АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 11-640/11 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст. ст. 185 ч.2, 83 КК України Мішін М.І.

Доповідач в апеляційній інстанції 

Суходольський М.І.  

 У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "27" вересня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

           головуючого                             Суходольського М.І.

           суддів                                         Биби Ю.В., Поєдинка І.А.

          з участю прокурора           Лєнкової Н.Д.

          засудженої                          ОСОБА_3

розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора Бутар В.С. на вирок Шполянського районного суду від 27 липня 2011р., яким

                                             ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше неодноразово судима

визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, і їй призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

          На підставі ст.83 КК України ОСОБА_3 звільнена від відбування покарання до досягнення дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьохрічного віку, тобто  до 04.02.2014 року.

          Контроль за поведінкою засудженої ОСОБА_3 покладено на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання ОСОБА_3

          Стягнуто із засудженої ОСОБА_3 465 грн.12 коп. судових витрат на користь держави за проведення експертиз.

          Вирішена доля речових доказів.  

        Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнана винною та засуджена за те, що 23.01.2011 року близько 17 год. проникла через вікно в будинок ОСОБА_5, жительки АДРЕСА_1, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів викрала чуже майно, належне ОСОБА_5 на загальну суму 500 гривень.

    Вона ж повторно, 23.01.2011 року близько 18 год. проникла в приміщення гаража будинковолодіння ОСОБА_6, жительки АДРЕСА_1, звідки таємно, умисно, з корисливою метою викрала чуже майно, належне  ОСОБА_6 на загальну суму 1529 гривень.

       На вирок суду прокурором, що приймав участь у розгляді справи в суді 1 інстанції, подана апеляція, в якій він не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності вини та кваліфікацію дій засудженої просить вирок суду скасувати через неправильне застосування кримінального закону, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання у виді 4 років позбавлення волі, посилаючись на те, що суд безпідставно застосував до засудженої вимоги ст.83 КК України і звільнив її від відбування покарання, оскільки дана норма закону може бути застосована  до жінок, які стали вагітними або народили дитину під час відбування призначеного судом покарання, а ОСОБА_3 народила дитину до постановлення вироку і на час народження дитини покарання не відбувала.

    Заслухавши доповідь судді, думку прокурора  в підтримку своєї апеляції, пояснення засудженої, яка просила не позбавляти її волі, перевіривши та обговоривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

        Висновок суду щодо винності ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину ґрунтується на зібраних в справі доказах, які перевірені і досліджені в судовому засіданні та їм дана вірна юридична оцінка.

         Кваліфікація дій засудженої є правильною.

       Ні фактичні обставини справи, ні доведеність вини та кваліфікація дій засудженої ніким із учасників процесу не оспорюється.

     Призначаючи покарання суд врахував  характер та тяжкість вчиненого злочину, особу засудженої, пом’якшуючі і обтяжуючі обставини покарання.

     Однак, застосовуючи вимоги ст.83 КК України і звільняючи засуджену від відбування покарання, суд не звернув уваги на те, що зазначена норма закону може бути застосована до жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання.

       Встановлено, що ОСОБА_3 народила дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, а засуджена судом за вчинення злочину 27 липня 2011 року, тобто не під час відбування покарання, тому така норма закону не може бути до неї застосована.

        Враховуючи те, що судом невірно застосовано кримінальний закон і ОСОБА_3 незаконно звільнена від відбування покарання та те, що вона є матір’ю-одиначкою, на вихованні має малолітню дитину – дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, при вирішенні питання про призначення покарання слід забезпечити максимально сприятливі умови для проживання і виховання дитини, слід належним чином вивчити питання про житлові умови засудженої та наявність родичів, що можуть дати згоду на спільне проживання та  виховання дитини, тому доцільніше і правильно буде вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому його складі.

           Міру запобіжного заходу засудженій залишити підписку про невиїзд.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів

                                                                         у х в а л и л а :

            Апеляцію прокурора задоволити частково.

       Вирок Шполянського районного суду від 27 липня 2011 року щодо засудження ОСОБА_3 за ст.185 ч.3 КК України скасувати із-за неправильного застосування кримінального закону при звільненні засудженої від відбування покарання, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому його складі.

            Міру запобіжного заходу ОСОБА_3  залишити підписку про невиїзд.  

            Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді