Категорія №12

ПОСТАНОВА

                                                                 Іменем України

16 січня 2012 року Справа № 2а-11353/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді                              Горпенюк О.А.

при секретарі                                          Марковій О.О.

          за участю сторін:

позивача:                                          ОСОБА_1,

представник відповідача:                     ОСОБА_2 (дов. від 16.05.2011 № 9/3827),

представник третьої особи:           ОСОБА_3 (дов. № 41/2010 від 14.06.2010),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України на Донецькій залізниці, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, - Міністерство внутрішніх справ України про визнання неправомірними дій, зобов’язання скасувати акт та скласти новий та зобов’язати сплатити одноразову допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України на Донецькій залізниці, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, - Міністерство внутрішніх справ України про визнання неправомірними дій, зобов’язання скасувати акт та скласти новий та зобов’язати сплатити одноразову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

06.02.2009 з ОСОБА_4 (чоловіком позивача) сталася дорожньо-транспортна подія, внаслідок якої він загинув. Зазначений нещасний випадок стався з ОСОБА_4 в період проходження служби при виконанні службових обов’язків, що було підтверджено висновком акту про нещасний випадок від 18.04.2009 № 30.

Акт форми Н-1 № 29 від 18.04.2009 про нещасний випадок було скасовано та винесено акт № 33 від 24.07.2009.

Згідно висновку акту від 24.07.2007 № 33 нещасний випадок з ОСОБА_4 стався в період проходження служби при виконанні службових обов’язків.

Позивач звернувся до міністерства внутрішніх справ України та Головного управління МВС України в Донецькі області з вимогою надати одноразову грошову допомогу, але отримав відмову, так як грошова допомога виплачується в разі виконання обов’язків, пов’язаних безпосередньо участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю.

В акті ф. Н-1 № 33 від 24.07.2009 вказано, що ОСОБА_4 загинув при виконанні службових обов’язків, але не вказано, що при виконанні службових обов’язків пов’язаних з діяльністю яка безпосередньо пов’язана з боротьбою зі злочинністю, але позивач вважає, що ОСОБА_4 їхала в Луганськ саме з цих причин.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою внести корективи до акту з зазначенням саме цих причин смерті ОСОБА_4, але отримувала відмову, у зв’язку з чим вважає дії відповідача незаконними, та просить зобов’язати внести зміни в акт форми Н-1 № 33 від 24.07.2009, де вказати, що потерпілий загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з діяльністю, яка безпосередньо пов’язана з боротьбою зі злочинністю, та зобов’язати відповідача виплатити одноразову допомогу.  

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707, одноразова грошова допомога виплачується у разі загибелі (смерті) працівника міліції під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних з безпосередньо участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

Проте за результатами проведеною перевірки та висновки комісії до Акту про нещасний випадок з ОСОБА_4 № 33 від 24.07.2009 форми Н-1 встановлено, що випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов’язків.

Як вбачається з висновку № 16 за матеріалами службового розслідування за фактом скоєння дорожньо – транспортної пригоди 06.02.2009, в результаті якої загинув ОСОБА_4, остання виїхав до м. Луганськ по службовій необхідності – у навчальний центр.

ОСОБА_4 не приймав безпосередньо участь в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю. Таким чином дія Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 на нещасний випадок ОСОБА_4 не поширюється.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав пояснення до позовної заяви, яке обґрунтував наступним.

Згідно порядку № 1346 від 27.12.2002 передбачений вичерпний перелік обставин, за яких настає нещасний випадок з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ у період проходження служби.

Згідно оскаржуваного акту дорожньо – транспортна пригода, в якій загинув ОСОБА_4, сталася 6 лютого 2009 року, коли він прямувала у зв’язку із службовою необхідністю до м. Луганську.

У відповідності до п. 4.6 Порядку розслідування за результатами розслідування призначеною комісією складається акт спеціального розслідування за формою Н-5, висновок якого в залежності від настання нещасного випадку робиться згідно з п. 3.9 – 3.11 Порядку розслідування.

