ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 квітня 2011 р. (12:24) Справа №2а-4347/11/0170/26
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді: Петренко В.В.,
при секретарі Асєєвої Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Сакського міськрайонного центру зайнятості
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення сплаченого забезпечення
від позивача – представник ОСОБА_2, довіреність №1673 від 15.07.2010 року;
відповідач – ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1.
ВСТАНОВИВ:
Сакський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму сплаченого забезпечення у розмірі 9174,71 гривень.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач була зареєстрована та перебувала на обліку в Сакському міськрайонному центрі зайнятості як безробітна в період часу з 17.02.1999 року по 10.02.2000 року та з 30.10.2008 року по 15.06.2009 року, у зв’язку з чим отримувала виплати від центру зайнятості відповідно до законодавства. Однак, проведеним розслідуванням страхових випадків та обґрунтуванням виплат матеріального забезпечення було виявлено, що відповідач з 08.09.1998 року є фізичною особою –підприємцем, а тому не мала права на отримання статусу безробітної.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги визнала, проти задоволення позову заперечувала, мотивуючи тим, що не знала, що не мала права на отримання статусу безробітної.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з п.4,5,6 ст.12 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”від 02 березня 2000 року, виконавча дирекція Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України та її робочі органи:
1) здійснюють облік та ведуть реєстр платників страхових внесків;
2) провадять збір страхових внесків;
3) здійснюють оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету;
4) виплачують забезпечення та надають соціальні послуги, передбачені цим Законом, забезпечують здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків;
5) контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Як вбачається із ч.1,2 ст.22 Закону, право на виплату допомоги по безробіттю мають застраховані та незастраховані особи, які в установленому законом порядку визнані безробітними.
Згідно ст.2 Закону України “Про зайнятість населення”, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Судом встановлено, що 24.02.1999 року та 06.11.2008 року ОСОБА_1 звернулася до Сакського міськрайонного центру зайнятості із заявою, в якій просила вирішити питання її працевлаштування та зазначила, що підприємницькою діяльністю вона не займається, пенсію не отримує, не є найомним працівником по договору цивільно–правового характеру, не має інших передбачених законодавством доходів. Окрім того, зазначеною заявою відповідач зобов’язалася повідомити позивача у випадку працевлаштування, укладення цивільно-правових договорів, а також зайняття іншою діяльністю, яка пов’язана з отриманням прибутку (а.с.5,9).
Наказом 254 Сакського міськрайонного центру зайнятості від 24.02.1999 року та наказом від 06.11.2008 року ОСОБА_1 був наданий статус безробітної (а.с.7, 11).
Відповідно до наданих відповідачкою відомостей, Сакським міськрайонним центром зайнятості було призначене та виплачувалося ОСОБА_1 матеріальне забезпечення по безробіттю з 17.02.1999 року по 10.02.2000 року та з 30.10.2008 року по 15.06.2009 року.
Згідно з ч. 2 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Частиною 3 ст. 36 Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п.п. 1) п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України N 307 від 20.11.2000, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
Тобто, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що у разі зайняття особи підприємницькою діяльністю вона не вважається безробітною та не має права на отримання відповідної допомоги.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 08.09.1998 року зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців як фізична особа-підприємець (а.с. 13). Разом з тим, при зверненні ОСОБА_1 до Сакського міськрайонного центру зайнятості, вона позивача про зазначені обставини не попередила, що підтверджується заявами відповідачки, в яких вона вказала, що не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності (а.с. 5, 9).
20 квітня 2010 року позивачем було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, яким було встановлено, що відповідач з 08.09.1998 року є суб’єктом підприємницької діяльності, а отже відноситься до категорії зайнятого населення, але внаслідок подачі нею недостовірних відомостей про її особу, перебуває на обліку як безробітна та незаконно отримує матеріальне забезпечення.
За період знаходження ОСОБА_1 на обліку в Сакському міськрайонному центру зайнятості, їй було виплачено матеріальне забезпечення загальною сумою в сумі 9174,71 гривень.
23.04.2010 року позивачем був виданий наказ № МТ 100423-1 про повернення незаконно сплачених ОСОБА_1 коштів та 28 квітня 2010 року на її адресу було направлене письмове повідомлення про необхідність в строк п’ятнадцяти днів з дня отримання листа перерахувати позивачеві незаконно одержані суми, які було отримане відповідачкою (а.с. 15).
Оскільки ОСОБА_1 не сплатила дану заборгованість в добровільному порядку, вона підлягає стягненню з неї примусово.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Оскільки позивач є звільненим від сплати судових витрат, вони не підлягають стягненню з відповідача.
У судовому засіданні 28.04.2011 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст буде складено у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Сакського міськрайонного центру зайнятості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сакського міськрайонного центру зайнятості (р/р 37176001000524 в УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЕДРПОУ 20708681) сплачене забезпечення по безробіттю у сумі 9174 (дев’ять тисяч сто сімдесят чотири) гривень 71 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Петренко В.В.