Справа № 2а/1570/6437/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П.
за участю секретаря: Казарян С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в Малиновському районі міста Одеси про стягнення витрат, пов’язаних з виплатою пенсії по інвалідності у розмірі 103 502, 54 грн. за період з 01.06.2010 року по 31.08.2011 року,-
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Малиновському районі міста Одеси, в якому просить зобов’язати відповідача прийняти до заліку суму виплачених пенсій у розмірі 70 450,32 грн. за період з 01 червня 2010 року по 31 березня 2011 року пенсіонерам Малиновського району міста Одеси для відшкодування їх на централізованому рівні згідно списків та зобов’язати щомісячно приймати до заліку пенсії, які підлягають відшкодуванню. В подальшому позивач надав заяву про зміну позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача витрати, пов’язані з виплатою пенсії по інвалідності у розмірі 103 502, 54 грн. за період з 01.06.2010 року по 31.08.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність відмови відповідача у підписанні актів звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з урахуванням осіб, яким призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на підприємствах на території країн СНД та незаконність не прийняття до заліку та не включення відповідних витрат Управління Пенсійного фонду в Малиновському районі міста Одеси на виплату пенсій по інвалідності у розмірі 103 502, 54 грн. за період з 01.06.2010 року по 31.08.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначивши, що потерпілі, які отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання, не є застрахованими в Україні і за них не сплачувались відділенню Фонду страхові внески, а тому здійснення їм страхових виплат за рахунок страхових коштів Фонду є нецільовим використанням. На теперішній час у Фонду відсутні будь-які документи, що підтверджують право працівників, які отримали травми за межами території України на страхові виплати-пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, які трапилися з потерпілими на території СНД, тому за відсутності особових справ зазначених осіб не має правових підстав для прийняття до заліку витрат Пенсійного фонду України, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, які трапились б з потерпілими на території СНД.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно актів про нещасні випадки: № 1 від 02.09.1998 року, 11.03.1998 року з ОСОБА_1 стався нещасний випадок (Україна, м. Одеса); № 6 від 15.08.1980 року, 13.08.1980 року з ОСОБА_2 (Україна, м. Одеса) стався нещасний випадок; 19.06.1990 року стався нещасний випадок з ОСОБА_3 в ФРН, м. Дессау, що підтверджується актом № 1; 27.09.2008 року стався нещасний випадок з ОСОБА_4 (Україна, м. Одеса), що підтверджується актом №1 від 14.10.2008 року; згідно акту №2 від 09.03.2009 року з ОСОБА_5 13.02.2009 року стався нещасний випадок (Україна,м. Одеса); 11.04.2002 року стався нещасний випадок з ОСОБА_6 (Україна, м. Одеса) (акт №3/02 від 16.04.2002р.); згідно акту №1 від 23.09.1969 року 14.01.1969 року стався нещасний випадок з ОСОБА_7 (Україна, м. Одеса); 13.07.2006 року стався нещасний випадок з ОСОБА_8 (Україна, м. Одеса) (акт № 1 від 14.07.2006 року); 19.04.2005 року стався нещасний випадок з ОСОБА_9 (Україна, м. Одеса) (акт № 3 від 07.06.2005 року); згідно акту №3 від 12.06.1982 року 13.01.1982 року стався нещасний випадок з ОСОБА_10 (Україна, м. Одеса); 04.12.2001 року стався нещасний випадок з ОСОБА_11 (Україна, Одеська обл.); згідно акту №18 від 23.03.1973 року стався нещасний випадок з ОСОБА_12 (Україн, м. Одеса); згідно акту №6 від 11.08.1997 року стався нащесний випадок з ОСОБА_13 (Україна, м. Одеса); згідно акту №1 від 07.07.1970 року стався нещасний випадок з ОСОБА_14 (Україна, м. Одеса); згідно акту №1 від 02.06.1998 року стався нещасний випадок з ОСОБА_15 (Україна, Одеська обл.); відповідно акту № 1 від 02.10.1993 року стався нещасний випадок з ОСОБА_16 (Україна, м. Одеса); 03.02.1997 року стався нещасний випадок з ОСОБА_17 (Україна, м. Одеса) (акт № 1 від 05.02.1997 року); 18.05.1989 року стався нещасний випадок з ОСОБА_18 (Україна, м. Одеса, акт №1 від 18.05.1989 року); згідно акту №4 від 12.06.1970 року стався нещасний випадок з ОСОБА_19; 12.02.1959 року стався нещасний випадок з ОСОБА_20(акт №60 від 13.02.1959 року); згідно акту від 08.08.2007 року стався нещасний випадок з ОСОБА_21 (Україна, м. Одеса); 08.07.1997 року стався нещасний випадок з ОСОБА_22 (Україна, м. Одеса, акт № 5); згідно акту № 2 від 27.05.1994 року стався нещасний випадок з ОСОБА_23 (Україна, м. Одеса, акт №2 від 31.10.1994 року); згідно акту № 1 від 26.01.1985 року стався нещасний випадок з ОСОБА_24 (Україна, м. Одеса); 03.04.2006 року стався нещасний випадок з ОСОБА_25 (Україна, м. Одеса, акт №6); 23.01.1986 року стався нещасний випадок з ОСОБА_26 (Новосибірська область, м. Бердск, акт №2 від 23.01.1986 року); 07.06.2004 року стався нещасний випадок з ОСОБА_27 (Україна, Одеська обл., акт № 2 від 07.06.2004 року); 22.07.1981 року стався нещасний випадок з ОСОБА_28 (Україна, м. Київ); 22.02.2001 року стався нещасний випадок з ОСОБА_29 (Україна, м. Одеса, акт від 28.02.2001р.); 13.11.2001 року стався нещасний випадок з ОСОБА_30 (Україна, Одеська обл., акт №19 від 15.11.2001р.); згідно акту №16-IV/86 від 25.04.1986 року стався нещасний випадок з ОСОБА_31 (Україна, м. Одеса); 02.10.2004 року стався нещасний випадок з ОСОБА_32 (Україна, м. Одеса, акт № 4 від 08.10.2004р.); 12.12.1961 року стався нещасний випадок з ОСОБА_33 (акт №148 від 22.12.1961р.; 07.06.2003 року стався нещасний випадок з ОСОБА_34 (акт №1 від 18.07.2003 року, Україна, м. Одеса); 09.07.1980 року стався нещасний випадок з ОСОБА_35 (Україна, м. Одеса, акт №132 від 10.07.1980 року); згідно акту від 22.07.1991 року з ОСОБА_36 стався нещасний випадок (УССР, м. Одеса); згідно акту №5 стався нещасний випадок з ОСОБА_37 (Україна, м. Одеса); 13.10.1977 року стався нещасний випадок з ОСОБА_38 (Україна, м. Одеса, акт №52 від 17.10.1977 року); 07.11.1999 року стався нещасний випадок з ОСОБА_39 (Україна, м. Одеса, акт № 1 від 16.11.1999 року); 19.12.2006 року стався нещасний випадок з ОСОБА_40 (Україна, м. Одеса, акт №01 від 21.12.2007 року); згідно акту №1 від 06.01.1972 року стався нещасний випадок з ОСОБА_41 (Україна, м. Одеса); 04.07.2001 року стався нещасний випадок з ОСОБА_42 (Україна, м. Одеса, акт № 5 від 10.07.2001 року); 30.08.2003 року стався нещасний випадок з ОСОБА_43 (Україна, м. Одеса, акт від 22.12.2003 року).
Згідно розрахунку виплачених пенсій за період з 01 червня 2010 року по 31.08.2011 року Управлінням було виплачено пенсії вищезазначеним пенсіонерам Малиновського району міста Одеси.
УПФУ в Малиновському районі міста Одеси направлено на адресу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Малиновському районі міста Одеси акти щомісячної перевірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання за період з квітня по серпень 2011 року, проте зазначені акти не були прийняті останнім.
Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути зазначені кошти.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Частина 2 ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Між сторонами не існує спору щодо виплачених Управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси протягом вказаного періоду сум пенсії зазначеним потерпілим, а також щодо правильності їх нарахування, тому ці обставини не досліджуються судом. Натомість, спір між сторонами виник з приводу того, чи повинні пенсійні виплати (в тому числі, державна адресна допомога) особам, які отримали трудове каліцтво на підприємствах, розташованих на території інших держав, відшкодовуватися Пенсійному Фонду України за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 5 листопада 1991 року № 1788-12 здійснюється органами Пенсійного фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.
З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23 вересня 1999 року № 1105-14 (надалі Закон № 1105) обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв’язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до пункту 5 статті 24 Закону № 1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до пункту 2 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 22 лютого 2001 року № 2272-ІІІ (надалі - Закон № 2272) Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Суд зазначає, що зазначені правила застосовуються для державного соціального страхування громадян України.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4. Вказаним Порядком, зокрема, передбачено проведення органами Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа місяця, наступного за звітним (пункт 5). Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі., які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків (пункт 6). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7).
Таким чином, у зазначеному Порядку відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто, між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України.
Що ж до витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, здійснених з 01.04.2001 р. до введення в дію Порядку відшкодування витрат, то пунктом 3 постанови правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, від 04.03.2003 р. N 5-4/4 передбачено, що Пенсійний фонд України та Фонд соціального страхування від нещасних випадків повинні розробити механізм узгодження цих витрат та провести відповідні розрахунки на тому ж рівні.
Відповідно до пункту 1.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. N 8-2, управління у своїй діяльності керується, зокрема, постановами правління Пенсійного фонду України.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16/98-ВР від 14.01.1998 року загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно ст. 4 залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
За пенсійним страхуванням згідно ст. 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: 1) пенсійне страхування: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів; 2) медичне страхування: діагностика та амбулаторне лікування; стаціонарне лікування; надання готових лікарських засобів та виробів медичного призначення; профілактичні та освітні заходи; забезпечення медичної реабілітації осіб, які перенесли особливо важкі операції або мають хронічні захворювання. 3) страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); допомога по вагітності та пологах; допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); забезпечення оздоровчих заходів; 4) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; 5) страхування від безробіття: допомога по безробіттю; відшкодування витрат, пов'язаних із професійною підготовкою або перепідготовкою та профорієнтацією; дотація роботодавцю для працевлаштування безробітних, в тому числі молоді на перше робоче місце; допомога на поховання безробітного; профілактичні заходи, спрямовані на запобігання настанню страхових випадків.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що частиною 2 статті 2 та пунктом 5 статті 24 Закону № 1105 врегульовані взаємовідносини між застрахованою особою і страховиками. У межах спірних відносин такі відносини відсутні, оскільки як позивач так і відповідач не є страховиками по відношенню до особи, яка отримала пошкодження здоров’я за межами держави. Виплата пенсії по інвалідності Пенсійним фондом України таким особам здійснюється на підставі статті 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 5 листопада 1991 року № 1788-12 внаслідок прийняття на себе державою певних обов’язків, а не внаслідок виконання обов’язків страховика.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються ті відшкодовуються Фондом, передбачений ст. 21 Закону №1105-XIV.
Відповідно до цієї статті Фонд зобов’язаний у встановленому законом порядку своєчасно та у повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров’я, в тому числі по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
13 березня 1992 року державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення підписана ОСОБА_44 яка дії з моменту її підписання, про що зазначено в статті 13 даної ОСОБА_44. ОСОБА_44 підписана 11 Державами у тому числі Україною, Російською Федерацією, та Туркменістаном. ОСОБА_44 є чинним міжнародним договором. Предметом її регулювання є виключно пенсійне забезпечення.
Статтею 1 передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї ОСОБА_44 та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до статті 3 ОСОБА_44 про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД усі витрати, які пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, що надає це пенсійне забезпечення. Стаття 5 цієї ОСОБА_44 передбачає, що вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян.
Суд звертає увагу, що позивач в процесі розгляду справи сам зазначив, що вирішення питання щодо відшкодування витрат районним управлінням Пенсійного фонду України здійснюється виключно на централізованому рівні безпосередньо Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та не відповідають чинному законодавству, а отже задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 69,70, 71,94,122,158-163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в Малиновському районі міста Одеси, - відмовити у повному обсязі.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 13 січня 2012 року
Суддя/підпис/:
З оригіналом згідно:
Суддя: