ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5321/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Вівсяна Інні Василівні
за участю представників сторін:
позивача : Мельника Ю.М.
відповідача : Волощука В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім"
до: Державної податкової інспекції у м.Вінниці
про: скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов приватного акціонерного товариства «Вінницяпобутхім» (далі – ПАТ «Вінницяпобутхім») до державної податкової інспекції у м. Вінниці (ДПІ у м. Вінниці) про скасування податкового повідомлення-рішення.
Позов мотивовано тим, що за результатами позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Вінницяпобутхім» з питань достовірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з приватним підприємством «Агенство маркетингових досліджень» (далі ПП «Агенство маркетингових досліджень»), що декларувалось в період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 року податковим органом складено акт №4248/2330/30684913 від 31.10.2011 року (далі – Акт від 31.10.2011 р.), що в подальшому стало підставою для прийняття податкового повідомлення рішення, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов’язання по податку на додану вартість в загальній сумі 83600,00 грн.
На думку позивача вказане податкове повідомлення - рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Позивач не погоджується з висновком ДПІ у м. Вінниці про те, що послуги, які надавались ПАТ «Вінницяпобутхім» згідно договору про надання послуг №228 від 02.01.2011 р. є консультаційними а не маркетинговими.
Даний висновок позивач спростовує документами, які під час перевірки надавало ПАТ «Вінницяпобутхім» ДПІ у м. Вінниці, а саме: договір про надання послуг №228 від 02.01.2011 р., додаток до договору з переліком послуг, податкові накладні, акт здачі-приймання виконаних робіт від 31.05.2011 року та звіт по наданим послугам за травень 2011 року на 36 сторінках.
Позивач звертає увагу суду на умови договору, а саме п.1.2, п.3.1 перелік, вартість та вид послуг, які Виконавець має надати ПАТ «Вінницяпобутхім» вказується в додатках до даного договору, які є його невід’ємною частиною. В додатку №1 від 02.01.2011 року вказано найменування послуг, що надаються згідно умов договору, зокрема п.1 «визнання обсягів продаж в торгових місцях в кількісному виразі, приймаючих участь в дослідженні за звітний період», всього таких пунктів в додатку тринадцять і всі вони мають маркетинговий а не консультаційний зміст, а відповідно послуги, які вказані в звіті за травень 2011 р. відповідають тим послугам, які вказані в додатку №1 від 02.01.2011 р. Таким чином, позивач вважає, що ДПІ м. Вінниці не повністю проаналізувала усі надані їй документи.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні не погодився з позовними вимогами та вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ПАТ «Вінницяпобутхім» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 22.12.1999 р.
Державною податковою інспекцією у м. Вінниці проведена позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Вінницяпобутхім» з питань достовірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Агенство маркетингових досліджень», що декларувалось в період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 року на підставі наказу від 28.10.2011 року №4673/23 та направлення від 28.10.2011 року №3665/23, за результатами якої складено акт №4248/2330/30684913 від 31.10.2011 року (а. с. 7-13).
Перевіркою встановлено, що в акті №046014 від 31.05.2011 року здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) (а. с. 14) ПП «Агенство маркетингових досліджень» не вказано обсяги наданих послуг в натуральному вираженні, не конкретизовано об’єм та вартість послуг; акт не містить інформації про фактично понесені витрати на здійснення даних послуг, відсутній розрахунок вартості послуг, не конкретизовано фактичний зміст, обсяг даних послуг та безпосередню пов’язанність з господарською діяльністю підприємства. Даний акт не містить жодної інформації про теми проведених фокус груп, телефонних опитуваннях та інших послуг наведених в додатку до договору на який посилається ПП «Агенство маркетингових досліджень» в наведеному вище акті. Також, в акті не зазначено найменування послуг та посадових осіб, що підписували даний акт.
