Головуючий у 1 інстанції – Білак С.В.
Суддя-доповідач – Сіваченко І.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
22 квітня 2008 року справа № 22-а-4361/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Сіваченка І.В.
суддів Гаврищук Т.Г., Арабей Т.Г.
при секретарі
за участі
представника позивача
представників відповідача
представників третьої особиЧуріковій Я.О.
Вересоцької Н.Р.
Афєндікової А.С., ОСОБА_1.
Дятленко О.А., Суліма Ю.І.
розглянувши у відкритомусудовому засіданні
апеляційну скаргуГоловного управління МВС України в Донецькій області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 21 лютого 2008 року
по адміністративній справі№ 2-а-89/08
за позовомАмвросіївського РВ ГУМВС України в Донецькій області
доКонтрольно-ревізійного управління в Донецькій області, третя особа - Головне управління МВС України в Донецькій області
прочасткове оскарження акту ревізії фінансово-господарської діяльності, -
ВСТАНОВИЛА:
Амросіївський РВ ГУМВС України в Донецькій області (далі – Авмросіївський РВ) звернувся до суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області (далі – КРУ в Донецькій області) про часткове оскарження акту ревізії фінансово-господарської діяльності.
В обґрунтування позову вказав, що посадовими особами контрольно-ревізійного відділу в Амвросіївському районі Донецької області була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2005 року до 31.12.2006 року з питань використання бюджетних коштів, виділених МВС України на забезпечення захисту прав і свобод громадян, суспільства і держави від противоправних посягань, охорони громадського порядку.
За результатами ревізії складено акт від 23.03.2007 р. № 290-28/004, у якому зазначено ряд порушень фінансової дисципліни.
Вважаючи акт ревізії від 23 березня 2007 року частково таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та містять ряд висновків, які не мають правового підґрунтя і суперечить наявним фактичним обставинам, просили скасувати деякі пункти акта. В ході судового розгляду позовні вимоги були доповнені вимогою скасувати деякі пункти вимоги відповідача, викладені в листі-зобов’язанні від 12.04.2007 року № 290-15/502.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року у задоволені позову було відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням, третя особа – ГУ МВС України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
В судовому засіданні представники третьої особи підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, в чому були підтримані також і представником позивача, та проти чого заперечували представники відповідача.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до п.2.30 плану роботи Голів КРУ України на 1 квартал 2007 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 06.03.2007 р. № 290-31/010, № 290-31/011, головним контролером-ревізором ОСОБА_1. та старшим контролером-ревізором ОСОБА_2. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Амросіївського районного відділу УМВС України в Донецькій області за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2006 р. і за результатами ревізії складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності Амросіївського РВ УМВС України в Донецькій області № 290-28/004 від 23.03.2007 р. /а.с.29-45/.
За результатами ревізії на адресу Амросіївського РВ ГУМВС України в Донецькій області направлено вимогу щодо усунення виявлених недоліків та порушень, викладену в листі-зобов’язанні від 12.04.2007 року № 290-15/502 /а.с.6-7/.
Відповідно до п.16 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550, ревізія проводиться шляхом документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку.
На порушення порядку проведення ревізії позивачем та третьою особою не зазначено, й суд апеляційної інстанції таких порушень не вбачає.
Позивачем оскаржені деякі пункти вимоги КРУ, фактично викладені в п.п. 4,7,9,10.
1). Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо нарахування і виплати матеріальної допомоги, судом першої інстанції не враховано наступне.
Розміри і порядок виплати матеріальної допомоги працівникам міліції встановлені Указом Президента України від 01.12.1996 р. № 926 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ». Абзацом 4 пункту 2 Указу передбачено, що особам рядового і начальницького складу ОВС матеріальна допомога виплачується в розмірі місячного грошового забезпечення на рік.
Порядок і умови виплати матеріальної допомоги працівникам ОВС, які не мають спеціальних звань, встановлено ст. 33 Закону України «Про державну службу»,п.п.3 п.2Постанови КМУ від 13.12.1999 р. № 2288 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів державної влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів».
