тяжкі наслідки.
Направляючи справу на додаткове розслідування суд зазначив, що в справі відсутні докази причетності ОСОБА_3 до інкримінованих їй злочинів, органами досудового слідства не встановлена ні об’єктивна, ні суб’єктивна сторона злочинів, належним чином не проведена судово-економічна експертиза, не вилучені документи контрагентів з якими проводились господарські операції.
На постанову суду прокурором, що приймав участь у розгляді справи, подана апеляція, в якій він просить постанову суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду, посилаючись на те, що органами досудового слідства виконано весь обсяг слідчих дій, в тому числі і доручення суду в порядку ст.315-1 КПК України, тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, вона є невмотивованою і тому підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку поданої апеляції, перевіривши та обговоривши матеріали кримінальної справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.120 КПК України досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду для розгляду по суті чи закриття справи або зупинення провадження в справі. Цей строк може бути продовжено в установленому законом порядку у разі неможливості закінчити розслідування у визначені законом терміни.
Матеріали справи свідчать, що справа порушена 14 травня 2009 року за ознаками злочину, передбаченого ст.366 ч.2 КК України (а.с.1 т.1).
17 серпня 2009 року порушено кримінальну справу відносно службових осіб ТОВ "Море Росса" за фактом умисного ухилення від сплати податків, передбаченого ст.212 ч.2 КК України (а.с.89 т.6).
Дані кримінальні справи об’єднані в одне провадження 17.08.2009 року (а.с.90 т.6).
За законом двохмісячний строк слідства рахується від першої порушеної кримінальної справи при їх об’єднанні, а отже строк досудового слідства закінчився 14 липня 2009 року.
Однак органи досудового слідства продовжували розслідування справи, не продовживши строки досудового слідства в установленому законом порядку і не зупиняли досудове слідство відповідно до ст.206 КПК України.
Таким чином, всі слідчі дії, виконані після 14 липня 2009 року, вважаються нелегітимними, такими, що проведені поза межами досудового слідства і не можуть бути покладені в систему доказування.
При розслідуванні кримінальної справи відповідно до ч.1 ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.
Перевірені матеріали справи не містять доказів причетності ОСОБА_3 до інкримінованих їй злочинів.
Матеріали справи зібрано хаотично, вони не систематизовані, частина з них не мають реквізитів та даних про те, де вони взагалі взялися, до протоколів виїмки матеріали не приєднані (вони взагалі відсутні) (а.с.4-24 т.1, 130-133, 139-141 т.1, 3, 163-190 т.2, 7-11 т.5, 58-62, 97 т.6), постанови про визнання певних речей чи документів речовими доказами немає, постанова про приєднання до справи речових доказів винесена 20 січня 2009 року, коли справа ще не була порушена (а.с.97 т.6), постанова про призначення бухгалтерської експертизи від 06 серпня 2009 року винесена поза строками досудового слідства і в справі порушеній за ознаками злочину, передбаченого ст.366 ч.2 КК України, який до сплати податку та фіктивності підприємств ніякого відношення не має, оскільки справа про ухилення від податків порушена лише 17.08.2009 року.
При порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.2 КК України, органи досудового слідства не дотримались вимог ч.3 ст.98 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.98 КПК України якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.
Органам досудового слідства на момент порушення справи за ст.212 ч.2 КК України 17 серпня 2009 року було відомо, що директором та головним бухгалтером ТОВ "Море Росса" являється ОСОБА_3, про що свідчить її пояснення від 09.06.2009 року, однак справа порушена за фактом, чим порушено її право на захист, оскільки вона мала право постанову про порушення справи оскаржити.
Пред’явлене обвинувачення ОСОБА_3 носить формальний характер, оскільки поепізодне формулювання вчиненої події виписане слово в слово, що за ст.212 ч.2, що за ст.366 ч.2 КК України, хоч злочин за ст.212 КК України є матеріальним, а за ст.366 КК України є формальним і вважається закінченим з моменту підроблення або складання завідомо неправдивого документа незалежно від подальшого його використання, а при видачі документа – з моменту його випуску або надання зацікавленій особі.
Крім цього, за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст.212 і 366 КК України, може кваліфікуватися у разі встановлення мети, тобто коли підроблення офіційного документа вчинено з метою ухилення від сплати податків, зборів чи інших обов’язкових платежів.
У разі не встановлення такої мети дії винної особи можуть кваліфікуватися як зловживання владою або службовим становищем за ст.364 і 212 КК України.
В пред’явленому обвинуваченні не зазначено ні мети, ні назви документа і чи він являється офіційним.
Таким чином пред’явлене обвинувачення є неконкретним і не може бути покладене в систему доказування вини обвинуваченої особи.
Суд, розглядаючи справу по суті, не звернув уваги на істотні порушення норм кримінального і кримінально-процесуального законів, безпідставно втягнувся в збір доказів по справі, що є обов’язком органів досудового слідства і приєднав до матеріалів справи документи, подані прокурором, нібито по виконаному судовому дорученню в порядку ст.315-1 КПК України, які не мають ніякого відношення до даної справи, оскільки процесуальні документи винесені за інші події, відносно інших осіб та за інші періоди (2005-2007 роки), а в даній справі мова іде за події 2008-2009 роки (а.с.2-89 т.7).
Зазначене свідчить про неналежне виконання органами досудового слідства судового доручення даного в порядку ст.315-1 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом правильно направлено справу на додаткове розслідування, оскільки в даному випадку неможливо постановити законний та обґрунтований вирок.
Всі апеляційні вимоги прокурора спростовуються нелегітимно зібраними в справі доказами, .частиною їх відсутності взагалі, неповнотою та неправильністю проведеного розслідування, тому апеляцію прокурора слід залишити без задоволення.
Крім цього, в своїй апеляції прокурор зазначив … також не зрозуміло чому ТОВ "Море Росса", яка знаходиться в м. Черкаси, здійснювала поставку продукції з однієї фірми на другу, які перебувають в м. Києві, тобто на ТОВ "Верона" (м. Київ) з ТОВ "Майстер-бізнесу" (м. Київ) та який дохід мала ТОВ "Море Росса" від таких операцій?, тим самим підтвердив, що вина ОСОБА_3 не доведена.
Якщо прокурор не зрозумів затверджене ним обвинувачення, то як же суд може зрозуміти, що хотів довести представник державного обвинувачення і чи за таких обставин можливо винести в справі справедливе рішення.
При додатковому розслідуванні з дотриманням вимог ст.120 КПК України зібрати докази відповідно до вимог ст.22 КПК України, систематизувати справу, виконати всі інші процесуальні дії, передбачені нормами КПК, усунути всі недоліки, зазначені в мотивувальних частинах процесуальних рішень як суду 1 інстанції так і апеляційної інстанції та прийняти в справі законні і обґрунтовані рішення.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2011 року про направлення кримінальної справи щодо обвинуваченої ОСОБА_3 за ст.ст.212 ч.2, 366 ч.2 КК України на додаткове розслідування залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Головуючий
Судді