Відповідно до умов договору №228 від 02.01.2011 року (а. с. 20-23) звітним періодом є один календарний місяць. Оплата за надані послуги здійснюється замовником у вигляді попередньої оплати банківським платежем на розрахунковий рахунок Виконавця. Оплата здійснюється до останнього числа першого місяця в звітному періоді. Згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) №046014 від 31.05.2011 р. послуги були виконані на дату виписки акта, а податкові накладні виписані по попередній оплаті: податкова накладна №2024 від 23.05.2011 р., сума ПДВ – 8401,67 грн.; податкова накладна №2035 від 24.05.2011 р., сума ПДВ – 19931,67 грн.; податкова накладна №2400 від 31.05.2011 р., сума ПДВ – 55265,00 грн.
Відповідно до податкових накладних, наданих в відповідь на запит, порушено їх порядок складання, а саме в рядку 3 "номенклатура постачання товарів (послуг)" податкової накладної - не зазначено опис, їх кількість, обсяг.
В результаті вищевказаного, згідно наданих податкових накладних не можливо визначити, що послуги надані в адресу ПАТ «Вінницяпобутхім» призначались для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПАТ «Вінницяпобутхім». Підприємством порушено порядок заповнення податкових накладних в частині заповнення номенклатури постачання товарів (послуг) продавця, а саме в податкових накладних замість попередньої оплати, вказано послуги згідно договору.
ДПІ у м. Вінниці встановлено, що на порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) ПАТ «Вінницяпобутхім» завищено суму податкового кредиту за травень 2011 року на 83598,33 грн., в результаті чого, на порушення п.п. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196 ПКУ завищено суму податкового кредиту в декларації з ПДВ за травень 2011 р. на 83598,33 грн., в зв’язку з придбанням послуг, які не є об’єктом оподаткування.
Таким чином, в результаті порушень описаних вище, ПАТ «Вінницяпобутхім» на порушення п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПКУ занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у податковій декларації з ПДВ за травень 2011 року на 83598,33 грн.
На підставі Акту від 31.10.2011 року ДПІ у м. Вінниці прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003892330 від 14 листопада 2011 року (а. с. 15), яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в загальній сумі 83600,00 грн., з них за основним платежем – 83599,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями – 1,00 грн.
На думку позивача рішення є протиправними, а тому він звернувся з даним позовом до суду.
Як вбачається з мотивів адміністративного позову, позивач не погоджується з висновком акту відповідача та вважає безпідставною думку ДПІ у м. Вінниці щодо порушення порядку заповнення податкових накладних у зв’язку із відсутністю порушень вимог податкового законодавства, оскільки вимог щодо заповнення графи номенклатури в податковій накладній згідно Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 №969 (далі – Порядок №969) взагалі немає.
В зв’язку з цим ПАТ «Вінницяпобутхім» вважає, що визначенням в податковому повідомленні-рішенні №0003892330 від 14.11.2011 р. та в Акті від 31.10.2011 р. ПДІ у м. Вінниці порушені норми ч. ІІ ст. 19 Конституції України, ст. 201, ст. 198, ст. 200, п. 196.1.14 ст. 196 ПКУ, п. 12.2 Наказу Державної податкової адміністрації України №969 від 21.12.2010 р. та права ПАТ «Вінницяпобутхім» надані ст. 42 Конституції України.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків нарахованих платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у томи числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання прибутку і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно п. 201.1 ст. 201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-XIV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Пунктом 3.2 ст. 3 цього ж Закону зазначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з п. 201.2 ст. 201 ПКУ форма та порядок заповнення податкової накладної затверджується центральним органом державної податкової служби. Відповідно до п. 6 Порядку №969, податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у день виникнення податкових зобов’язань. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою «Х»). Пунктом 201.5 ст. 201 ПКУ та п. 9 Порядку №969 визначено, що для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному покупцю як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, продавець складає окремі податкові накладні (не допускається заповнення в одній накладній одночасно графи 10 та граф 7, 8 і 9). Враховуючи зазначене, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, податкова накладна не виписується.
В судовому засіданні судом досліджувалось питання щодо порушення порядку заповнення податкових накладних в частині заповнення номенклатури постачання товарів (послуг) продавця, а також віднесення до валових витрат послуг, які надавались ПАТ «Вінницяпобутхім» згідно договору про надання послуг №228 від 02.01.2011р. ПП «Агенство маркетингових досліджень».
