Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 січня 2012 року Справа № 2а-11884/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Петросян К.Е.,
при секретарі – Захаровій Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Старобільському районі Луганської області про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
20 грудня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в Старобільському та Біловодському районах Луганської області про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 05.01.2012 замінено відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в Старобільському та Біловодському районах Луганської області його правонаступником – Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Старобільському районі Луганської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що статтею 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1999 року №1788 передбачено, що призначення та виплата пенсій, у тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду. Страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, який також має відшкодовувати в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України. Постановою КМУ від 26.03.2008 року №265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян» встановлено, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних витрат не досягає прожиткового мінімуму встановленого законодавством для осіб, які втратили працездатність надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. Постановою КМУ від 11.03.2009 року №198 з 1.04.2009 року передбачено підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам у розмірі 7,5 грн., збільшуючи його з 01 липня – до 14,2 грн., а з 01 жовтня – до 28,4 грн. Таким чином, з липня 2011 року по листопад 2011 року особам, які отримують пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснювалося підвищення за рахунок державної адресної допомоги відповідно до постанови КМУ від 26.03.2008 року №265. Виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснювалася за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. За період з липня 2011 року по листопад 2011 року особам, які отримують пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснювалося підвищення за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія, у розмірах передбачених постановою КМУ від 11.03.2009 року №198. Загальну суму, державної адресної допомоги за період з 01.07.2011 року по 30.11.2011 року та підвищення до пенсії по постанові КМУ від 11.03.2009 року №198 за період з 01.07.2011 року по 30.11.2011 року, згідно списків надано до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на відшкодування. Як свідчать Акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання суми щомісячної державної адресної допомоги, підвищення до пенсії по постанові КМУ від 11.03.2009 року №198, не відшкодовані відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Старобільському та Біловодському районах. Сума невідшкодованих витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги та витрати на доставку ФССвНВ за період з липня 2011 року по листопад 2011 року склала 55471,38 грн., у тому числі адресна допомога – 54965,81 грн. та витрати на доставку – 271,49 грн. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача виплачені суми щомісячної адресної допомоги та суми витрат з виплати і доставки щомісячної адресної допомоги у загальному розмірі 55471,38 грн.
Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у адміністративному позові, просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав суду заперечення в яких вказав наступне. Статтею 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року №1105 визначено вичерпний перелік соціальних послуг ат виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Виплата державної адресної допомоги до пенсій та витрати на поштовий збір на щомісячну адресну допомогу не передбачена ст.21 вищевказаного Закону. Згідно ст.81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1999 року №1788 призначення та виплата пенсій, утому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України. Відшкодування державної адресної допомоги до пенсії, передбаченої Постановами КМУ №265 від 26.03.2008 року та №654 від 16.07.2008 року не входить до переліку витрат, які підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України. Відповідно до постанови КМУ від 09.06.2011 року №643 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік» дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Відповідно до п.4 постанови КМУ від 26.03.2008 року №265 виплата державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. Тобто, за рахунок коштів Державного бюджету України передбачених в бюджеті Пенсійного фонду України на 2011 рік. На підставі викладеного, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі – Основи) встановлено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв’язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. Відповідно до пункту четвертого цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров’я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним своїх трудових обов’язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Починаючи з 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.09.1999 року №1105-XIV (далі - «Закон №1105»). Цим Законом на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладено обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсії по інвалідності в зв'язку з втратою годувальника.
Дія Закону №1105 поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання на фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.
У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві» від 22.02.2001 року, який набув чинності з 01.04.2001 року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону № 1105-XIV Фонд зобов’язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов’язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-XIV.
Статтею 21 Закону №1105 визначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Кабінетом Міністрів України було прийнято 26.03.2008 року Постанову «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян» № 265 де визначено, що:
- у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів (п.1 Постанови);
- у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму (п.2 Постанови);
- виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога (п. 4 Постанови).
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 цієї постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Вирішуючи питання чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно враховувати те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Крім того, Кабінет Міністрів України Постановою «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 11.03.2009 року № 198 постановив, що з 2009 року з 1 квітня встановлюється підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, у розмірі 7 грн. 50 коп., збільшуючи його з 1 липня - до 14 грн. 20 коп., а з 1 жовтня - до 28 грн. 40 коп.
В свою чергу, механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою прийнятою правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року №5-4/4 (далі - «Порядок»).
Відповідно до п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Даний перелік є вичерпним і до нього не внесено "адресну допомогу до пенсії", яка призначена і виплачена позивачем згідно Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" та підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, передбаченої постановою КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 11.03.2009 року №198.
Також, п.5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складають акт щомісячної звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - «Акт»), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню. На підставі Акту узгоджується довідка про відшкодування між Головним управлінням Пенсійного фонду та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, згідно якої на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд соціального страхування перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України (це передбачено пунктами 6 та 7 Порядку).
Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області подало до відповідача акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за липень - листопад 2011 року. В даних актах позивач зазначив, що відшкодуванню підлягають також витрати пов'язані з виплатою щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої постановою КМУ «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян» № 265 від 26.03.2008 року та підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, передбаченої постановою КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 11.03.2009 року №198. (а.с.21-25)
Такі витрати складали 55471,38 грн., з них 54965,81 грн. адресної допомоги, 271,49 грн. - витрати з виплати та доставки даної допомоги.
Не погоджуючись з відшкодуванням витрат пов'язаних з виплатою та доставкою щомісячної державної адресної допомоги та підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам відповідачем складено таблиці розбіжностей у яких зазначено, що ним не враховані вищевказані суми. (а.с.26-30)
Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів. Відповідно до статті 46 Закону № 1105-XIV кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 05 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 10 січня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
< Текст >
< Текст >
У задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Старобільському районі Луганської області про стягнення заборгованості, відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 10 січня 2012 року.
< Текст >
Суддя К.Є. Петросян