Розслідування даного нещасного випадку, що стався з чоловіком позивачки, враховуючи вказані у оскаржуваному акті обставини, проведено відповідно до п. 3.9 Порядку розслідування, згідно з яким комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов’язків».

Представник третьої особи вважає, що позов є необґрунтованим.

Суд заслухавши пояснення позивача та представників відповідача і третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.  

         У відповідності з Конституцією України  кожному гарантується право на оскарження в суді  рішень, дій, чи бездіяльності  органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.   

         У відповідності зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства  України  у справах  про оскарження рішень, дій чи бездіяльності  суб’єктів владних повноважень слід перевіряти,  чи прийняті  (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення  для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням  принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на  досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.  

          Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.    

          З матеріалів справи вбачається, що 06.02.2009 в період проходження служби при виконанні службових обов’язків з заступником начальника лінійного відділу з кадрового забезпечення ЛВ на станції Попасна ЛУ на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті, капітаном міліції ОСОБА_4 стався нещасний випадок, про що ЛУ на Донецькій залізниці було складено акт № 29 від 18.04.2009 про нещасний випадок (у тому числі поранення) (а.с. 34 - 35), який було скасовано та винесено акт № 33 від 24.07.2009 про нещасний випадок (у тому числі поранення) (а.с. 10 - 11).

          Згідно акту № 33 від 24.07.2009 про нещасний випадок (у тому числі поранення) зазначено, що у зв’язку зі службовою необхідністю, згідно розпорядження начальника ЛВ на ст. Попасна від 05.02.2009 № 7, співробітниками ЛВ на ст. Попасна ЛУ на Донецькій залізниці першому заступнику начальник ЛВ підполковнику міліції ОСОБА_5, заступнику начальника ЛВ з КЗ капітану міліції ОСОБА_4, начальнику СДСБЕЗ майору міліції ОСОБА_6, слідчому СВ ЛВ лейтенанту міліції ОСОБА_7 було дозволено здійснити виїзд 06.02.2009 у місто Луганськ на автомобілі марки ВАЗ 21099 д.н. НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_5 Внаслідок ДТП 06.02.2009 загинули ОСОБА_4, ОСОБА_6 Згідно висновку: нещасний випадок з заступником начальника лінійного відділу з кадрового забезпечення ЛВ на ст. Попасна ЛУ на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті, капітаном міліції ОСОБА_4 стався в період проходження служби при виконанні службових обов’язків. (а.с. 10 - 11)  

Позивач не погодившись з актом № 33 від 24.07.2009 про нещасний випадок (у тому числі поранення) неодноразово звертався до різних організацій з вимогою про виплату одноразової допомоги, на яку отримав відмову.  

          Позивач звернувся до начальника МВД України з проханням надати одноразову допомогу, та отримала відповідь від 04.06.2009 № Т-3, в якій зазначено, що згідно висновку Акту про нещасний випадок від 24.06.2009 виплати не передбачені (а.с. 19).

          У зв’язку з тим, що позивач не погодився з вищезазначеним актом, 20.07.2009 він звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, та отримав відповідь № 11/8-Т131554.09/12-62 від 20.07.2009, та отримала відповідь, що їїх запит направлений до МВС України та ГУПФУ в Луганській області (а.с. 20).

          30.07.2009 в КМУ України та 12.04.2010 в секретаріаті Президента України позивач також отримав відповіді, що згідно висновку Акту про нещасний випадок від 24.06.2009 виплати не передбачені (а.с. 23).

          02.08.2009 позивач отримав від ЛУ МВД України на Донецькій залізничній дорозі відповідь, що вирішити цей спір можливо лише в судовому порядку.

          16.08.2010 позивач отримав відповідь № 25/ВК-Т-18 від УМВС України, що згідно нового законопроекту, буде виплачена одноразова допомога (а.с. 22).

          09.03.2011 позивач звернувся до Генеральної прокуратури України (а.с. 24), а 12.04.2010 – до Служби з питань звернень громадян Секретаріату Президента України (а.с. 25).

З матеріалів справи вбачається наступне.

Згідно розпорядження начальника ЛВ на ст. Попасна ЛУ на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті від 05.02.2009 № 7 у зв’язку зі службовою необхідністю дозволити здійснити виїзд 06.02.2009 о 08.00 у м. Луганську співробітниками ЛВІ на ст. Попасна ЛУ на Донецькій залізниці: в.о. 1-го заступника начальника ЛВ підполковнику міліції ОСОБА_5, заступнику начальника ЛВ з РП капітану міліції ОСОБА_4, начальнику ВДСБЕЗ майору міліції ОСОБА_9, слідчому ЛВ ст. лейтенанту міліції ОСОБА_10 (а.с. 31)

В постанові військово – лікарської комісії УМВС України в Луганській області травма грудної клітки, геморагичний шок, розрив грудної частини аорти, 06.02.2009, яка привела до смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ТАК, отримана при виконанні службових обов’язків. (а.с. 33)

Згідно висновку акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 23 липня 2009 року порушень правових актів, наказів та вказівок МВС України на залізничному транспорті з питань охорони праці з боку керівництва Лінійного управління на Донецькій залізниці та постраждалих ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не має; визнати таким, що нещасний випадок з заступником начальником ЛВ з КЗ лінійного відділу на ст. Попасна ЛУ на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті капітаном міліції ОСОБА_4 в вигляді геморагичного шоку, розриву грудної частини аорти стався у період проходження служби при виконанні службових обов’язків. (а.с. 39 – 41)

Згідно висноку № 16 від 02 березня 2011 року за матеріалами службового розслідування за фактом скоєння дорожньо – транспортної пригоди 06.02.2009 загибель заступника начальника ЛВ на ст. Попасна капітана міліції ОСОБА_4 під час дорожньо – транспортної пригоди 06.02.2009 року вважати такою, що сталася в період проходження служби при виконанні службових обов’язків, про що склали акт форми Н-1 та форми Н-5. (а.с. 101 – 106)

Відповідно до пояснень ОСОБА_11 від 18 лютого 2009 року 06.02.2009 співробітники ЛВ на ст. Попасна виїхали до м. Луганська зі службових питань, а саме: ОСОБА_4 – до учбового центру. (а.с. 115 - 116)

Згідно Висновку № 16 від 02.03.2009, пояснення ОСОБА_11 повністю підтвердили майор міліції ОСОБА_12 та старший сержант міліції ОСОБА_13 (а.с. 101 – 106, 112 – 114).   

Згідно пояснень ОСОБА_14 06.02.2009 вона дізналася про ДТП за участю працівників лінійного відділу, у той самий час їй стало відомо, що ОСОБА_4 їхав з іншими працівниками на автомобілі під керуванням ОСОБА_5 до м. Луганську по службовим питанням. (а.с. 127)

Статею 2 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII передбачено, що основними завданнями міліції є:

    - забезпечення особистої безпеки громадян,  захист  їх  прав  і свобод, законних інтересів;

    - запобігання правопорушенням та їх припинення;

    - охорона і забезпечення громадського порядку;

    - виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

    - забезпечення безпеки дорожнього руху;

    - захист власності від злочинних посягань;

    - виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;

    - участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї    компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов’язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю сім’ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

           Згідно п. 1 ч. 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції від 12 травня 2007 № 707 одноразова грошова допомога виплачується у разі загибелі  (смерті) працівника міліції, податкової міліції під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою  участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. Грошова допомога  виплачується членам сім'ї загиблого (померлого), а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям у розмірі десятирічного грошового забезпечення.

         Відповідно до ч. 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції від 12 травня 2007 № 707 виконанням службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, є: несення постової чи патрульної служби;     вчинення дій  із  забезпечення  особистої  безпеки  громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів; припинення або запобігання злочинам та правопорушенням; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, що їх вчинили;    забезпечення безпеки дорожнього руху; участь у ліквідації  наслідків  аварії,  пожежі,  катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій.

           Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стався в органах і підрозділах системи МВС України від 31.01.2003 № 83/7404 (п. 3.9) передбачено, що комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов’язків», якщо він стався в період проходження служби під час:

          - перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби протягом робочого часу або, за дорученням керівника, в неробочий час;

          - приведення в порядок знарядь праці, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після закінчення, виконання правил особистої гігієни;

          - проведення навчання, тренувань, обов’язкових фізичних занять у встановлений час;

          - використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за дорученням керівника;

          - подання підрозділом шефської допомоги;

          - провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий;

          - перебування в транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку (у тому числі поранення) пов’язана з виконанням потерпілим службових (трудових) обов’язків або з дією на нього небезпечного чи шкідливого фактора чи середовища;

          - прямування працівника до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь – якого об’єкта за дорученням керівника;

          - прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до будь – якого об’єкта за дорученням керівника.

          Пунктом 3.10. Порядку від 31.01.2003 № 83/7404 передбачено, що комісія з розслідування також визнає, що нещасний випадок трапився при виконанні службових обов’язків», якщо він стався в період проходження служби внаслідок:

-          спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов’язаних з виконанням службових обов’язків;

          - травмування внаслідок нестатутних з відносин (у разі відсутності вини потерпілого);

          - нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров’я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах частини другої пункту 3.11 Порядку,  визнаються пов`язаними з виконанням службових обов`язків за   умови,   що погіршення  стану  здоров`я  працівника  сталося внаслідок  впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено  медичним  висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного  огляду,  передбаченого  законодавством,  а робота,  що виконувалася,  протипоказана  потерпілому  відповідно до медичного висновку  про  стан  його здоров`я. Медичний висновок щодо зв`язку погіршення   стану   здоров`я   працівника   з  впливом  на  нього небезпечних    чи   шкідливих   виробничих   факторів   або   щодо протипоказання  за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу  видається  лікувально-профілактичним  закладом  за  місцем лікування  потерпілого  на  запит  керівника  підрозділу чи голови комісії з розслідування.

          Згідно п. 3.11. Комісія  з  розслідування визнає,  що "нещасний випадок трапився  при  виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю", якщо він трапився в період проходження служби:

    - унаслідок безпосереднього впливу правопорушника  (злочинця) на   працівника  (учинення  опору,  захват  заручником,  напад  на працівника,  який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з  метою  помсти  за  законні  дії  з  припинення  правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо);

    - при   ліквідації  аварій,  пожеж,  стихійних  явищ  або  їх наслідків;

    - при  виконанні  службового  або  громадського  обов`язку  з рятування людського життя,  охорони державного,  громадського  або особистого майна громадян, захисту їх честі та гідності;

    - в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та нормативно-правовими актами МВС України.

    Комісія визнає,  що  "нещасний  випадок  трапився  в   період проходження   служби   і  не  пов`язаний  з  виконанням  службових обов`язків",  якщо  нещасний  випадок  (у  тому  числі  поранення) стався:

    - за обставин, не пов`язаних з виконанням службових обов`язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10, 3.11;

    - унаслідок  отруєння  алкоголем,  наркотичними  або   іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку,  якщо  це  не викликано   застосуванням  цих  речовин  із  службовою  метою  або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і  транспортування  або якщо   потерпілий,   який   перебував   у  стані  алкогольного  чи наркотичного сп`яніння,  був  відсторонений  від  служби  (роботи)

згідно з установленим порядком;

    - під час скоєння злочинів або інших правопорушень,  якщо  ці дії підтверджені рішенням суду;

    - у  разі  природної  смерті  або  самогубства,  за  винятком випадків,  зазначених у пункті 3.10 цього Порядку, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури;

    - унаслідок   порушення   потерпілим   службової  (трудового) дисципліни.

          Згідно функціональних обов’язків заступника начальника лінійного відділу на ст. Попасна з кадрового забезпечення (а.с. 129 - 132) до його обов’язків відносяться: знати стан оперативної обстановки на території, що обслуговується лінійним відділом, постійно аналізувати основні показники оперативно-службової діяльності органу та його структурних підрозділів, вносити пропозиції щодо їх поліпшення; здійснювати перспективне та поточне планування роботи з особовим складом, контролювати своєчасне та правильне виконання намічених планами заходів; дотримуватись вимог нормативно-правових актів МВС України, що регламентують діяльність відділу з кадрового забезпечення, оволодівати новими знаннями, практичними навиками, необхідними для виконання службових обов'язків; організовувати роботу з відбору, вивчення та прийому кандидатів на службу в органи внутрішніх справ, їх стажування; здійснювати заходи щодо формування та підготовки дієвого резерву кадрів на висунення; розробляти функціональні обов'язки працівників підрозділу з кадрового забезпечення і затверджувати плани роботи структурних підрозділів щодо кадрового забезпечення опера тивно-службової діяльності; вносити пропозиції начальнику ЛВ про прийом на службу, переміщення, звільнення осіб рядового і начальницького складу, робітників і службовців; організовувати роботу з атестування особового складу структурних підрозділів ЛВ; вносити пропозиції начальнику ЛВ про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників органу; вести облік і звітність з питань організації професійної підготовки кадрів; аналізувати стан професійної підготовки особового складу структурних підрозділів органу, розробляти заходи з його вдосконалення; надавати методичну і практичну допомогу керівникам структурних підрозділів відділу в організації професійної підготовки; забезпечувати дотримання особовим складом ЛВ на ст. Попасна статутних вимог, правил і порядку носіння форменого одягу; здійснювати контроль за використанням у навчальному процесі навчально-методичних посібників із удосконалення службової підготовки працівників органів внутрішніх справ, які розроблені структурними підрозділами міністерства; забезпечувати участь особового складу в чемпіонатах ЛУ з службово-прикладних видів спорту; здійснювати заходи щодо створення та вдосконалення навчально-матеріальної бази для занять працівників із службової підготовки та контролювати ефективність її використання; координувати роботу керівників структурних підрозділів лінійного відділу щодо комплексного підходу до питань зміцнення дисципліни і законності серед особового складу; організовувати проведення заходів щодо профілактики порушень дисципліни, законності та надзвичайних подій серед особового складу (втрата та незаконне застосування зброї, самогубство, загибель та поранення працівників при виконанні службових обов'язків, тощо). Брати безпосередню участь в організації роботи з профілактики або розв'язання конфліктів, індивідуальної психопрофілактичної та виховної роботи з працівниками, у яких виника ють труднощі у взаєминах у колективі або сім'ї; аналізувати та готувати матеріали з питань зміцнення дисципліни та законності серед особового складу для щомісячного розгляду на оперативних нарадах при начальнику відділу; проводити службові розслідування за фактами вчинення працівниками лінійного відділу надзвичайних подій, порушень дисципліни, законності, здійснювати перевірку звернень громадян, публікацій у засобах масової інформації, подань органів прокуратури, окремих ухвал судів щодо неправомірних дій працівників міліції та вносити пропозиції начальнику ЛВ про покарання винних; розглядати на засіданнях кадрових комісій звіти керівників структурних підрозділів ЛВ, підлеглі яких допустили правопорушення; вести обліки порушень законності та надзвичайних подій серед особового складу та вчасно надавати відповідну інформацію до відділу кадрового забезпечення ЛУ; вести облік дисциплінарних стягнень, накладених на працівників ЛВ; організовувати роботу з відбору, вивчення та направлення кандидатів на навчання до навчальних закладів МВС України; організовувати проходження слухачами і курсантами (магістрами) вищих навчальних закладів навчальної практики та стажування відповідно до набутої спеціалізації та майбут нього освітньо-кваліфікаційного рівня; здійснювати загальний контроль за підготовкою окремих списків особового складу підлеглого підрозділу, які в свій час проходили військову службу або службу в органах внутрішніх справ у "гарячих точках" держав СНД, інших країн, де велись бойові дії, та учасників лік відації наслідків аварії на ЧАЕС; організовувати роботу з виховання особового складу лінійного відділу в дусі патріотизму, відданості українському народу та його традиціям, усвідомлення і бездоганного вико нання кожним працівником службового обов'язку, неухильного дотримання законності; сприяти підвищенню культурного та загальноосвітнього рівня працівників, естетичному вихованню особового складу, створенню умов для їх духовного збагачення; здійснювати інформування працівників з питань внутрішньої і зовнішньої політики України, проведення лекцій з питань міжнародного становища, історії і культури українського народу, міжконфесійних проблем, зустрічі з представниками депутатського корпусу різних рівнів, держадміністрацій, політологами, економістами, вченими, представниками творчої інтелі генції тощо; організовувати урочисті культурно-масові заходи на честь знаменитих дат і подій, роботу громадських формувань (ради наставників та інше); сприяти вирішенню питань соціального характеру працівників та ветеранів ОВС України, а також членів їх сімей; працювати із громадськими організаціями ветеранів органів внутрішніх справ, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, учасників бойових дій у Республіці Афганістан з метою вирішення соціальних питань; сприяти організації літнього відпочинку неповнолітніх дітей працівників та ветеранів ОВС України; забезпечувати здійснення необхідних заходів, спрямованих на вирішення соціально-побутових проблем сімей загиблих при виконанні службових обов'язків; організувати роботу з наставництва в ЛВ відповідно до Положення про організацію наставництва в органах внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 5.11.03 №1458; відповідно до вимог нормативно-правових актів МВС України забезпечувати належний стан обліку і звітності щодо питань психологічного забезпечення особового складу органу, контролювати вчасну підготовку звітних та облікових документів; надавати допомогу працівникам ЛВ в процесі їх адаптації до умов службової діяльності; сприяти проведенню соціально-психологічного вивчення особистості кандидатів на службу в підпорядкованому органі чи направленні їх на навчання, а також працівників при їх переході на іншу посаду чи атестуванні, формуванні резерву кадрів на висунення; вживати заходів для підтримання належного соціально-психологічного клімату в колективі, приймати управлінські рішення, спрямовані на підвищення ефективності службової діяльності та поліпшення дисципліни; подавати пропозиції ВКЗ ЛУ щодо перерозподілу штатної чисельності служб органу внутрішніх справ, враховуючи навантаження на працівників підрозділів; контролювати правильність використання працівників відповідно до штатного розкладу та функціональних обов'язків; здійснювати ведення обліку штату лінійного відділу та контролювати відповідність його облікам організаційно-штатного підрозділу ВКЗ ЛУ; організовувати роботу з підготовки та реалізації наказів по особовому складу лінійного відділу; брати участь у розгляді листів, заяв, рапортів, скарг, що надійшли від працівників ОВС, пенсіонерів, громадян, а також запитів з інших міністерств, установ, органів місцевого самоврядування та виконавчої влади; контролювати роботу з надання відпусток працівникам відділу, реалізації ними пільг, передбачених чинним законодавством; очолювати кадрову комісію лінійного відділу та організовувати роботу з розгляду матеріалів стосовно кадрових питань; здійснювати роботу щодо профілактики суіцидів, організовувати роботу щодо за безпечення засобів особистої безпеки співробітників ЛВ на ст. Попасна; здійснювати проведення психопрофілактичної роботи у підрозділі.

          Дослідивши вищезазначені функціональні обов’язки, суд прийшов до висновку, що до функціональних обов’язків заступника начальника лінійного відділу на ст. Попасна з кадрового забезпечення не відноситься виконання службових обов’язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

          В судовому засіданні встановлено, що начальником ЛВ на ст. Попасна ЛУ на Донецькій залізниці УМВС України на зал. транспорті, підполковником ОСОБА_11 було видано розпорядження від 05.02.2009 № 7 про надання дозволу здійснити виїзд у м. Луганськ співробітникам ЛВ на ст. Попасна ЛУ на Донецькій залізниці, в т.ч. капітану міліції ОСОБА_4 Метою поїздки в розпорядженні була вказана «службова необхідність», співробітники їхали до м. Луганська з різною метою при виконанні службових обов’язків. Окремо мета поїздки кожного співробітника 06.02.2009 до м. Луганська в розпорядженні № 7 від 05.02.2009 не вказувалась, так як це не передбачає законодавство. Розпорядження № 7 від 05.02.2009 виносилося з метою надання дозволу співробітникам ЛВ на ст. Попасна ЛУ на Донецькій залізниці на автомобілі марки ВАЗ 2109 держ. номер НОМЕР_2, який належав на праві власності підполковнику міліції ОСОБА_5

          Згідно розпорядження № 7 від 05.02.2009 (а.с. 31), розпорядження № 38 від 09.02.2009 (а.с. 86 – 87), висновку № 16 від 02.03.2009 (а.с. 101 – 106), акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) ф. Н-5 від 18.04.2009, (а.с. 36 - 38), акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) ф. Н-5 від 23.07.2009 (а.с. 39 – 41), акту № 33 про нещасний випадок (у тому числі поранення) від 24.07.2009 (а.с. 10 - 11) капітан міліції ОСОБА_4 до м. Луганську 06.02.2009 виїхав зі службових питань – в учбовий центр.

          Відповідно до п. 1.6 Інструкції з організації відряджень у структурі Міністерства внутрішніх справ України № 1666 від 31.12.2004 не вважаються відрядженнями виїзди до місцевості, звідки працівники за умов транспортного сполучення та за характером роботи має можливість щодня повертатись до місця проживання, тому посвідчення про відрядження не видавалось та наказ про відрядження не складався.

          Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стався в органах і підрозділах системи МВС України від 31.01.2003 № 83/7404 передбачено, що - прямування працівника до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь – якого об’єкта за дорученням керівника відноситься до періоду проходження служби під час виконанні службових обов’язків.

          Згідно ч. 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції від 12 травня 2007 № 707 виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, що їх вчинили є виконанням службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

          В судовому засіданні жодною стороною не надано доказів того, що саме з цією метою ОСОБА_4 06.02.2009 прямував до м. Луганська. Суд вважає, що ОСОБА_4 загинув в дорожньо – транспортній пригоді при виконанні ним службових обов'язків.

          Тому суд прийшов до висновку, щодо необґрунтованості позовних вимог в частині зобов’язання відповідача скасувати акт форми Н-1 № 35 від 24.07.2009 та скласти новий акт форми Н-1, де вказати, що ОСОБА_4 загинув при виконанні службових обов’язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

          При загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції одноразова грошова допомога виплачується при виявленні і розкритті злочинів, розшуку осіб, що їх вчинили,  що є виконанням службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

          Згідно висновку акту № 33 про нещасний випадок (у тому числі поранення) від 24.07.2009 нещасний випадок з заступником начальника ЛВ з кадрового забезпечення ЛВ на ст. Попасна на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті, капітан міліції ОСОБА_4 загинув при виконанні службових обов’язків, тому у 2 відповідача відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги.  

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

          В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд прийшов до висновку, що сторони в судовому засіданні не надали доказів того, що нещасний випадок з ОСОБА_4 стався під час службових обов’язків, пов’язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

          З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об’єкту порушеного права.

          На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у  судовому засіданні 16 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано протягом 5 днів згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 3, 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

          У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України на Донецькій залізниці, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, - Міністерство внутрішніх справ України про визнання неправомірними дій, зобов’язання скасувати акт та скласти новий та зобов’язати сплатити одноразову допомогу відмовити.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 17 січня 2012 року.

          < Текст > 

          < Текст > 

          < Резолютивна частина > 

          < Текст > 

          < Текст > 

Суддя       О.А. Горпенюк