Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 січня 2012 року Справа № 2а-11856/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Ковальової Т.І.,
при секретарі: Ворошило О.Є.,
за участю сторін:
від позивача: Муліков Ю.С.,
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю „Танаіс” про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
19 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю „Танаіс” про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 12.01.2007 р. за № 1382 120 0000012022, на податковому обліку у податковій перебуває з 06.03.1996 року.
На теперішній час за відповідачем значиться податковий борг податку на додану вартість на суму 6288, 74 грн., яка складається з основного платежу – 5008, 74 грн., та штрафних санкцій – 1280 грн.
На підставі викладено позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Танаіс” податковий борг у сумі 6288, 74 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, причин неявки суду не повідомив. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач зареєстрований, як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 12.01.2007 року(а.с.10). Знаходиться на податковому обліку у Жовтневій державній податковій інспекції м. Луганська з 1996 року (а.с.15).
29.08.2011 року була проведена камеральна перевіркаданих, задекаларованих у податковій звітності зподатку на додану вартість. При перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, за результатами якої було складено акт № 2194/160(а.с.17).
За наслідками перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення форми „Р” № 0005041610 від 10.10.2011 р. на суму 6399, 00 грн.(а.с.20), яка були надіслана відповідачу(а.с.20).
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
У відповідності із п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Оскільки податкове повідомлення-рішення не оскаржене, сума податкового боргу до цього часу відповідачем не сплачена, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму податкового боргу у загальному розмірі 6288, 74 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю „Танаіс” про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість за рахунок коштів, які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Танаіс” код ЄДРПОУ 24051367 з рахунків у банках, обслуговуючий його у розмірі – 6 288(шість тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 74 коп. на бюджетний рахунок № 31119030700004, одержувач ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу 14010100, одержувач: Державний бюджет Жовтневого району, код 24046538.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 16 січня 2012 року.
СуддяТ.І. Ковальова