ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
< Список >
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 жовтня 2011 р. < Текст > Справа №2а-10326/11/0170/26
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом
Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АРК
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення,
за участю представників:
від позивача - не з’явився;
від відповідача - не з’явився.
Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АРК звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 438,85 грн. заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України « Про внесення змін у закони «Про Державний бюджет України на 2010 рік» і «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що вступив в законну силу з 17.07.2010 року відповідачем не сплачуються у встановлені законодавством строки та розмірі страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.08.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання 06.10.2011 року сторони явку своїх представників не забезпечили, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.
Відповідач заперечень на адміністративний позов суду не надав, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до п. 11 ст. 35 КАС України особа, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року, яким встановлений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Закон).
Згідно з п. ч. 1 ст.1 Закону зазначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Порядок, підстави та строки сплати внесків із загальнообов’язкового державного пенсійного страхування в 2010 році встановлені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон № 1058).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону № 1058-ІV всі відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.
Відповідно до п.5 статті 14 Закону страхувальниками також є застраховані особи, фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності.
Відповідно до п.п. 2.1.3 п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі – Інструкція) фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі, що обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) є платниками страхових внесків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 16.11.2005 року зареєстрований як фізична особа-підприємець Кіровською районною державною адміністрацією АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію НОМЕР_2.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду в Кіровському районі АР Крим (реєстраційний номер НОМЕР_3).
Таким чином, ФОП ОСОБА_2 в 2010 році був страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з п.п. 4, 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.
Судом встановлено, що відповідно до п.2.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 5 листопада 2009 р. № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 р. за № 1136/17152 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали ОСО, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
Таким чином, з вищевказаного Порядку вбачається, що фізичні особи – підприємці подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом, та відповідно базовим звітним періодом для сплати суми страхового внеску до Пенсійного фонду України для них є також календарний рік.
Частиною 6 статті 20 Закону № 1058 встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Судом встановлено, що відповідно до самостійно сформованого звіту щодо нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ФОП ОСОБА_2 розрахував суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 2019,60 грн., зазначив в звіті про фактичну сплату внесків розмірі 1756,28 грн.
Таким чином, відповідач самостійно визначив суму заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі 263,32 грн.
Відповідно до розрахунку суми позовних вимог по стягненню заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування а також особового рахунку заборгованість по страховим внескам в розмірі 263,32 грн. відповідачем станом на день розгляду справи не погашена.
Таким чином, суд приходить до висновку, що недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 263,32 грн. розрахована позивачем вірно, погоджена відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.
Крім того, ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, яка діяла на момент виникнення обов’язку надання відомостей до системи персоніфікованого обліку) страхувальник був зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Частиною 1 статті 21 Закону було встановлено, що органи Пенсійного фонду вели облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створювали і забезпечували функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснювали облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовувались відомості, що надходили зокрема від роботодавців.
Підпунктом 1 пункту 1.3 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 року № 7-6 (що діяв на момент виникнення обов’язку надання відомостей до системи персоніфікованого обліку) було передбачено, що страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.
В пункті 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» було зазначено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовувались в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення -у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 13 ст. 106 Закону встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
За ненадання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду, в строки встановлені законодавством за 2010 рік, позивачем було прийнято рішення № 28 від 05.04.2011 року про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 175,63 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення позивача у встановленому законом порядку не оскаржене.
У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, що рішення про застосування фінансових санкцій прийняте з порушенням діючого законодавства.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача по фінансовим санкціям складає 175,63 грн.
На підставі викладеного суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 175,63 грн.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим заборгованість в розмірі 438,85грн., у тому числі 263,32 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік та 175,53 грн. штрафних санкцій за рішенням № 28 від 05.04.2011 року.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя < підпис > Петренко В.В.
< Текст >