АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-812/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ч.2 ст.186 КК України Синецька Л.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Мунько Б.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" грудня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Мунька Б.П.
суддів Поєдинка І.А., Попельнюха Р.О.
за участю прокурора Кругляк Н.М.
захисника ОСОБА_3
розглянула кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Чорнобаївського району Шкрьобка О.В., який приймав участь у розгляді справи судом 1 інстанції, захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_4 на вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22.06.2011 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель
АДРЕСА_1 не працюючий,
раніше судимий Чорнобаївським районним судом: 22.01.2008 року за ч.3 ст.185 КК
України до 3-х років позбавлення волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від
відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, постановою
суду від 23.07.2008 року звільнення від покарання з випробуванням скасовано та
направлено засудженого для відбування реального покарання строком на 3 роки,
постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.09.2010 року
умовно-достроково звільнений на строк 10 місяців 01 день,
засуджений за ч.2 ст.186 КК України до чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.71, 81 КК України до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 22.01.2008 року з урахуванням постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.09.2010 року та остаточно ОСОБА_4 визначено до відбуття чотири роки та один місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишений попередній – тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, а початок строку відбування покарання рахується з 21.03.2011 року, зарахувавши в строк відбутого покарання термін попереднього ув’язнення.
Судом вирішена доля речових доказів відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Згідно вироку суду ОСОБА_4 був засуджений за те, що він 16.03.2011 року близько 20.30 год., знаходячись в с. Іркліїв Чорнобаївського району по вул. М. Пустовіт, 50 біля гуртожитку Іркліївського професійного аграрного ліцею, переслідуючи мету на відкрите викрадення чужого майна, умисно, протиправно, з корисливою метою та із застосуванням погроз насильством відносно ОСОБА_5, яке є небезпечним для життя та здоров’я, відкрито заволодів мобільним телефоном марки F250 вартістю з урахуванням відсотку зносу 338 грн., зі стартовим пакетом «Київ Стар» вартістю 25 грн., які на праві приватної власності належать ОСОБА_5, завдавши останньому матеріальних збитків на загальну суму 363 грн., після чого з місця скоєння злочину зник.
Не погоджуючись з вироком суду, подані апеляції:
- прокурором, який просить скасувати вирок суду з підстав неправильного застосування кримінального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості і постановити по справі новий вирок, яким ОСОБА_4 призначити покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, посилаючись на те, що суд не в повній мірі врахував ОСОБА_4 ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки та дані про особу, а в доповненні до апеляції просить виключити із вступної частини вироку дані про попередню судимість ОСОБА_4 від 03.10.2005 року як таку, що є погашеною;
- захисником ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4, який просить вирок суду скасувати як незаконний, а кримінальну справу провадженням закрити у зв’язку з відсутністю в діях засудженого складу злочину та звільнити його з під варти, посилаючись на те, що засуджений мобільний телефон у потерпілого ОСОБА_5 не виривав з рук, на прохання засудженого потерпілий віддав йому телефон добровільно, апелянт вважає, що судом було порушено право ОСОБА_4 на захист, на клопотання захисника та підсудного в судове засідання не викликалися і не допитано свідків захисту ОСОБА_6 та ОСОБА_7, засудженому не було своєчасно надано юридичну допомогу, незважаючи на те, що він має признаки психічного захворювання;
- засудженим ОСОБА_4, який просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу закрити в зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину, посилаючись на те, що судове слідство проведено поверхово, однобічно, покази свідків, які його виправдовують, не були взяті судом до уваги, не досліджені та перевірені належним чином, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. В доповненні до своєї апеляції засуджений вважає, що суд кваліфікував його дії неправильно, а тому просив справу повернути прокурору для проведення додаткового розслідування.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про задоволення апеляції з урахуванням доповнень до неї, захисника ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_4, які також підтримали свої апеляції та просили вирок суду скасувати, а справу повернути прокурору для проведення додаткового розслідування, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення, а апеляції засудженого та його захисника не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого злочину, при обставинах наведених у вироку суду, відповідають фактичним даним справи, повністю підтверджуються сукупністю зібраних доказів, які всебічно та повно досліджені судом і отримали його вірну оцінку.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України.
Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Так, судом 1 інстанції при призначенні покарання ОСОБА_4 враховані такі пом’якшуючи обставини як молодий вік, виховання в багатодітній сім’ї, відшкодування збитків потерпілому.
Разом з тим, суд, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, а також те, що ОСОБА_4 раніше двічі притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення, негативно характеризується за місцем проживання, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість його виправлення без відбування покарання в місцях позбавлення волі з призначенням йому мінімального покарання за вчинений злочин.
Доводи викладені в апеляції прокурора є необгрунтованими, оскільки ОСОБА_4 призначено покарання у відповідності до вимог ст.65 КК України, який вчинив злочин під час умовно-дострокового звільнення, крім цього, слід також врахувати незадовільний стан здоров’я засудженого, який перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 1986 року з діагнозом: легка розумова відсталість, що стверджується висновком судово-психіатричної експертизи (а.с.49, 66-69), та незначний розмір викраденого.
Доводи викладені в апеляціях засудженого ОСОБА_4 та його захисника про скасування вироку суду та повернення справи прокурору для проведення додаткового розслідування є безпідставними, надуманими і є спробою засудженого уникнути справедливого покарання, оскільки під час розгляду справи судом 1 інстанції неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 в присутності законного представника, очевидець вчиненого злочину свідок ОСОБА_8 стверджували, що ОСОБА_4 вирвав телефон з рук ОСОБА_5 та сказав йому, щоб той ішов до гуртожитку, при цьому погрожував фізичним насильством. ОСОБА_5 добровільно не давав телефон ОСОБА_4, від його погроз неповнолітній потерпілий злякався та пішов до гуртожитку; свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 того ж дня, дізнавшись про викрадення телефону у їх студента ОСОБА_5., розшукали ОСОБА_4 та повернули телефон потерпілому.
Отже, суд 1 інстанції всебічно та повно з’ясував усі обставини по справі, які мають значення для прийняття законного рішення, об’єктивно і повно дослідив доводи у справі, а тому доводи апелянтів про занадто м’яке покарання ОСОБА_4, а також про повернення справи прокурору для проведення додаткового розслідування є безпідставними. Крім цього, підлягає до задоволення додаткова апеляція прокурора, а тому слід виключити із вступної частини вироку дані про попередню судимість ОСОБА_4 від 03.10.2005 року, яка на даний час є погашеною.
За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку суду щодо ОСОБА_4, проте є підстави для його зміни.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора з доповненнями до неї задовольнити частково, а апеляції захисника ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22.06.2011 року відносно ОСОБА_4 змінити.
Виключити із вступної частини вироку вказівку суду про судимість засудженого ОСОБА_4 за вироком Чорнобаївського районного суду від 03.10.2005 року як зайву.
У решті вирок суду залишити без змін.
Головуючий
Судді