Судове рішення #20546950

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ



Справа № 22-ц-140/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 19,27 Пироженко В.Д.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Пономаренко В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          16 січня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючого Пономаренко В.В.    

суддівГончар Н.І., Корнієнко Н.В.

при секретаріБурдуковій О.В.


 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» про визнання змін до кредитного договору недійсними та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

В квітні 2011 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом  до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» про визнання змін до кредитного договору недійсними та стягнення моральної шкоди, свої позовні вимоги мотивує тим, що між ним та  Смілянським відділенням ГРУ Приватбанку був укладений кредитний договір  на купівлю автомобіля  на суму 64 941 грн. з процентною ставкою 15,48% річних, що у твердій грошовій сумі складало 1640,74 грн.  та був наданий графік погашення  кредиту до 12 березня 2013 року. На протязі шести місяців 2008 року замість 1640,74 грн., позивачем виплачувалося  по 2000 грн.

На початку лютого 2009 року позивачу стало відомо, що процентна ставка збільшилась до 27%, а тому місячний платіж складав 1980 грн. Позивачем було направлено листа на адресу банку, в якому він заперечував проти збільшення процентної ставки за кредитним договором, але відповіді отримано не було.

Після неодноразових звернень позивача до банку від останнього 10 листопада 2010 року надійшов лист в якому зазначалося, що ОСОБА_6 не має права на отримання інформації щодо власних платежів.

Станом на 01 січня 2011 року  за графіком погашення кредиту від 13 березня 2008 року  ним сплачено 28 857 грн., а всього з процентами 70 853,64 грн.

Враховуючи викладене, просить визнати недійсним збільшення в односторонньому порядку  відсоткової ставки з 15,48 % до 27% річних та стягнути моральну шкоду  в сумі 15 000 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 жовтня 2011 року  позов задоволено частково. Ухвалено визнати недійсним підвищення  ПАТ «Приватбанк»  в односторонньому порядку  підняття відсоткової ставки до 27,12% річних по кредитному договору № CSSOAK79637442 від 13 березня 2008 року, який укладений між ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_6. Стягнути з ПАТ «Приватбанк» на користь ОСОБА_6  понесені судові витрати в сумі 971 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

18 листопада 2011 року ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 жовтня 2011 року, в якій просить дане рішення скасувати в зв’язку з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні  позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має  право  в  порядку,  встановленому цим  Кодексом,  звернутися до  суду за захистом  своїх  порушених,  невизнаних  або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, зокрема з підстав неправильного застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із    встановлених    обставин;    яка    правова    норма    підлягає    застосуванню    до    цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача ОСОБА_6 про визнання змін до кредитного договору недійсними та стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції, з чим погоджується і клегія уддів, виходив з того, що між позивачем та відповідачем 13.03.2008 року укладено кредитно-заставний договір CSSOAK79637442 на суму 64,941 грн. на купівлю автомобіля з процентною ставкою 15,48% річних, з строком дії Кредитного договору  до 12.03.2013 року.

Позивач з дня укладення договору виконував умови договору проводив відповідну проплату.

Відповідно до п.6.3.1 Кредитного договору, банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон'юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті. При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

Відповідно до листа Голови правління Приватбанку від 31.12.2008 року б/н, в зв'язку зі зміною кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, зміни курсу долара до гривні більше ніж на 10% відсоткова ставка, починаючи з 01.02.2009 року за кредитним договором збільшується до 27,12% на рік.

Згідно ст.651 ч.1 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути  змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року передбачено право комерційних банків самостійно визначати процентні ставки як складової частини кредитної політики банку, а не підстави для її зміни в укладеному кредитному договорі. Банки самостійно визначають процентні ставки для надання послуг клієнтам, проте, зазначена в договорі процентна ставка може бути змінена на підставах, передбачених законодавством.

Пунктом 4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатись, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватись залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інші випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчими кредитами споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка відсоткова ставка є недійсною.

Пунктом 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту встановлено, і банки мають право ініціювати зміну процентної ставки лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку волевиявленням однієї із сторін (зміні кредитної політики банку).

Суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що зміна процентної ставки відповідно до ст.652 ЦК України та вимог Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту можлива лише при істотній зміні обставин, якими сторони керувались при укладанні договору.

Як пояснив в судовому засіданні позивач, лист від 31.12. 2008 року він не отримував, дізнався про підвищення ставки в лютому 2009 року від працівників банку коли прийшов сплачувати черговий платіж.