Відповідно до статті 33 вказаного вище Закону державним службовцям може надаватись матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, тобто матеріальна допомога не є обов'язковим видом грошового утримання державного службовця.
Відповідно до п.п.3 п.2 Постанови КМУ № 2288 керівникам надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячну заробітну плату працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).
Аналогічні положення щодо розміру матеріальної допомоги (що не повинен перевищувати середньомісячну зарплату) містить і постанова КМУ від 09.03.2006 р. №268 «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
Головне ж полягає в тому, що Законами України «Про державний бюджет» на відповідні роки встановлено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премію та інші види заохочень, допомогу, лише в межах асигнувань, затверджених у кошторисах.
Таким чином, встановлений Указом № 926 розмір матеріальної допомоги не відповідає акту вищої юридичної сили – Закону (які не були визнані неконституційними), тому застосуванню підлягають саме положення відповідного закону. Відтак нарахування і виплата матеріальної допомоги у розмірах, менших ніж сума місячного грошового забезпечення, не суперечить законодавству, що діяло на час відповідної виплати.
Роз'яснення Міністерства праці і соціальної політики України, викладені у листі від 01.02.2007 р. № 04-14/175, не можуть прийматись до уваги, оскільки вони стосуються працівників системи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків і Чорнобильської катастрофи.
2). Також місцевим судом необґрунтовано зроблено висновок про те, що не підлягають задоволенню вимоги стосовно не ведення штатного розпису відповідно до постанови КМУ № 228.
Постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228 затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ.
Відповідно до цієї постанови розпорядники бюджетних коштів свої витрати приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці - п.28 Постанови.
Типова форма штатного розпису установи дійсно затверджується Міністерством фінансів (наказ Мінфіна від 28.01.2002 р. № 57 «Про затвердження документів, що застосовуються в процесу виконання бюджету»).
Однак, п.28 Постанови № 228 передбачено, що у разі потреби Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодження з Мінфіном можуть установлювати форму штатного розпису для відповідної галузі. При цьому, штатний розпис установ затверджуєтьсяв порядку, визначеному відповідними Міністерствами, іншими органами виконавчої влади.
Штати органів і підрозділів ОВС складаються за встановленою МВС України формою, яка затверджена відомчим наказом МВС від 25.02.2004 р. № 190, що не суперечить п.28 Постанови КМУ № 228.
Штатний розпис позивача ведеться відповідно до наказу МВС України від 30.12.2005 р. № 1275.
3). На думку судової колегії не ґрунтується на законі рішення Донецького окружного адміністративного суду щодо необхідності обліку бухгалтерією Амвросіївського РВ платних послуг ВГІРФО.
Постановою КМУ від 07.04.2003 р. № 478 затверджено Перелік платних послуг, які можуть надаватися службою громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.
Розміри плати за послуги, що надаються службою громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, та Порядок їх надання встановлені спільним наказом МВС України, Мінфіну та Міністерства економіки з питань європейської інтеграції від 26.08.2003 р. № 029/541/245, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.10.2003 р. № 883/8204.
Відповідно до п.п.8,9 вказаного Порядку кошти, сплачені за надання платних послуг Службою, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки МВС України, ГУМВС України в Автономній республіці Крим, місті Києві та Київській області, УМВС України в областях та місті Севастополі, відкриті в органах Державного казначейства України.
Кошти, отримані за надані платні послуги, спрямовуються до спеціального фонду Державного бюджету України і зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки органів внутрішніх справ в органах Державного казначейства України. Вони використовуються на покриття витрат, пов'язаних з наданням платнихпослуг, зміцнення матеріально-технічної бази відповідних підрозділів, а також на утримання ОВС згідно з кошторисами, затвердженими в установленому порядку.
ГУМВС України в Донецькій області є розпорядником 2-го ступеня та є вищого установою по відношенню до Амвросіїівського РВ. Кошти за платні послуги надходять на рахунки Головного управління Державного казначейства, яке і веде облік їх надходження.
Відповідно до п. 11.5 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками - наказ держказначейства від 25.05.2004 р. № 89, розпорядники бюджетних коштів можуть здійснювати їх перерахування вищим підвідомчим установам і організаціям у разі, якщо забезпечені ресурсами основна діяльність установи та заходи, що передбачалося здійснити на початок року.
Відповідно до вимог постанови КМУ від 25.06.2001 р. № 702 «Про порядок використання коштів, отриманих органами державної влади від надання ними платних послуг відповідно до законодавства та їх розміри» кошти спрямовуються на витрати, пов'язані з наданням цих послуг, зміцнення матеріально-технічної бази цих служб, а також утримання підрозділів ОВС.
4). На переконання судової колегії, судом першої інстанції також безпідставно визнано законними вимоги відповідача стосовно узгодження питання списання заборгованості, термін позовної давності якої сплинув.
Так, відповідно до п.11.2Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Головного управління державного казначейства України і Мінфіну від30.10.1998 р. № 90 усім дебіторам установи-кредитори повинні передати дані про їх заборгованість.
До відома Харцизьких електричних мереж, ВАТ «Укртелеком» та мережі теплопостачання такі відомості надані, рахунки за дебіторською та кредиторською заборгованістю відображені у актах звірки, як того вимагає п.11.4 Інструкції.
При цьому, якщо є розбіжності, то розрахунки показуються кожною із сторін у своєму балансі в сумах, які виходять з їх бухгалтерських записів і визнані нею вірними (п.11.2. Інструкції). У актах це підтверджено підписами сторін.
У зв'язку з вимогами ст. 18 Закону України «Про Державний бюджет на 2001 рік» про обмеження взяття зобов'язань на здійснення видатків розпорядників бюджетних коштів у межах бюджетних асигнувань та запровадженням контролю за їх дотриманням, Наказом Державного казначейства України від 08.05.2001 р. № 73, зареєстрованим в Мін'юсті 29.05.2001 р. №458/5649, затверджено Порядок списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув.
Відповідно до п.3 цього наказу установам та організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів необхідно проводити списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, згідно з даним Порядком.
Статтею 257 Цивільного Кодексу України встановлено 3-річний строк позовної давності.
Відповідно до п.2 наказу № 73 бюджетні установи списання заборгованості здійснюють щоквартально. Рішення про списання приймається керівником такої бюджетної установи самостійно.
Списання заборгованості за узгодженням з постачальниками вказаним Порядком не передбачено.
Таким чином, безпідставне ставлення в провину порушення вимог Інструкції (п. 11.2, 113, 11,4) щодо не інформування про наявність заборгованості та вказаних розбіжностей у сумах.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, позов належить задовольнити частково.
Разом з тим, колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу наступного.
Акт ревізії складений працівниками контрольно-ревізійної служби, які діяли як посадові особи і на підставі відповідних положень актів законодавства. Оскарження самого акта (його окремих положень), який не встановлює для позивача будь-яких обов’язків, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обов’язковими до виконання, зокрема вимоги. Таким чином, у задоволенні вимог про скасування окремих положень акту від 23.03.2007 р. № 290-28/004слід відмовити.
В повному обсязі постанова складена 25.04.2008 року.
Керуючись ст.ст. 195-196, п. 3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління МВС України в Донецькій області - задовольнити.
Скасувати частково постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року у справі № 2-а-89/08.
Позов Амвросіївського РВ ГУМВС України в Донецькій області до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, третя особа - Головне управління МВС України в Донецькій області «про часткове оскарження акту ревізії фінансово-господарської діяльності» - задовольнити частково.
Скасувати пункти 4, 7, 9, 10 вимоги Контроль-ревізійного відділу в Амвросіївському районі Донецької області від 12.04.2007 року № 290-15/502.
В решті постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року у справі № 2-а-89/08 – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.
Головуючий
Судді