Перелік доказів, на які посилається позивач не є вичерпним, оскільки предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту, віднесення валових витрат, а виносячи податкове повідомлення-рішення, про скасування якого заявлено позов, ДПІ у м. Вінниці виходила з того, що змістом первинних документів, які надані до перевірки, не доведено, яким чином надані послуги були використані позивачем в його господарській діяльності, в якому обсязі були виконані вищезазначені послуги. Також, до перевірки не надано ніяких доказів направлення таких витрат на збільшення доходів чи мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому, що відповідає сутності господарської діяльності.
Для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на послуги повинні оформлятись відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої послуги. Підставою віднесення податку на додану вартість до складу дозволеного податкового кредиту є їх безпосереднє використання у господарській діяльності підприємства.
Таким чином, в результаті вищевказаного, згідно наданих податкових накладних не можливо визначити, що послуги надані в адресу ПАТ «Вінницяпобутхім» призначались для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача. Підприємством порушено порядок заповнення податкових накладних в частині заповнення номенклатури постачання товарів (послуг) продавця, а саме в податкових накладних замість попередньої оплати вказано послуги згідно договору.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.
Разом з тим, надаючи правову оцінку первинним документам, а саме договору №228 від 02.01.2011 року (а. с. 20-23), акту здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) №046014 від 31.05.2011 р., суд зазначає наступне.
Згідно з договором №228, а саме п.1.2, п.3.1 перелік, вартість та вид послуг, які Виконавець має надати ПАТ «Вінницяпобутхім» вказується в додатку до даного договору, який є його невід’ємною частиною. В додатку №1 від 02.01.2011 року зазначено 13 найменувань послуг, що надаються згідно умов договору. Як встановлено згідно наданих позивачем звітів, останньому у травні 2011 року було надано послуг лише по двом позиціям, а саме "визначення відносної динаміки продажу продукції поставщика в торговій мережі" та "здійснення кількісного матркетнгового дослідження".
Акт здачі - прийняття виконаних робіт від 31.05.2011 року має істотні недоліки, оскільки не містить обсягу наданих послуг, не конкретизовано об’єм послуг; відсутній розрахунок вартості послуг, не конкретизовано фактичний зміст. Даний акт містить лише посилання на договір. Проте в самій цивільно-правовій угоді не зазначено суми, яку ПАТ «Вінницяпобутхім» має сплатити Виконавцю за надані послуги. В додатку №1 до даного договору зазначено вид послуг та ціна за окрему послугу в кількісному вимірі за "одну". Однак, загальна кількість наданих послуг та оплата за ці послуги зокрема за травень 2011 року договором не обумовлена.
На вимогу суду, представником позивача також не надано конкретного розрахунку загальної вартості наданих послуг (з ПДВ) в розмірі 501 590 грн. за травень 2011 року. Звіти, оригінали яких оглянуто судом, копії долучені до матеріалів справи, не містять конкретного розрахунку вартості наданих послуг.
Оскільки первинні документи є недостовірними, вони не можуть вважатися первинними документами, що відображають господарську операцію. За таких обставин вони не можуть бути і доказом витрат, на підставі якого позивачем сформовано податковий кредит. Наявність у позивача лише документів, які відповідно до Закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданої податкової накладної, яка оформлена з порушенням, сама по-собі не є підставою для включення до складу податкового кредиту.
Отже копії документів, які надані як додатки до позовної заяви не спростовують порушення зазначені в акті перевірки, а також позивачем не надано аргументів, які б слугували підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Згідно пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи не спростовують висновків Акту від 31.10.2011 р. відповідача, а відтак відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0003892330 від 14 листопада 2011 року на податок на додану вартість в сумі 83600,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки позивачу в задоволенні адміністративного позову відмовлено, а також за відсутності витрат останнього, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з Державного бюджету України не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ :
В задоволені адміністративного позову - відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна