Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 січня 2012 р. справа № 2а/0570/22046/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Давиденко Т.В.
при секретарі Павленко М.С.
за участю представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1 довір. від . – 29.06.2011 № 08-1407
від відповідача – не з’явились.
розглянувши позовну заяву Маріупольського міського центру зайнятості – робочого органу Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
до відповідача ОСОБА_2
про стягнення заборгованості по виплаченим коштам по безробіттю в сумі 1800 грн.
ВСТАНОВИВ:
Маріупольський міський центр зайнятості – робочий орган Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів, сплачених в якості допомоги по безробіттю в сумі 1800 грн.
Доводи позовної заяви обгрунтовує тим, що ОСОБА_2 має заборгованість перед Маріупольським міським центром зайнятості – робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття по виплаченим коштам по безробіттю, оскільки, на час здійснення таких виплат не надав відомостей про навчання у Маріупольському професійному ліцеї на очній формі навчання та отримання під час навчання стипендії.
Враховуючи наведене, Маріупольський міський центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття просить стягнути з ОСОБА_2 кошти в розмірі 1800 грн. на підставі ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за участю його представника не надав.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представника позивача, суд встановив.
05.08.2009 року ОСОБА_2 звернувся до Маріупольського міського центру зайнятості з письмовою заявою про надання статусу безробітного та отримання у зв’язку з цим допомоги.
Як свідчить витяг з наказів про прийняття рішення по особі ОСОБА_2 від 17.08.2010 року ПК № 054400209072900008 Орджонікідзевською районною філією Маріупольського міського центру зайнятості:
- наказом від 05.08.2009 року № НТ 090805 ОСОБА_2 отримав статус безробітного;
- наказом від 05.08.2009 року № НТ 090805 призначена допомога по безробіттю.
За період з 05.08.2009 року по 31.01.2010 року ОСОБА_2 нарахована та виплачена допомога по безробіттю в сумі 1800 грн.
Маріупольським міським центром зайнятості проведена звірка інформації про доходи, які отримані безробітним ОСОБА_2 в період перебування на обліку в центрі зайнятості від Маріупольського професійного ліцею, про що складений акт від 16.08.2010 року № 211 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
З акту вбачається, що ОСОБА_2 в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний, навчався у Маріупольському професійному ліцеї, розташованому за адресою: 87541, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Воїнів-Визволителів, 8 (а.с. 17).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача виплачену допомогу по безробіттю в сумі 1800 грн.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав,свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до абзацу 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції покладаються на органи державної служби зайнятості.
Тобто позивач у справі орган владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні повноваження та управлінські функції у сфері зайнятості населення.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.
Одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю.
Як зазначалось раніше, відповідач перебував на обліку у позивача як безробітний, отримував допомогу по безробіттю та у цей же період був зарахований до навчального закладу де отримував стипендію.
Відповідно до абзацу 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції покладаються на органи державної служби зайнятості.
Тобто позивач у справі орган владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні повноваження та управлінські функції у сфері зайнятості населення.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.
Одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю.
Як зазначалось раніше, відповідач перебував на обліку у позивача як безробітний, отримував допомогу по безробіттю та у цей же період був зарахований до навчального закладу де отримував стипендію.
Згідно п.п. «е» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» громадяни, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікаціях з відривом від виробництва (тобто за денною формою навчання), навчаються в денних школах і вищих навчальних закладах відносяться до зайнятого населення, а отже, не мають права на реєстрацію їх в якості безробітних.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. В порушення зазначеної норми Закону відповідач не повідомив центр зайнятості – позивача у справі про навчання на денній основі навчання в Маріупольському професійному ліцеї.
Частиною 3 ст. 36 Закону встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Оскільки під час перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітної відповідач навчався та отримував стипендію, про що позивач повідомлений не був, центром зайнятості у зазначений період перераховані кошти відповідачу на випадок безробіття в сумі 1800 грн., позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення таких виплат.
Враховуючи викладене, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України «Про зайнятість населення», ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122-154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву Маріупольського міського центру зайнятості – робочого органу Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів, сплачених в якості допомоги по безробіттю, в сумі 1800 грн. – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (місцепроживання: АДРЕСА_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (р/р № 37170300901052 в ГУ ДКУ у Донецькій області ОКПО 24815706, МФО 834016) суму виплачених коштів по матеріальному забезпеченню на випадок безробіття в розмірі 1800 грн.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У судовому засіданні 10.01.2012 року проголошений повний текст постанови.
Суддя Давиденко Т.В.