Категорія №8
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 січня 2012 року Справа № 2а-5625/11/1270
< Текст >
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 27.01.2011 № 6)
ОСОБА_3 (довіреність від 27.01.2011 № 5)
від відповідача - завідуючий юридичним сектором
ОСОБА_4 (довіреність від 03.01.2012 № 1)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
приватного підприємства «ВВ-Плюс»
до державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області
про визнання дій протиправними,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-5625/11/1270 за адміністративним позовом приватного підприємства «ВВ-Плюс» до державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області, в якому позивач, з урахуванням заяви від 22 листопада 2011 року № 122 про зміну позовних вимог (прийнята та приєднана до матеріалів справи ухвалою суду від 22 грудня 2011 року (арк. справи 80-81, 83-84) та усних уточнень, наданих у судовому засіданні 06 січня 2012 року, просить:
- визнати протиправними дії державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області, які полягають у проведенні перевірки приватного підприємства «ВВ-Плюс», в результаті якої було складено акт від 14.06.2011 № 53/23-35706585 про результати невиїзної документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень місяць 2011 року, лютий місяць 2011 року в частині податкових накладних за січень 2011 року по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак»;
- визнати протиправними дії державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області, які полягають у проведенні перевірки приватного підприємства «ВВ-Плюс», в результаті якої було складено акт від 14.06.2011 № 53/23-35706585 і зроблено висновок по завищенню податкового кредиту по податку на додану вартість на суму 517012,40 грн., у тому числі за січень 2011 року на суму 308960,80 грн., за лютий 2011 року по податковим накладним за січень 2011 року, які були включені до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 208051,60 грн.;
- визнати протиправними дії державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області, які полягають у проведенні перевірки приватного підприємства «ВВ-Плюс», в результаті якої було складено акт від 14.06.2011 № 53/23-35706585 і зроблено висновок по завищенню податкового зобов’язання по податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 531074,83 грн.;
- визнати протиправними дії державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області, які полягають у проведенні перевірки приватного підприємства «ВВ-Плюс», в результаті якої було складено акт від 14.06.2011 № 53/23-35706585, зроблено висновок і встановлено нікчемні правочини по операціях з придбання товарів між приватним підприємством «ВВ-Плюс» з контрагентом постачальником товариством з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» на загальну суму постачання 3102074,40 грн., у тому числі податок на додану вартість 517012,40 грн., та контрагентами – покупцями на загальну суму постачання 3186446,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 531074,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14 червня 2011 року державною податковою інспекцією в Попаснянському районі Луганської області було складено акт перевірки № 53/23-35706585, в якому відповідач посилається, що перевірка проводиться згідно статей 78, 79 Податкового кодексу України, а також вказано, що приватне підприємство «ВВ-Плюс» надало документи до перевірки по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» та подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» за січень місяць 2011 року (супровідний лист приватного підприємства «ВВ-Плюс» від 18 квітня 2011 року № 35, вхідний № 3808/10 від 20 квітня 2011 року державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області). У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України викладено обставини, за яких може провадитись позапланова перевірка, а саме «За наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту». Приватне підприємство «ВВ-Плюс» виконало вимогу державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області та надало відповідь на запит від 06 квітня 2011 року № 936/7/23-112 з поясненнями та додатком копій документів завірених належним чином у кількості 117 аркушів, а державна податкова інспекція в Попаснянському районі Луганської області прийняла документи, що підтверджує вхідний № 3808/10 від 20 квітня 2011 року, не маючи ніяких зауважень та у подальшому не пред’являло інших додаткових вимог з цього питання. Таким чином, позивач вважає, що відповідач не мав вчиняти дії стосовно проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, чим порушило підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
В позовній заяві позивач вказав, що в акті перевірки від 14 червня 2011 року № 53/23-35706585 відповідачем було зроблено висновки, що господарські операції щодо придбання приватним підприємством «ВВ-Плюс» товарів (робіт, послуг) у товариства з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, та, з посиланням на статті 203, 215, 216, 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України, визнано угоди нікчемними, оскільки вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. З цих підстав дані, наведені позивачем у деклараціях з податку на додану вартість про обсяги придбання та продажу товару, визнані відповідачем недійсними. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними та необґрунтованими, оскільки висновки акта перевірки були зроблені лише на підставі даних податкових декларацій, поданих за перевіряємий період, що свідчить про те, що висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку і є порушенням пункту 1.7 наказу № 327, згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланових перевірок чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджуються наявність зазначених фактів. Жодний з правочинів, зазначених у акті перевірки, до теперішнього часу не визнаний недійсним у судовому порядку. Посилання відповідача на статті 203, 215, 216 Цивільного кодексу України позивач вважає безпідставними, так як, на його думку, зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.
Також, у позові позивач зауважив на тому, що протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки відповідач не вчинив передбачені законом дії, а саме, - не прийняв ані рішення, ані довідку, при цьому використовує висновки акта перевірки. Цей факт свідчить про бездіяльність відповідача, яка ставить позивача у правову невизначеність, оскільки, з одного боку, є висновки акта перевірки про встановлення порушення закону, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження такого акта або визнання його незаконними. Викладене в позові, за твердженням позивача, свідчить про те, що відповідач у своїй діяльності по відношенню до позивача грубо порушив Конституцію України, Закон України «Про державну податкову службу» та інші закони та нормативно-правові акти держави.
У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили його задовольнити повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Державна податкова інспекція в Попаснянському районі Луганської області адміністративний позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову від 19 липня 2011 року б/н (арк. справи 32-33). В запереченнях проти адміністративного позову відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з таких підстав.
За твердженням відповідача, документальна позапланова невиїзна перевірка приватного підприємства «ВВ-Плюс» (ідентифікаційний код 35706585) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року, лютий 2011 року в частині податкових накладних за січень 2011 року по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» (ідентифікаційний код 37288173) та подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей, отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак», результати якої оформлені актом від 14 червня 2011 року № 53/23-35706585, проведена у повній відповідності до вимог Податкового кодексу України, а саме статей 78, 79, так як за наслідками перевірок інших платників податків було отримано податкову інформацію про факти, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства. Даний факт викладено в акті перевірки Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, який надійшов до державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області і в якому викладено факти порушення податкового законодавства і факти нікчемності правочинів товариства з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» з його контрагентами. Таким чином, на думку відповідача, малися всі законні підстави для призначення перевірки і витребування документів у приватного підприємства «ВВ-Плюс». Статті 78, 79 Податкового кодексу України прямо надають право органу податкової служби на проведення позапланової невиїзної перевірки.
Також, відповідач зазначив, що згідно із пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.
З посиланням на норми статей 1, 56 Податкового кодексу України, відповідач зауважив, що платник податків має право оскаржити будь-яке рішення контролюючого органу, але тільки про нарахування грошового зобов’язання, про що прямо зазначено у нормі спеціального закону про оподаткування, який розширеному тлумаченню не підлягає. У зв’язку з цим, відповідач вважає, що оскарження організаційно-розпорядчих документів органу державної податкової служби, які пов’язані з виконанням службових обов’язків у відповідності з вимогами Податкового кодексу України не підлягає судовому розгляду, так як це не передбачено вказаним нормативно-правовим актом і є прямим втручанням в діяльність органу державної податкової служби.
У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову від 19 липня 2011 року б/н.
Ухвалою суду від 19 липня 2011 року провадження у адміністративній справі № 2а-5625/11/1270 за позовом приватного підприємства «ВВ-Плюс» до державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії було зупинено до набрання законної сили постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року у справі № 2а-4948/11/1270 за позовом приватного підприємства «ВВ-Плюс» до державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області про визнання недійсним та скасування наказу від 02 червня 2011 року № 86 (арк. справи 57-58).
Ухвалою суду від 14 листопада 2011 року провадження у адміністративній справі № 2а-5625/11/1270 за позовом приватного підприємства «ВВ-Плюс» до державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії поновлено, справу призначено до розгляду (арк. справи 70).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приватне підприємство «ВВ-Плюс» (ідентифікаційний код 35706585) є юридичною особою, зареєстроване Попаснянською районною державною адміністрацією Луганської області 14 травня 2008 року за № 1 372 102 0000 001193, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 14 травня 2008 року серії А00 № 787819 (арк. справи 52).
Як платник податків приватне підприємство «ВВ-Плюс» перебуває на обліку у державній податковій інспекції в Попаснянському районі Луганської області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 15 травня 2008 року за № 2043/29-025 (арк. справи 55).
Відповідно до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) приватне підприємство «ВВ-Плюс» зареєстроване платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість - 357065812263, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22 травня 2008 року № 100117344 (арк. справи 54).
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, наказом державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області від 02 червня 2011 року № 86 на підставі статей 78, 79 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «ВВ-Плюс» по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» та подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей, отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» (арк. справи 8).
З 06 червня 2011 року по 08 червня 2011 року державною податковою інспекцією в Попаснянському районі Луганської області згідно із статтями 78, 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 02 червня 2011 року № 86 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «ВВ-Плюс» (ідентифікаційний код 35706585) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року, лютий 2011 року в частині податкових накладних за січень 2011 року по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» (ідентифікаційний код 37288173) та подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей, отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак», результати якої оформлені актом від 14 червня 2011 року № 53/23-35706585 (арк. справи 14-26).
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року у справі № 2а-4948/11/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року, позов приватного підприємства «ВВ-Плюс» до державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області про визнання недійсним та скасування наказу від 02 червня 2011 року № 86 задоволено повністю, визнано недійсним та скасовано наказ державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області від 02 червня 2011 року № 86 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «ВВ-Плюс» (арк. справи 40-43, 65-66).
Частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Скасування у судовому порядку наказу державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області від 02 червня 2011 року № 86 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «ВВ-Плюс» свідчить про відсутність у податкового органу правових підстав на проведення спірної перевірки та протиправність проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «ВВ-Плюс» (ідентифікаційний код 35706585) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року, лютий 2011 року в частині податкових накладних за січень 2011 року по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» (ідентифікаційний код 37288173) та подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей, отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак», результати якої оформлені актом від 14 червня 2011 року № 53/23-35706585.
Згідно правової позиції, яка викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 24 січня 2006 року за результатами перегляду за винятковими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 17 серпня 2005 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ «Мрія» до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов’язане з самою протиправністю дій.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що платник податків має право оскаржити в судовому порядку дії податкового органу з проведення перевірки, якщо вважає, що останній при проведенні такої перевірки порушив правила та процедуру, встановлені законом.
Набрання постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року у справі № 2а-4948/11/1270 про задоволення адміністративного позову приватного підприємства «ВВ-Плюс» до державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області про визнання недійсним та скасування наказу від 02 червня 2011 року № 86 законної сили доводить порушення відповідачем порядку проведення перевірки, як способу реалізації владних управлінських функцій, та як наслідок цього неналежність акта перевірки як доказу, покладеного в основу податкового правопорушення.
Тобто, акт від 14 червня 2011 року № 53/23-35706585 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «ВВ-Плюс» (ідентифікаційний код 35706585) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року, лютий 2011 року в частині податкових накладних за січень 2011 року по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» (ідентифікаційний код 37288173) та подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей, отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак», та зроблені в ньому податковим органом висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства не мають юридичного значення, тобто не впливають на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків позивача, а також встановлені законом умови їх реалізації, а отже, і не породжують правовідносин, які потребують судового захисту.
На думку суду, адміністративний позов приватного підприємства «ВВ-Плюс» до державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій протиправними слід задовольнити частково лише в частині позовних вимог про визнання протиправними дій державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «ВВ-Плюс» (ідентифікаційний код 35706585) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року, лютий 2011 року в частині податкових накладних за січень 2011 року по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» (ідентифікаційний код 37288173) та подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей, отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак», результати якої оформлені актом від 14 червня 2011 року № 53/23-35706585, оскільки такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об’єкту порушеного права і у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та таким, що повністю відновлює порушене право позивача.
Щодо решти заявлених позовних вимог суд зазначає, що оскільки акт від 14 червня 2011 року № 53/23-35706585 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «ВВ-Плюс» (ідентифікаційний код 35706585) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року, лютий 2011 року в частині податкових накладних за січень 2011 року по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» (ідентифікаційний код 37288173) та подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей, отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак», та зроблені в ньому податковим органом висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства не мають юридичного значення, тобто не впливають на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків позивача, а також встановлені законом умови їх реалізації, а отже, і не породжують правовідносин, які потребують судового захисту, правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області про зроблені у акті спірної перевірки висновки відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 06 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 11 січня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов приватного підприємства «ВВ-Плюс» до державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій протиправними задовольнити частково.
Визнати протиправними дії державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «ВВ-Плюс» (ідентифікаційний код 35706585) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року, лютий 2011 року в частині податкових накладних за січень 2011 року по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» (ідентифікаційний код 37288173) та подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей, отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак», результати якої оформлені актом від 14 червня 2011 року № 53/23-35706585.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ВВ-Плюс» (ідентифікаційний код 35706585, місцезнаходження: 93300, Луганська область, м. Попасна, пров. Транспортний, буд. 1-А) судові витрати зі сплати судового зору в сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 11 січня 2012 року.
< Текст >
СуддяТ.І. Чернявська