ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 червня 2011 р. (10:58) Справа №2а-5177/11/0170/26
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Петренко В.В.
при секретарі судового засідання Асєєвої Л.О.,
розглянувши адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні господарські товари»
до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 29.04.11р.;
представника відповідача - Євтодієва Г.В., посвідчення УКР № 082958.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельні господарські товари» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим.
(далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення від 20.04.2011р. № 0000561502 про донарахування податку на додану вартість на суму 2062,00грн. та застосування штрафних санкцій на суму 515,00грн., разом на суму 2577,00грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.05.11р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті спору. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення податковим органом невірно застосовані положення Закону України "Про податок на додану вартість" та положення Цивільного кодексу України.
Представником відповідача надано заперечення на позов (а.с. 65-68), в яких відповідач з позовними вимогами не погодився, вказав, що у позивача згідно з Законом України "Про податок на додану вартість" не було підстав для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін,
суд
ВСТАНОВИВ:
Посадовими особами Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим з 24.03.2011р. по 30.03.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Будівельні господарські товари» з питань відносин з ПП «Торгбудсервіс» за грудень 2010 року. За результатами перевірки складено акт № 491/1502/33655424 від 20.04.2011 р. (а.с.23-32). У висновках зазначеного акту зафіксовано порушення:
- ч.І, ч. 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «БГТ» з ПП «Торгбудсервіс»,
- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п.4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закона України «Про податок на додану вартість», п. 2 облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого податковий кредит за перевіряємий період - не є дійсними в частині завищення податкового кредиту за перевіряємий період по ПП «Торгбудсервіс» на суму 2062,00грн.перелік актів приймання-передачі, вантажно-митних декларацій, платіжних доручень із зазначенням сум сплаченого ПДВ при імпорті, а у разі застосування вексельної форми відстрочення сплати ПДВ при імпорті товарів (робіт, послуг) - номер та дата векселя, порядок відображення ПДВ у податкових деклараціях;
відображення операцій з поставки товарів (робіт, послуг) в бухгалтерському та податковому обліку суб'єкта господарювання за періодами;
форму розрахунків, наявність заборгованості на певну дату;
спосіб та засіб перевезення, реквізити перевізника, розрахунку з перевізником та інше.
Перевірка здійснювалася лише на підставі наданих у податкових декларацій з податку на додану вартість даних, з урахуванням обставин, наведених у акті перевірки ДІЛ у м. Сімферополі № 1829/15- 2 від 03.03.2011р., що не є достатнім для визначену правочину нікчемним.
Висновки відповідача, що укладені позивачем із своїми контрагентами правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також про недійсність даних, наведених в деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2010 р. про обсяги придбання та продажу, а отже і про недійсність задекларованих позивачем податкового кредиту та зобов'язань, ґрунтуються лише на інформації, яка була зазначена у базі даних ДПЗ, податковій декларації - без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку.
Як вибачається з матеріалів справи, у грудні 2010 року між позивачем та ПП «Торгбудсервіс» було укладену Договір поставці № Т10-01/04-01 від 04.01.2010р. (а.с. 37), відповідно до якого постачальник (ПП «Торгбудсервіс») зобов'язується передати у власність покупця товар, а Покупець (ТОВ «Будівельні господарські товари») зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару. Ціною товару вважається ціна, зазначена у витратних накладних.
