АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-823/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ч.1 ст.296 КК України Овсієнко В.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Мунько Б.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" грудня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області у складі:
головуючого Мунька Б.П.
суддів Поєдинка І.А., Попельнюха Р.О.
за участю прокурора Кругляк Н.М.
захисника ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13.10.2011 року, якою вирішено застосувати відносно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та
жителя АДРЕСА_1, не працюючого, раніше не
судимого,
примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку до особи, яка вчинила суспільно-небезпечні діяння, передбачене ч.1 ст.296 КК України.
Як зазначено в оскарженій постанові, судом встановлено, що ОСОБА_4 06.01.2011 року в приміщенні Смілянської поліклініки, що в м. Сміла по вул. 60 річчя СРСР, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, порвав медичні документи гр. ОСОБА_5, безпідставно прискіпувався та вчинив сварку з лікарем – психіатром ОСОБА_6 та лікарем наркологом ОСОБА_7, і діючи з особливою зухвалістю, наніс декілька ударів по обличчю, тулубу і ногах останньому, заподіявши потерпілому ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження, а також розбив окуляри ОСОБА_8
Суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які грубо порушують громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю.
Посилаючись на висновки додаткової амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 470 від 12.08.2011 року відносно ОСОБА_4, врахувавши тяжкість вчиненого останнім діяння, характер і тяжкість захворювання, обставини справи, суд вирішив необхідним застосувати щодо ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку на підставі ст.94 КК України.
Не погоджуючись з постановою суду, захисником ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, подана апеляція, в який вона просить скасувати постанову, а справу провадження закрити в зв’язку з недоведеністю вчинення ним суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, посилаючись на те, що висновок суду про те, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, не підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні і базується на суперечливих доказах, які мають істотне значення для такого висновку; суд не зазначив, чому він взяв до уваги одні докази і відкинув інші, а тому це виключає в його діях таке суспільно небезпечне діяння, як хуліганство.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про задоволення апеляції, думку прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.22 КПК України суд та слідчий зобов’язані вжитим всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об’єктивного дослідження обставин справи.
Злочинним визнається тільки таке грубе порушення громадського порядку, яке вчинене з мотивів явної неповаги до суспільства і супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом (ч.1 ст.296 КК).
Як вбачається з матеріалів справи щодо ОСОБА_4, ці вимоги закону в ній не додержано. Конфлікт між ОСОБА_4 та лікарем–психіатром ОСОБА_6, а згодом і з потерпілим ОСОБА_7, який є лікарем-наркологом, був викликаний тим, що вони образили його, оскільки стверджували, що ОСОБА_4 перебуває у нетверезому стані, а тому він став наполягати на здачі крові. До цього конфлікту ОСОБА_4 довелось тривалий час чекати, коли йому випишуть рецепт на одержання ліків, яких він потребує з приводу психічного захворювання, в зв’язку з чим він, психічно хвора людина, прийшов у поліклініку 06.01.2011 року до лікаря психіатра.
Крім того, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у постанові викладені формулювання і висновки, які базуються на суперечливих доказах, які мають істотне значення для правильного вирішення даної справи.
Так, з показів свідків в судовому засіданні вбачається, що:
- свідок ОСОБА_9 пояснила, що ОСОБА_4 «виштовхував з кабінету лікар, який поклав його на підлогу і почав зв’язувати, брутально він не лаявся, у нього був розбитий ніс, сорочка порвана, а коли його почали виштовхувати з кабінету, я бачила як окуляри впали, лікарі йому сказали, що він у нетверезому стані, але він ніколи не пив і не п’є» (а.с.126), саме це пояснював на досудовому слідстві і ОСОБА_4 (а.с.85). Показами цього свідка спростовується пояснення ОСОБА_7 в тій частині, що йому ОСОБА_4 «наніс один удар у груди та кілька ударів у обличчя» та те, що він «зірвав та зламав окуляри ОСОБА_8.» (зв. а.с.125). На запитання захисника потерпілий ОСОБА_7 пояснював, що «удари були мені нанесені коли між нами стояла його сестра» (а.с.128), яка пояснювала, що «я стояла між ними, але ударів не було» (а.с.128);
- свідок ОСОБА_6, лікар-психіатр не підтвердив факт нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_7 і на запитання захисника після своїх пояснень сказав, що «я не був присутній при ударах. Мені сказав нарколог так говорити. Про те, що сталося знаю зі слів нарколога» (зв. а.с.125, 126);
- свідок ОСОБА_10 не підтвердила факт нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та пояснила, що «я не бачила нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 не лаявся» (а.с.127);
- свідок ОСОБА_11 пояснила, що «при мені він ОСОБА_6 та ОСОБА_7 тілесних ушкоджень не заподіював і не намагався, але розмовляв у грубій формі. Особисто він нікого не ображав, погроз я не чула. Нецензурно ОСОБА_4 не висловлювався, лікар не міг із ОСОБА_4 встановити контакт» (а.с.128);
- свідок ОСОБА_12 пояснювала, що «ОСОБА_4 нам не погрожував фізичним насиллям, брутальною лайкою не висловлювався» (зв. а.с.154);
- свідок ОСОБА_8 також пояснювала, що «під час обідньої перерви ….в кабінет ввірвався невідомий мені чоловік, за ним ОСОБА_7, ще один чоловік і жінка. Він сказав: «Може тут мені щось випишуть?, якщо ні, то я вискочу у вікно. Брутальних висловлювань з боку ОСОБА_4 не було, він лише погрожував випригнути з вікна» (а.с.155).
Вказаним поясненням свідків суд не дав належної оцінки і не вказав, чому він не бере ці докази до уваги і чим вони спростовуються, а тілесні ушкодження, які вказані у висновку експерта на ім’я ОСОБА_7 (а.с.40), апелянт вважає могли виникнути у нього під час зв’язування ним ОСОБА_4, який чинив цьому опір та якому також були заподіяні тілесні ушкодження (незначні подряпини, синці на руках та тілі), наявність яких зафіксована в довідці, яка є на а.с.122. При цьому йому був порваний одяг, про що підтвердила свідок ОСОБА_13 (зв. а.с.126), що свідчить про боротьбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_7
Разом з тим, в матеріалах справи знаходяться декілька довідок різних медичних установ м. Сміла, в тому числі, і КЗ «ЧОПЛ № 1», в яких зазначається, що хворий ОСОБА_4 кожен місяць являється на прийом до лікаря, потребує підтримуючого амбулаторного лікування, в зв’язку з тим, що хворий переніс операцію 12 палої кишки потребує опіки родичів, суспільної небезпеки не виявляє, а тому примусового лікування не потребує, а отже, примусові заходи медичного характеру хворому ОСОБА_4 не рекомендовані, але рекомендовано нагляд психіатра по місцю проживання (а.с.120-124), проте, і цим медичним документам судом не надано належної оцінки.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, в ході якого необхідно ретельно перевірити доводи і твердження, на які посилається апелянт, в разі необхідності викликати до суду спеціаліста в області неврології і нейрохірургії та судово-медичного експерта з метою дослідження стану здоров’я ОСОБА_4 та з’ясування механізму отримання потерпілим тілесних ушкоджень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13.10.2011 року
відносно ОСОБА_4 - скасувати, а справу повернути на новий
судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суду.
Головуючий
Судді