Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 січня 2012 року Справа № 2а-12012/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Кравцової Н.В.,
при секретарі: Бражник В.І.,
за участю сторін:
представника позивача: Буркової О.М.,
представника відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Управління якості та збагачення вугілля" про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 177 770,10 грн., -
ВСТАНОВИВ :
21 грудня 2011 року Ленінська МДПІ у м. Луганську звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Управління якості та збагачення вугілля" про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 177 770,10 грн., в обґрунтування якого вказала наступне.
ВП "Управління якості та збагачення вугілля" ДП "Луганськвугілля" є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську.
Станом на грудень 2011 року за відповідачем утворився податковий борг з податку на прибуток у загальному розмірі 177 770,10 грн., що підтверджується податковими деклараціями з податку на прибуток.
З метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 340 від 23.02.2011.
Враховуючи, що самостійно податковий борг відповідачем не сплачено, позивач просить стягнути його в судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов повністю.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Відокремлений підрозділ "Управління якості та збагачення вугілля" Державного підприємства "Луганськвугілля" згідно довідки № 47610 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) має правовий статус суб’єкта без права юридичної особи.
Зі статті 96 Цивільного кодексу України вбачається, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.
Отже, юридична особа (головне підприємство) є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи, самостійно приймає рішення про виконання зобовязань як на головному підприєжмстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.
Таким чином, відповідальність по зобов’язанням Відокремленого підрозділу "Управління якості та збагачення вугілля" повинно нести Державне підприємство "Луганськвугілля".
ВП "Управління якості та збагачення вугілля" ДП "Луганськвугілля" перебуває на обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську як платник податків та зборів з 24.07.2003 за № 889-01.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Згідно ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов’язок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобов’язань встановлений також пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.
Статтею 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що посадові особи органу державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції та законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів підприємств, забезпечувати виконання покладених на державну податкову службу функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
У відповідності до вимог п. 11.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.
Згідно п.16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.
Крім того п. 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.
Судом встановлено, що за відповідачем виник податковий борг з податку на прибуток у загальному розмірі 177 770,10 грн., який самостійно узгоджено ДП "Луганськвугілля" в поданих ним до позивача розрахунках податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства № 167499 від 23.02.2011 за 3 квартали 2010 року на суму 147054,00 грн. та № 167374 від 09 лютого 2011 року за 2010 рік на суму 30717,00 грн. (арк. справи 63-64).
Переплата відповідача з податку на прибуток підприємства складає 0,90 грн.
Таким чином, сума податкового боргу з податку на прибуток, що підлягає стягненню з відповідача, складає 177 770,10 грн. (147054,00 грн. + 30717,00 грн. – 0,90 грн. = 177 770,10 грн.), що підтверджується розрахунками податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства, наданих відповідачем до податкового органу, розрахунком податкового боргу, довідкою розрахунків з бюджетом та обліковою карткою платника.
Порядок нарахування та сплати податку на прибуток підприємства було визначено Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а з 01.01.2011 Податковим Кодексом України.
У відповідності до вимог п.п.5.3.1 п.5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним і податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Абзацом б підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкова декларація подається за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом № 2181), який діяв до 01.01.2011р. та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.
Доказів сплати заборгованості відповідач не надав. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.
З огляду на те, що податковий борг відповідача частково виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу до 01.01.2011 у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу, а з 01.01.2011 за приписами Податкового Кодексу України.
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
Згідно п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
У відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України 11.03.2011 відповідачу було вручено податкову вимогу від 23 лютого 2011 року № 340 на суму (арк. справи 59).
Однак зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Управління якості та збагачення вугілля" про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 177 770,10 грн. задовольнити.
Стягнути суму 177 770,10 грн. (сто сімдесят сім тисяч сімсот сімдесят гривень 10 копійок) з Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Управління якості та збагачення вугілля" (код ЄДРПОУ 32473323) в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток в дохід Державного бюджету України з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
СуддяН.В. Кравцова