АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-663/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. ст. 185 ч.3, 263 ч.1, 296 ч.4, 70 КК України Фетісова Т.Л.
Доповідач в апеляційній інстанції
Суходольський М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" жовтня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Суходольського М.І.
суддів Шкреба Р.Д., Биби Ю.В.
з участю прокурора Лєнкової Н.Д.
засудженого ОСОБА_3
розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Черкаського районного суду від 20 червня 2011 р., яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше неодноразово судимий
визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 263 ч.1, 296 ч.4 КК України і йому призначено покарання:
- за ст.185 ч.3 КК України – три роки позбавлення волі;
- за ст.263 ч.1 КК України – три роки позбавлення волі;
- за ст.296 ч.4 КК України – чотири роки позбавлення волі
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити до відбування покарання ОСОБА_3 – п’ять років позбавлення волі.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_3 225 грн. судових витрат на користь держави за проведення експертиз.
Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 02.01.2011 року близько 7 год.30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом виймання віконного скла, проник через вікно в будинок АДРЕСА_1, звідки викрав мисливську рушницю НОМЕР_1 та 20 патронів до неї 16 калібру, що належить ОСОБА_4, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на суму 370 гривень.
Він же, 02.01.2011 року близько 9 год.30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, проходячи по вул. Шевченка в с. Кумейки Черкаського району, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, здійснював постріли з мисливської рушниці, яку викрав, та погрожував громадянам ОСОБА_5 і ОСОБА_6 застосуванням вогнепальної зброї.
Він же, в кінці вересня 2010 року в лісі, поблизу с. Кумейки Черкаського району незаконно придбав обріз мисливської рушниці моделі ІЖ-К 1956 року виробництва придатний для пострілів і заховав в димарі покинутого будинку по вул. Жовтневій в с. Кумейки Черкаського району, де був виявлений працівниками міліції.
На вирок суду засуджений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, із змісту якої вбачається, що він оспорює факт знаходження його, під час вчинення злочину, в стані алкогольного сп’яніння та те, що він не погрожував застосуванням вогнепальної зброї громадянам, що на його думку потягло на призначення суворого йому покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого в підтримку своєї апеляційної скарги, думку прокурора про залишення апеляційної скарги засудженого без задоволення, а вироку суду без змін, перевіривши та обговоривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Висновок суду щодо винності ОСОБА_3 у вчиненні ним інкримінованих злочинів ґрунтується на зібраних в справі доказах, які досліджені в судовому засіданні і їм дана вірна юридична оцінка.
Кваліфікація дій засудженого є правильною.
Твердження засудженого про те, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння під час вчинення крадіжки та хуліганства, оскільки йому не проводилось освідування, спростовується показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також власноручним записом його в протоколі допиту в якості обвинуваченого (а.с.145-146), де він зазначив, що він 01.01.2011 року вночі випив 3 чарки горілки, тому підстав для сумнівів у цьому колегія суддів не вбачає.
Крім цього, твердження засудженого ОСОБА_3 в тому, що він не погрожував громадянам застосуванням вогнепальної зброї також спростовується показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які пояснили, що невідомий до цього їм ОСОБА_3 здійснював постріли в селі і коли вони до нього підійшли і попросили віддати їм рушницю, він направив рушницю в їх сторону і погрожував її застосуванням, тому вони вимушені були від нього відійти до автомобіля, а потім від’їхати автомобілем.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сприйняли погрозу реально і не має значення чи є курки в рушниці чи їх немає, чи були вони зведені чи ні.
За таких обставин суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинах, достатньо мотивував своє рішення.
Призначаючи покарання суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу засудженого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання і вірно дійшов висновку про можливість його перевиховання лише за умови ізоляції від суспільства, оскільки він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту і не погашену судимість та знову вчинив ряд умисних злочинів.
Призначене покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, знаходиться в межах санкції статей Особливої частини Кодексу і є достатнім для перевиховання ОСОБА_3 і недопущення ним вчинення нових злочинів.
Таким чином будь-яких підстав для зміни чи скасування вироку суду колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на вирок Черкаського районного суду від 20 червня 2011 року щодо його засудження за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 263 ч.1, 296 ч.4 КК України, залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Головуючий
Судді