ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

       < Список > 

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2011 р. < Текст > Справа №2а-4997/11/0170/26

   Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за  позовом

Приватного підприємства  «Сюїта»     

до  Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим     

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

від позивача - не з`явився;  

від відповідача - не з`явився.

Суть спору: Приватне підприємство «Сюїта» звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкові повідомлення – рішення № 0016811502/0 від 15.10.2010 року та № 0016811502/1 від 31.12.2010 року, прийнятих на підставі акту невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Сюїта» від 23.09.2010 року № 13551/15-2.  

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ в м. Сімферополі неправомірно та безпідставно винесені податкові повідомлення – рішення № 0016811502/0 від 15.10.2010 року та № 0016811502/1 від 31.12.2010 року про визначення суми податкового зобов’язання з урахуванням штрафних санкцій на суму 531145,50 грн., у тому числі 354097,00 грн. за основним платежем та 177048,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.05.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на правомірність донарахування податкового зобов’язання в сумі 531145,50 грн., про що надав суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.60).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.07.2011 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по адміністративній справі № 2а-13187/10/12/0170.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.08.2011 року провадження у справі поновлено та справу призначено досудового розгляду.

Сторони явку своїх представників у судове засідання, що відбулося 11.10.2011 року, не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - під розписку.

До дня розгляду справи від позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи у відсутність їх представників.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

                                                           ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1  ст. 3 КАС України  дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює  владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3  статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція в м. Сімферополі є суб’єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю  Державної податкової інспекції в м. Сімферополі є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов’язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача – Державної податкової інспекції в м. Сімферополі у зв’язку з прийняттям такого повідомлення – рішення, дотримання порядку, строків та підстав проведення перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 55  Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми  зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Сюїта» (далі –ПП «Сюїта») є юридичною особою, яка взята на облік платника до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі – ДПІ в м. Сімферополі) та є платником податку на додану вартість.

Таким чином, судом встановлено, що ПП «Сюїта» є суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Судом встановлено, що 10.09.2010 року старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування  ПДВ ДПІ в м. Сімферополі Старовим Є.В. на підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» № 509-ХІІ від 04.12.1990 року проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Сюїта» щодо встановлення розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень та травень 2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки за № 1355/15-2 (а.с.10-14).

Перевірка проводилася 10.09.2010 року.

Перевіркою встановлено, що ПП «Сюїта» в порушення пп. 7.5.1 та пп. 7.23 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року завищено податковий кредит з ПДВ за квітень 2010 року у сумі 457088,90 грн. та завищено податкові зобов’язання у сумі 68823,77 грн. У квітні 2010 року занижена сума, що підлягає сплаті до бюджету на 526827,00 грн.; у травні 2010 року -  завищено податкові зобов’язання, що призвело до завищення ряд. 21 (від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту поточного звіту) у сумі 27,004 грн.  

На підставі акту перевірки № 1355/15-2 ДПІ в м. Сімферополі АР Крим винесено податкове повідомлення – рішення № 001681152/0 від 15.10.2010 року про визначення ПП «Сюїта» податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 53145,50 грн., у тому числі 354097,00 грн. за основним платежем та 177048,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.19).

Не погодившись з податковим повідомленням – рішенням № 001681152/0 від 15.10.2010 року, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим (а.с.15-16).

Рішенням від 20.12.2010 року за № 8255/10/1/25-017 ДПІ в м. Сімферополі АР Крим залишило скаргу без задоволення, а податкове повідомлення – рішення № 001681152/0 від 15.10.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим без змін (а.с.17-18).

31.12.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було прийнято податкове повідомлення – рішення № 001681152/1 про визначення ПП «Сюїта» податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 53145,50 грн., у тому числі 354097,00 грн. за основним платежем та 177048,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.20).

Не погодившись з податковим повідомленням – рішенням № 001681152/1 від 31.12.2010 року, позивач оскаржив податкові повідомлення – рішення № 001681152/0 від 15.10.2010 року та № 001681152/1 від 31.12.2010 року в адміністративному порядку до ДПА в АР Крим (а.с.21-23).

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 16.03.2011 року за № 988/10/25-023 ДПА в АР Крим залишила без змін податкове повідомлення – рішення № 001681152/0 від 15.10.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 31.10.2010 року № 001681152/1) та рішення про результати розгляду первинної скарги від 29.12.2010 року № 8255/10/1/25-017, а повторну скаргу без змін (а.с.24-27).

Не погодившись з рішенням ДПА в АР Крим від 16.03.2011 року № 988/10/25-023 позивач оскаржив його до суду.

Перевіряючи  наявність підстав для задоволення позовних вимог суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що податковим органом спірні податкові повідомлення - рішення винесені за результатами проведення документальної невиїзної перевірки з питань повноти нарахування податку на додану вартість за квітень – травень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Камад».

Оскільки спірні правовідносини виникли у квітні – травні 2010 року, суд вважає необхідним застосовувати норми законодавства, що діяли у той період.

При дослідженні акту перевірки № 1355/15-2 судом встановлено, що в ході перевірки посадовими особами податкового органу за даними дослідного програмного забезпечення «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» станом на 11.09.2010 року було виявлено розбіжність задекларованих сум ПДВ з контрагентом ТОВ «Камад» (ЕДРПОУ 36692762) за квітень та травень 2010 року. ТОВ «Камад» (ЕДРПОУ 36692762): має стан «7». Був анульований 28.05.2010 року. Податкові декларації по ПДВ за травень прийнята «до відома» по встановлених порушеннях (та інші випадки), у яких необхідно було задекларувати податкові зобов'язання по контрагенту ПП «Сюїта» у сумі 457088,90 грн. за квітень та відповідно за травень 2010 року задекларувати податковий кредит 68823,77 грн.

З наданих до перевірки та наявних у податкових органів відомостей посадовими особами податкового органу зроблені висновки, що за наслідками угод, укладених ПП «Сюїта» та ТОВ «Камад» останній не сплатив та не міг сплатити до бюджету податки, так як податкова декларація з ПДВ за квітень та травень 2010 року не надані до ОДПС (або надано з помилками), разом з тим ПП «Сюїта», на підставі отриманих від ТОВ «Камад» податкових накладних, включив до складу свого податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідні суми ПДВ.

З урахуванням викладеного податковим органом зроблений висновок про те, о вищезазначене свідчить про те, що від укладення та виконання угод з переліченими контрагентами інтересам держави та суспільства завдаються збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету податків, витрати державних коштів на користь осіб, які не мають правових підстав та права їх отримання.

Беручи до уваги вищенаведене, податковим органом зроблений висновок про те, що угоди між ПП «Сюїта» та переліченим контрагентом були укладені з метою, ухилення від сплати обов'язкових податків, що безперечно, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Таким чином, несплачений суб'єктом господарювання ПДВ, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Таким чином, суб'єктом господарювання порушено ст. 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

З урахуванням викладеного, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим зроблені висновки, що ПП «Сюїта» в порушення пп. 7.5.1 та пп. 7.23 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року завищено податковий кредит з ПДВ за квітень 2010 року у сумі 457088,90 грн. та завищено податкові зобов’язання у сумі 68823,77 грн. У квітні 2010 року занижена сума, що підлягає сплаті до бюджету на 526827,00 грн.; у травні 2010 року -  завищено податкові зобов’язання, що призвело до завищення ряд. 21 (від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту поточного звіту) у сумі 27,004 грн.  

Щодо обґрунтованості вищевказаних висновків  податкового  органу, зроблених ним під час перевірки, суд зазначає наступне.

Стосовно зазначення в акті перевірки посадовими особами податкового органу про те, що ТОВ «Камад» (ЕДРПОУ 36692762) має стан «7», був анульований 28.05.2010 року, податкові декларації по ПДВ за травень прийнята «до відома», суд зазначає наступне.

ТОВ «Камад» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим з вимогами:

-          визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ в м. Сімферополі про анулювання Свідоцтва № 100255141 від 17.11.2009 про реєстрацію платника податку на додану вартість, оформлене актом № 482/15-2 від 28.05.2010;

-          зобов’язати ДПІ в м. Сімферополі видати ТОВ «Камад» свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість;

-          зобов’язати ДПІ в м. Сімферополі  прийняти декларації з податку на додану вартість за квітень, травень 2010 та провести їх в обліковій картці платника.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.02.2011 року по справі № 2а-13187/10/12/0170 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника ПДВ, яке оформлене актом № 482/15-2 від 28.05.2010. Зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим вчинити дії щодо відображення в картці особового рахунку з ПДВ позивача показники податкової декларації за травень 2010 року (від 05.07.2010 за вих. №107078) та уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 (від 25.05.2010 позивачем за вх. № 83855).

Ухвалою Севастопольського апеляційного суду постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.02.2011 року по справі № 2а-13187/10/12/0170 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судовим рішенням в іншому адміністративному провадженні встановлена неправомірність рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Камад» і даний факт не потребує доказування.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.02.2011 року по справі № 2а-13187/10/12/0170 зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим вчинити дії щодо відображення в картці особового рахунку з ПДВ позивача показники податкової декларації за травень 2010 року (від 05.07.2010 за вих. №107078) та уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за квітень 2010

З урахуванням викладеного судом зроблений висновок, що ДПІ в м. Сімферополі неправомірно зазначено  в акті перевірки про те, що ТОВ «Камад» не сплатив та не міг сплатити до бюджету податки, так як податкова декларація з ПДВ за квітень та травень 2010 року не надані до ОДПС.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, в силу п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

В силу п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).  

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як свідчать матеріали адміністративної справи, між ПП «Сюїта» та ТОВ «Камад» 01.05.2010 року був укладений Договір купівлі – продажу продукції в асортименті і об’ємів відповідно до накладних, яким передбачено що розрахунки за отриманий товар проводяться шляхом банківського переводу, а також іншими засобами платежів, які не протирічать діючому законодавству (а.с.64).

Видатковими накладними від 15.05.2010 року № С-051501, підтверджується постачання ПП «Сюїта» товару ТОВ «Камад» на загальну суму 200873,51 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 31473,35 грн. (а.с.66); від 20.05.2010 року № С-052005 підтверджується постачання ПП «Сюїта» товару ТОВ «Камад» на загальну суму 150706,28 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 23625,07 грн. (а.с.68); від 22.05.2010 року № С-052201 підтверджується постачання ПП «Сюїта» товару ТОВ «Камад» на загальну суму 39986,65 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 6266,40 грн. (а.с.70); від 31.05.2010 року № С-052005 підтверджується постачання ПП «Сюїта» товару ТОВ «Камад» на загальну суму 44753,65 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 7458,95 грн. (а.с.72).          

В свою чергу, ТОВ «Камад» виписані податкові (а.с.67, 69, 71, 73).

Судом встановлено, що 31.05.2010 року між ПП «Сюїта» та ТОВ «Камад» було укладено угоду про припинення зобов’язань заліком взаємної зустрічної однорідної вимоги № ПБ-053101, відповідно до якої сторони прийшли до взаємної згоди про припинення зобов’язань заліком взаємної зустрічної однорідної вимоги на суму 436320,09 грн., яки припиняються з моменту підписання даної угоди (а.с.65).  

Відповідно до преамбули Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», цей Закон визначає основні принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає, що господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

За таких обставин, суд вважає, що оформлення накладної свідчить про передачу товару продавцем покупцеві, тобто є доказом здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

При цьому, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, відповідно до абз.1-3 ст. 8 Закону України  «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Системний аналіз норм Законів України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про державну податкову службу в Україні», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов’язань, що  здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу по перевірці вірності ведення бухгалтерського обліку.

Підстав вважати вказану угоду нікчемною суд не вбачає, а доказів визнання її недійсною у встановленому законом порядку суду відповідачем не надано.

При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В свою чергу, п. 2.3.2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов’язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.

В той же час, дані автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів первинним документом бухгалтерського чи податкового обліку позивача не являється.

Суд також виходить з того, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов’язку щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) вступає у зв’язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов’язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

Будь-яких доводів та доказів щодо обізнаності позивача зі станом податкового обліку ПП “Вінтал-2008”та виконання ним обов’язку щодо сплати податку на додану вартість до бюджету та подачі податкової звітності відповідачем не наведено.

Крім того, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до пп. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17  Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли  контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

   Судом встановлено, що підставами для застосування до відповідача фінансових санкцій  в розмірі 177048,50,00грн. відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» стало донарахування ДПІ в м. Сімферополі АР Крим  податку на додану вартість в розмірі 354097,00грн.

    Проте, враховуючи, що суд вважає необґрунтованим донарахування відповідачем вищенаведених сум податкового зобов’язання, нарахування штрафних санкцій суд також визнає неправомірним.

   Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

   За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

                                                     ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення № 0016811502/0 від 15.10.2010 року, прийнятого на підставі акту невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Сюїта» від 23.09.2010 року № 13551/15-2.  

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення № 0016811502/1 від 31.12.2010 року, прийнятого на підставі акту невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Сюїта» від 23.09.2010 року № 13551/15-2.  

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Сюїта» 3,40 грн. витрат за сплату судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.  

Суддя                                           < підпис >                               Петренко В.В.

          < Текст >