Про виконання умов Договору у грудні 2010 року свідчать наступні документи:
- Видаткова накладна №Т-120130 від 01.12.2010р. (а.с. 33),
- Рахунок-фактура № б/н від 01.12.2010р. (а.с. 34),
- Податкова накладна№ 120130 від 01.12.2010р. (35),
- Прибуткова накладна № ПН-0000116 від 01.12.2010р. (а.с. 36),
- Випискою з банку про підтвердження оплати товару на суму 2062,00грн. (а.с. 38),
Крім того, матеріалами справи підтверджується подальше використання придбаного товару у господарській діяльності ТОВ «Будівельні господарські товари», а саме його подальша реалізація зі складу позивача, розташованого за адресою с. Мирне, вул.. Белова,4, що підтверджується Договором оренди № 4 від 02.11.2009р. (а.с. 53), про що свідчать наступні документи:
- Видаткова накладна № РН-0000594 від 02.12.2010р. (а.с. 41,96)
- Видаткова накладна № РП-0000605 від 07.12.2010р. (а.с 40,100)
- Видаткова накладна № РП-0000634 від 24.12.2010р. (а.с. 42,109)
- Видаткова накладна № РП-0000632 від 22.12.2010р. (а.с. 39,108)
- Видаткова накладна № РП-0000591 від 01.12.2010р. (а.с. 95)
- Видаткова накладна № РП-0000597 від 03.12.2010р. (а.с. 97)
- Видаткова накладна № РП-0000600 від 06.12.2010р. (а.с. 98)
- Видаткова накладна № РП-0000603 від 06.12.2010р. (а.с. 99)
- Видаткова накладна № РП-0000613 від 13.12.2010р. (а.с. 101)
- Видаткова накладна № РП-0000616 від 13.12.2010р. (а.с. 102)
- Видаткова накладна № РП-0000618 від 14.12.2010р. (а.с. 103)
- Видаткова накладна №РП-0000619 від 14.12.2010р. (а.с. 104)
- Видаткова накладна № РП-0000623 від 15.12.2010р. (а.с. 105)
- Видаткова накладна № РП-0000624 від 15.12.2010р. (а.с. 106)
- Видаткова накладна №РП-0000631 від 21.12.2010р. (а.с. 107)
- Видаткова накладна № РП-0000636 від 24.12.2010р. (а.с. 39)
- Видаткова накладна № РП-0000637 від 24.12.2010р. (а.с. 111)
- Видаткова накладна № РП-0000640 від 24.12.2010р. (а.с. 112)
- Видаткова накладна № РП-0000642 від 28.12.2010р. (а.с. 113)
- Видаткова накладна № РП-0000643 від 28.12.2010р. (а.с. 114)
- Видаткова накладна №РП-0000145 від 31.03.2011р. (а.с. 115)
- Видаткова накладна № РП-0000053 від 04.02.2011р. (а.с. 116)
- Накладна№ 739 от 26.01.2011р. (а.с. 117)
Крім того, до матеріалів справи надано бухгалтерську довідку про рух товару, отриманому від ПП «Торгбудсервіс» (а.с. 125), відповідно до якої підтверджено у повному обсязі подальшу реалізацію придбаного товару.
Таким чином, матеріалами справи повністю підтверджується належне виконання умов Договору поставці № Т10-01/04-01 від 04.01.2010р. з ПП «Торгбудсервіс» у грудні 2010 року та підтверджується подальша реалізація придбаного у ПП «Торгбудсервіс» товару.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України "Про податок на додану вартість" (надалі - Закон про ПДВ).
У зв'язку з чим суд роз'яснює, що відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону про ПДВ податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ).
Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
За п. 7.4.5. Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Вказана стаття надає право платнику податків сформувати податковий кредит у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.
Судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту включена сума у розмірі 2062,00грн. на підставі податкової накладної, отриманої від ПП «Торгбудсервіс» від 01.12.2010р. № 120130.
Таким чином, позивачем дотримані вимоги пп. 7.5.1 ст. 7 Закону про ПДВ щодо обґрунтованості формування податкового кредиту та, як наслідок, про відсутність порушень щодо його заниження у розмірі 2062,00грн.
Розглядаючи справу в межах доводів відповідача щодо нікчемності правочинів, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, яким має бути мінімальний обсяг трудових ресурсів, виробничого, транспортного і торгівельного обладнання, сировини і матеріалів контрагентів для укладання та виконання правочинів, за якими позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ.
Відповідно до статті 228 ЦЬС України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.
Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.
Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. З цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, тому доводи відповідача щодо нікчемності укладених правочинів не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.
В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Під час судового засідання, яке відбулось 10.06.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.ст.160, 163 КАСУ постанову складено 13.06.2011 р.
Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.04.2011р. № 0000561502 про донарахування податку на додану вартість на суму 2062,00грн. та застосування штрафних санкцій на суму 515,00 грн., прийнятого відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні господарські товари».
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні господарські товари» з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Петренко В.В.