Категорія №12.3

ПОСТАНОВА

                                                                 Іменем України

04 січня 2012 року Справа № 2а-9708/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді –   Петросян К.Є.,

за участю секретаря –    Захарової Ю.О.,

представників сторін:

позивача:                         ОСОБА_1,

1-го відповідача:             ОСОБА_2 (дов. №ВДЗ/48 від 04.01.2012),

2-го відповідача:             не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Алчевського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу і матеріальної допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

          25 жовтня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Алчевського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу і матеріальної допомоги.

Ухвалою суду від 27.10.2011 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху. Ухвалою суду від 14.11.2011 відкрито провадження у зазначеній справі.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив наступне.

З 26.11.2007 позивач проходив службу в Алчевському міському відділі УМВС України в Луганській області на посаді дільничного інспектора. З 11.12.2009 проходив службу на посаді командира взводу РПСМ. 30.12.2010 позивачу було присвоєно спеціальне звання лейтенанта міліції.

01.02.2011 під час несення служби по охороні громадського поряду у м. Алчевську позивачем був помічений громадянин ОСОБА_3 за розпиттям спиртних напоїв у громадському місці. Згідно із Статутом патрульно-постової служби міліції України та Законом України «Про міліцію», позивачем були відібрані пояснення стосовно факту розпиття спиртних напоїв у свідка. ОСОБА_3 був доставлений у відділок для складання протоколу, протокол про адміністративне правопорушення склав інспектор адмінпрактики Хайтбаєв Б.Р.

07.04.2011 УМВС України в Луганській області було видано наказ №702 «Про покарання окремих співробітників Алчевського МВ УМВСУ», яким до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади. В квітні 2011 року ОСОБА_1 призначено на посаду заступника командиру взводу ППС.

16.09.2011 УМВС України в Луганській області було видано наказ №1693 «Про покарання окремих співробітників МВ УМВС». 14 жовтня 2011 року відповідачем видано наказ по особовому складу №355 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів МВС за п. 64 «є» (порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України, які позивач вважає протиправними та незаконними.

Крім того, зазначив, що Указом Президента України №926/96 від 04.10.1996 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу і оплати праці працівників ОВС», за місцем проходження служби зобов’язана виплачуватися матеріальна допомога у розмірі місячного грошового забезпечення на рік. За весь строк проходження служби в ОВС ОСОБА_1 матеріальна допомога не виплачувалась.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати накази №1693 від 16.09.2011 УМВС України в Луганській області «Про покарання окремих співробітників Алчевського МВ УМВСУ» та №355 о/с від 14.10.2011 УМВСУ в Луганській області «Про звільнення з органів МВС лейтенанта міліції Алчевського МВ УМВС ОСОБА_1»; зобов’язати відповідачів вчинити дії по поновленню позивача на службі в ОВС; зобов’язати 2-го відповідача вчинити дії по нарахуванню та сплаті позивачу суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу починаючи з дня звільнення по день поновлення на роботі; а також зобов’язати 2-го відповідача вчинити дії по нарахуванню та сплаті позивачу матеріальної допомоги починаючи з 2007 року та здійснювати постійно.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні пред’явленому позову та пояснив, що на момент накладення дисциплінарного стягнення пройшло більше 8 місяців. Крім того, вважає посилання 1-го відповідача в наказі на той факт, що проти позивача порушена кримінальна справа протиправним, оскільки відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Посилання відповідача в наказі на складання ОСОБА_1 завідомо неправдивого офіційного документа вважає безпідставним, оскільки встановлювати факт офіційного документу є прерогативою суду, а не міліції. Крім того, вважає, що його двічі було притягнуто до відповідальності за одне й теж саме порушення.  

          Представник 1-го відповідача – УМВС України в Луганській області у судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечував, надав письмові заперечення на адміністративний позов, та  пояснив наступне.

          Позивача було звільнено наказом УМВС №355 о/с від 14.10.2011 за п. 64 «є» (порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС. Підставою для накладання дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок.

          29.03.2011 прокуратурою м.Алчевська за фактом підробки протоколів про адміністративні правопорушення відносно громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 була порушена кримінальна справа №9044 відносно інспектора патрульної служби взводу роти патрульної служби, підпорядкованої Алчевському МВ УМВСУ, старшого сержанта міліції ОСОБА_7 за ознаками ч.3 ст.364 та ч.1 ст.366 КК України.

          За вказаним фактом було проведено службове розслідування, за результатами якого було встановлено, що ОСОБА_7 грубо порушив службову дисципліну в частині ігнорування вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України,  Кодексу честі та Етичного кодексу працівників міліції щодо неухильного дотримання законодавства, що виразилось у внесенні до протоколів про адміністративні правопорушення завідомо неправдивих відомостей про скоєння громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 правопорушень, до яких вони не причетні. Наказом УМВСУ від 07.04.2011 №702 за скоєння проступку, несумісного з подальшим проходженням служби в органах внутрішніх справ, інспектора патрульної служби взводу роти патрульної служби, підпорядкованої Алчевському МВ, старшого сержанта міліції ОСОБА_7 було звільнено з органів внутрішніх справ України за п.63 «є» (порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України, а у відношенні низки керівників Алчевського МВ УМВСУ вжито заходів дисциплінарного реагування.

          Подальшим досудовим слідством по кримінальній справі №9044 встановлено, що працівниками міліції роти патрульної служби, підпорядкованої Алчевському МВ УМВСУ, командиром взводу лейтенантом міліції ОСОБА_9, заступником командира взводу лейтенантом міліції ОСОБА_1, інспекторами патрульної служби молодшим сержантом міліції ОСОБА_10 та сержантом міліції ОСОБА_11 були складені та долучені до адміністративних матеріалів завідомо неправдиві пояснення від імені громадян ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які нібито були присутніми при скоєнні громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 правопорушень, у зв’язку із чим вищезазначеним працівникам міліції прокуратурою м.Алчевська пред’явлено обвинувачення у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

За даним фактом було проведено службове розслідування, за результатами якого було встановлено, що працівниками міліції ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було грубо порушено службову дисципліну в частині ігнорування ними вимог ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, незважаючи на те, що керівництвом Алчевського МВ УМВСУ з ними систематично проводилась певна індивідуально-виховна та профілактична робота, направлена на упередження фактів порушення службової дисципліни, а до їх відома доведено визначене керівництвом МВС України завдання щодо зміцнення дисципліни і законності, очищення міліції від працівників, які допускають вчинення несумісних з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ, та безвідповідально ставляться до виконання службових обов’язків. Разом з цим, через особисту недисциплінованість ці вимоги МВС, УМВСУ ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були проігноровані.

Відповідач вважає, що своїм вчинком позивач порушив службову дисципліну, Кодекс честі, Етичний кодекс, а тому міра покарання позивача відповідає тяжкості скоєного ним дисциплінарного проступку.

Крім того, зазначив, що позивача було звільнено за порушення дисципліни. Факт порушення дисципліни підтверджується висновком службового розслідування та матеріалами до нього. Позивача звільнили не за склад злочину, а за порушення дисципліни, що є різними поняттями, і за які настає різна відповідальність та різний порядок притягнення до відповідальності.

Стосовно доводів позивача щодо порушення відповідачем строків притягнення до дисциплінарної відповідальності пояснив, що прокуратурою Алчевська 29.03.2011 за фактом підробки документів та зловживання службовим становищем було порушено кримінальну справу, 29.07.2011 було пред’явлено обвинувачення позивачу, керівництво про даний факт було повідомлено 12.09.2011.

Також зазначив, що наказом УМВС України в Луганській області від 07.04.2011 №702 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади за відсутність належного контролю за службовою діяльністю підлеглих співробітників. В свою чергу, наказом УМВС України в Луганській області від 16.09.2011 №1693, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності і звільнено з лав ОВС за порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, які зобов’язують кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства України, присяги працівника ОВС, Кодексу честі та Етичного кодексу працівника міліції, що виразилось у складанні завідомо неправдивого офіційного документу.

Тобто, вважає, що позивачем були допущені окремі порушення дисципліни, за кожне із яких він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності. На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

 Представник 2-го відповідача - Алчевського МВ УМВС України в Луганській області зазначив, що відповідно до п.5 Постанови КМУ від 07.11.2007 №1294, керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

У зв’язку із недостатнім фінансуванням МВС та Алчевського МВ УМВС України в Луганській області не було можливості виплачувати матеріальну допомогу співробітникам міліції в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.   

          Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.  

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України і законами України.  

Згідно до статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

           Правовідносини, які виникли між сторонами,  регулюються Законом України «Про міліцію» №565-ХІІ від 20.12.1990р.,  Положенням про проходження служби рядовим і начальницькім  складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.91р. (далі - Положення №114), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, що затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV.  

           При проходженні служби в органах внутрішніх справ особи рядового та начальницького складу мають дотримуватися вимог  цього Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та  Дисциплінарного статуту ОВС, згідно яких  працівники   міліції   повинні    додержувати   норм професійної етики,  не вчиняти дій,  що можуть призвести до втрати незалежності й об'єктивності при виконанні службових обов'язків, з гідністю  і  честю  поводити  себе поза службою,  бути прикладом у додержанні громадського порядку,  утримувати  інших  від  порушень правопорядку, виконувати  накази начальників,   проходити  службу  там,  де  це  викликано інтересами і обумовлено наказами, дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку та інше.   

Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок згідно зі ст.2 цього статуту - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, за яке згідно зі статтею 5 Дисциплінарного статуту особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові .

Звільнення з посади згідно з п.6 ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту є видом дисциплінарного стягнення, яке, поряд з іншими, накладається виключно у випадку вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто конкретного, чітко визначеного та встановленого у певний спосіб порушення особою службової дисципліни.  

У відповідності зі ст. 14. Дисциплінарного Статуту, яка регулює порядок  притягнення до дисциплінарної відповідальності, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

           Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

           Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

           При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

           Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Алчевському МВ УМВС України в Луганській області на посаді дільничного інспектора патрульної служби взводу роти патрульної служби, підпорядкованої Алчевському МВ з 26.11.2007 відповідно до наказу №272 (а.с.27-28).

29.03.2011 прокуратурою м.Алчевська за фактом підробки протоколів про адміністративні правопорушення відносно громадян ОСОБА_5 (ЛГ №969716 від 28.01.2011 за ч.1 ст.175-1 (куріння тютюнових виробів у заборонених місцях) КУпАП) та ОСОБА_6 (ЛГ №975884 від 01.02.2011 за ч.1 ст.178 (розпиття спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п’яному вигляді) КУпАП) була порушена кримінальна справа №9044 відносно інспектора патрульної служби взводу роти патрульної служби підпорядкованої Алчевському МВ УМВСУ, старшого сержанта міліції ОСОБА_7 (а.с.56).

За фактом порушення кримінальної справи ІОС УКЗ УМВСУ було проведено службове розслідування, за результатами якого наказом УМВСУ від 27.04.2011 №702 ОСОБА_7 звільнено з органів внутрішніх справ України за п.63 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України.

Вказаним наказом було притягнуто до дисциплінарної відповідальності безпосередніх та прямих керівників ОСОБА_7 Зокрема, за відсутність належного контролю за службовою діяльністю підлеглих співробітників під час виконання ними службових обов’язків з охорони громадського порядку та оформлення адміністративних матеріалів, а також низьку обізнаність про негативні прояви серед особового складу, недостатність вивчення морально-ділових якостей співробітників підпорядкованого підрозділу, що призвело до порушень чинного законодавства України підлеглим, командира взводу роти патрульної служби підпорядкованої Алчевському МВ УМВСУ, лейтенанта міліції ОСОБА_1 було звільнено з посади (а.с.74-75). В квітні 2011 року ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника командиру взводу ППС.

У подальшому, до УКЗ УМВСУ з УІАЗ УМВСУ надійшла інформація про те, що в ході досудового слідства за порушеною прокуратурою м.Алчевська 29.03.2011 кримінальною справою №9044 пред’явлено обвинувачення у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.364 та ч.1 ст.366 КК України, працівникам міліції Алчевського МВ УМВСУ ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_1 та ОСОБА_9 (а.с.38-39).

Враховуючи викладене, УМВС України в Луганській області було проведено службове розслідування. Службовим розслідуванням визначено, що подальшим досудовим слідством по кримінальній справі №9044 встановлено, що працівниками міліції роти патрульної служби, підпорядкованої Алчевському МВ УМВСУ ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11 були складені завідомо неправдиві пояснення від імені громадян ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які ніби то були присутніми при скоєнні громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 правопорушень, у зв’язку із чим вищезазначеним працівникам міліції прокуратурою м.Алчевська пред’явлено обвинувачення у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

На підставі висновку службового розслідування, затвердженого начальником УМВС України в Луганській області Польським Є.М. 16.09.2011, був виданий наказ №1693 «Про покарання окремих співробітників Алчевського МВ УМВСУ», п.2 якого було прийнято рішення про звільнення з органів внутрішніх справ України за п.64 «є» Положення  про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України заступника командира взводу роти патрульної служби, підпорядкованої Алчевському МВ УМВСУ, лейтенанта міліції ОСОБА_1 (а.с.8-12).

Вищезазначений наказ став підставою для видання наказу №355 о/с від 14.10.2011, яким заступника командира взводу роти патрульної служби, підпорядкованої Алчевському МВ УМВСУ, лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів МВС за п.64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України «за порушення дисципліни» (а.с.13).

Суд вважає оскаржувані накази правомірними, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, винесенню зазначених наказів передувало проведення службового розслідування за фактом пред’явлення прокуратурою м.Алчевська обвинувачення у скоєнні злочинів працівникам міліції Алчевського МВ УСМВУ ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_1 та ОСОБА_9

Службовим розслідуванням встановлено, що до складеного 01.02.2011 ОСОБА_7 відносно громадянина ОСОБА_6 адміністративного протоколу про скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП, з метою засвідчення факту вживання останнім алкогольних напоїв (горілки) у громадському місці, командиром взводу роти патрульної служби лейтенантом міліції ОСОБА_9 було долучено складений ним завідомо неправдивий офіційний документ – пояснення від імені громадянина ОСОБА_14, заступником командира взводу роти патрульної служби лейтенантом міліції ОСОБА_1 долучено та складений ним завідомо неправдивий офіційний документ – пояснення від імені громадянина ОСОБА_15 (а.с.43-51). За обліками ОАБ в Луганській області зареєстрованими на території області не значаться та за зазначеними у поясненнях адресами не мешкають (а.с.90).

У подальшому, прокуратурою м. Алчевська 24.06.2011 було внесено протест на постанову за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП відносно ОСОБА_6, за результатами розгляду якого винесено постанову про припинення провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 на підставі ч.1 ст.247 КУпАП – відсутність події і складу адміністративного правопорушення (а.с. 91).

Тобто, службовим розслідуванням встановлено, що на підставі складеного ОСОБА_1 завідомо неправдивого офіційного документа невинну особу було притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв’язку з чим позивачем порушено вимоги ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС в частині недотримання законодавства, невиконання вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

Як вбачається з пояснень від імені громадянина ОСОБА_15,  які надано на запит суду Алчевським міським судом з матеріалів кримінальної справи, вони не містять в собі дані щодо особи яка їх склала (а.с.79). У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що вказані пояснення були складені ним особисто.

Суд критично оцінює посилання позивача стосовно того, що він не зобов’язаний був перевіряти особу свдків, оскільки вказане спростовується вимогами чинного законодавства.

Так, відповідно до ст. 133 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 1994 року                № 404, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 вересня 1994 року за № 213/423, нарядам міліції патрульно-постової служби для виконання покладених на них обов'язків надається право при підозрі у вчиненні правопорушень перевіряти у громадян документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію.

Статтею 234 Статуту передбачено, що до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення або злочини працівниками міліції проводиться їх огляд, а також огляд речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучаються документи та предмети, які можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю, а також записуються дані потерпілих осіб та свідків вчинення правопорушення.

Згідно п. 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 лютого 2001 року  № 185, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 березня 2001 року за № 272/5463, до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо). Кожний документ має свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.

Тобто, вищевказаними нормативними актами передбачено обов’язок посадової особи органів внутрішніх справ відображати в документах, якими зафіксовано адміністративне правопорушення, у тому числі у поясненнях свідків правопорушення, лише достовірну інформацію.

Згідно пояснень ОСОБА_1, наданих під час розгляду даної справи, при складанні пояснень від імені громадянина ОСОБА_15, він не перевіряв документи у останнього та не пропонував йому надати документи, що посвідчують їх особу. Пояснення ним були написані з його слів.

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна в ОВС базується на високій свідомості та зобов’язує кожну особу рядового і начальницького складу серед інших дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

Висновком службового розслідування від 16.09.2011, затвердженого начальником УМВС України в Луганській області 16.09.2011, підтверджено факт складання ОСОБА_1 завідомо неправдивих офіційних документів, які стали підставою для притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Тобто, висновком службового розслідування підтверджено факт порушення ОСОБА_1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, присяги працівника органів внутрішніх справ, Кодексу честі та Етичного кодексу працівників міліції, вимог законодавства України, що є підставою для звільнення за ст. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Таким чином, оцінюючи у сукупності наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що відповідачем до позивача обґрунтовано вжиті заходи дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади заступника командира взводу роти патрульної служби,  підпорядкованої Алчевському міському відділу УМВС України в Луганській області.

Суд критично оцінює посилання позивача на порушення відповідачем строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 16 Дисциплінарного статуту ОВС, дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.

Дисциплінарний проступок ОСОБА_1 вчинено 01.02.2011, а наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності видано 16.09.2011. Однак, судом встановлено, що 29.03.2011 прокурором м. Алчевська порушено кримінальну справу №9044/1 за фактом вчинення інспекторами ПСМ Алчевського МВ УМВС України в Луганській області зловживання службовим становищем та службового підроблення за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.364 та ч.1 ст.366 КК України (а.с.60-61). Постановою від 27.07.2011 ОСОБА_1 притягнуто у якості обвинувачуваного у вказаній кримінальній справі. (а.с.83-85), з якою позивач ознайомлений 27.07.2011.

Враховуючи, що ОСОБА_1 було звільнено з ОВС за проступок, який виразився у складанні завідомо неправдивих офіційних документів, а кримінальну справу № 9044/1 порушено за фактом вчинення службового підроблення під час вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_6, суд вважає, що у даному випадку час провадження у даній кримінальній справі підлягає виключенню зі строку, у який ОСОБА_1 може бути притягнутий до відповідальності.

Таким чином, строки притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення 01.02.2011 дисциплінарного проступку, відповідачем не порушено.

Крім того, суд вважає безпідставними доводи позивача  стосовно того, що його двічі було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за одне й те ж саме правопорушення, оскільки наказом від 07.04.2011 №702 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади за відсутність належного контролю за службовою діяльністю підлеглих співробітників під час виконання ними службових обов’язків з охорони громадського порядку та оформлення адміністративних матеріалів, а також низьку обізнаність про негативні прояви серед особового складу, недостатність вивчення морально-ділових якостей співробітників підпорядкованого підрозділу, що призвело до порушень чинного законодавства України ОСОБА_7

А наказом УМВС України в Луганській області від 16.09.2011 №1693, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності і звільнено з лав ОВС за порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України.

Таким чином, суд вважає, що позивачем були допущені окремі порушення дисципліни, за кожне із яких він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Кримінальна та дисциплінарна відповідальність це різні види юридичної відповідальності, а тому не можуть виключати один одного.

Посилання ОСОБА_1 на те, що його звільнено передчасно, так як на час звільнення був відсутній вирок суду про визнання його винним у вчиненні злочину суд вважає необґрунтованим, так як позивача звільнено за дисциплінарний проступок, а не у зв’язку із вчиненням злочину.

Що стосується вимог про стягнення матеріальної допомоги починаючи з 2007 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.5 Постанови КМУ від 07.11.2007 №1294, керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Тобто, діючим законодавством керівнику надано право надавати матеріальну допомогу у межах асигнувань. Згідно пояснень представника Алчевського МВ УМВС України в Луганській області,  фінансування Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області та Алчевського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області було недостатнім, що виключало можливість виплати працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення.

За таких підстав, суд  вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та  не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач від сплати державного мита (судового збору) звільнений.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 10 січня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

          < Текст > 

          < Текст > 

          В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Алчевського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу і матеріальної допомоги, відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю.  

          Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

 Повний текст постанови складено та підписано 10 січня 2012 року.

          < Текст > 

Суддя       К.Є. Петросян