Судом першої інстанції вірно не взято до уваги посилання відповідача щодо належного повідомлення позивача на реєстр відправленої рекомендованої кореспонденції, оскільки поштового повідомлення про вручення чи відмову від вручення позивача від отримання даного листа відповідачем не надано. Згідно довідки поштового відділення зв'язку с. Куцівка, дані за 2009 рік на відділенні поштового зв'язку не зберігаються.

Відповідно до листа Національного банку України від 04.12.208 року №47-112/3204-17164 «Про дотримання банками вимог чинного законодавства» стосовно необгрунтованого підвищення банками відсоткової ставки за споживчими кредитами, банками відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», а також Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року №168, мають надаватись вичерпні для позичальників обґрунтування стосовно підстав для підвищення відсоткової ставки.

Згідно листа відповідача від 31.12.2008 року, який був адресований позивачу, не вбачається конкретних обставин, що змусили відповідача вчинити підвищення процентної ставки по кредитному договору до 27,12% та не наведено обґрунтування стосовно підстав для підвищення відсоткової ставки. В даному листі відсутня інформація щодо того, чи приймалось банком рішення про зміну умов кредитного договору, коли було прийняте таке рішення, яким органом банку воно приймалось, прийняте рішення стосується усіх кредитних договорів банку чи лише договору укладеного з позивачем, чи мав орган банку повноваження на прийняття такого рішення.

Листом від 28.10.2008 року №18-311/3496-14715 Національний банк України звернув увагу банків на випадки, за яких можливе внесення змін до діючих кредитних договорів в частині вартості кредиту. Зокрема, зміна процентної ставки за кредитом (у тому числі зміна облікової ставки Національним банком України) має бути адекватною тим подіям, які мали безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку.

Зміна відсотків за споживчими кредитами у зв'язку із зміною кредитної політики банку є прямим порушенням п.3.5. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що підставою для змін відсоткової ставки по Кредитному договору укладеному з позивачем стали зміна курсу долара США до гривні біль ніж на 10% в порівняні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного договору, саме курс долара зріс з 5,05 до 7,07, зміна облікової ставки НБУ з 10% до 12%.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що зміна облікової ставки Національним банком України здійснена 30.04.2008 року (постанова Правління Національно банку України від 21.04.2008 року №107 «Про регулювання грошово-кредитного ринку).

Відповідно  до п.2.2. постанови Правління  Національного банку України від  11.10.2008  року №319,  банки повинні  враховувати, що внесення до кредитного договору змін щодо вартості кредиту,  що не відповідає  змінам  облікової  ставки  Національного  банку  України, кваліфікуватиметься як порушення вимог ст.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Всупереч  цьому,  при збільшенні курсу долара США з 5,05 до 7,07 на  40%,  збільшенні  облікової  ставки НБУ на  2%  з  10%  до  12%  з 30.04.2008  року,  відповідач  підвищив  в  односторонньому  поряд відсоткову ставку позивача з 15,48% до 27,12%, тобто на 65%.

Згідно ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється у тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено законом або договором чи не випливає із звичаїв ділового обороту. При цьому, норма закону носить імперативний характер і не робить виключень до порядку зміни умов договору в односторонньому порядку.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Зміна відсоткової ставки за кредитним договором між сторонами банком в односторонньому порядку не оформлені документально, графік погашення заборгованості по кредитному договору позивачу не наданий.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяк законодавчих актів України щодо заборони банками змінювати умови банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», який набрав чинності 09.01.2009 року, статті 1056-1 ЦК України, передбачено, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Статтею 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України,  нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком.

Згідно ст.627 ЦК України, сторони є вільними при укладай договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При таких обставинах, суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що дії відповідача щодо ініціювання збільшення відсоткової ставки за користування кредитом до 27,12% річних, порушують умови кредитного договору та ЗУ «Про захист прав споживачів», Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту щодо обґрунтування підстав для підвищення відсоткової ставки, розміру такого підвищення та відповідного належного повідомлення про це позивача і прийшов до вірного висновку, що вимоги позивача щодо визнання недійним підвищення банком в односторонньому порядку відсоткової ставки підлягають до задоволення.

Відмова суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог позивача в частині відшкодування  моральної шкоди, позивачем не оскаржувалася.

Наведене свідчить, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують і не дають підстав для її задоволення, тому суд апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, судова колегія судової палати ,-

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» - відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» про визнання змін до кредитного договору недійсними та стягнення моральної шкоди - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.


Головуючий :

          Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація