Категорія №8.2.9

ПОСТАНОВА

                                                                 Іменем України

13 січня 2012 року Справа № 2а-12024/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді:                    Петросян К.Є.,

за участю секретаря:                    Захарової Ю.О.,

           представників сторін:

представника позивача:       ОСОБА_1 (дов. від 03.01.2012),

представника відповідача:   ОСОБА_2 (дов. №19520/10/10-013 від 07.11.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2011 №0001698013,-

                                                  В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2011 року позивач державне підприємство «Луганський авіаційний ремонтний завод» (далі ДП «ЛАРЗ») звернувся до Луганського окружного адміністративного із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську (далі СДПІ по роботі з ВПП в м.Луганську) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2011 №0001698013, в обґрунтування якого зазначив наступне.

ДП «ЛАРЗ» 15.12.2011 поштою було отримано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську, форми «Р» від 13.12.2011 №0001698013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з земельного податку є юридичних осіб.

Позивач вважає, що висновки СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську щодо неправомірного (необґрунтованого) застосування пільги ДП «ЛАРЗ» з земельного податку зроблено з порушенням вимог діючого законодавства України та дійсних обставин справи, а встановлені актом перевірки порушення п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.2 ст.286, п.287.3 ст.287 та п.2 підрозділу 6 розділу ХХ Податкового кодексу України є необґрунтованими та протиправними.

Так, ДП «ЛАРЗ» є суб’єктом літакобудування, що підпадає під дію норм ст.2  Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» від 12.07.2011 №2660 (далі Закон №2660), оскільки має, зокрема, відповідну ліцензію на право реалізації, ремонту та утилізації військової техніки в частині авіаційної техніки, а також відповідає критеріям, визначеним в абзацах «а» і «б» ст.2 цього Закону:

а) здійснює ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;

б) виконує державне або оборонне замовлення на ремонт авіаційної техніки.

Крім того, ДП «ЛАРЗ» включене до Переліку суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджено тимчасові заходи державної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 09.06.2010 №404.

Відповідно до ст.3 Закону №2660, до 01.01.2016 до суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм ст.2 цього Закону, застосовується, зокрема, особливості сплати земельного податку, встановлені відповідними податковими законами.

Згідно з пунктом 2 підрозділу 6 розділу ХХ Податкового кодексу України, звільняються від сплати земельного податку суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм ст.2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», земельні ділянки яких безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, а саме: літальних апаратів, їх корпусів, двигунів, включаючи місця, призначені для їх зберігання (склади, ангари, місця для відстоювання), посадково-злітні смуги, а також місця, в яких розташовані пункти заправки (дозаправки) моторних літальних апаратів та контролю над польотами.

Термін «продукція» відповідно до національного класифікатора України: класифікація видів економічної діяльності, ДК009:2005 (п.3.1), затвердженого Державним комітетом статистики України, означає результат виробничого процесу. Це загальний термін, який використовується як для позначення товарів так і послуг.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 №2406, продукція – це будь-який виріб, процес чи послуга, що виготовляється, здійснюється чи надається для задоволення суспільних потреб.

При цьому, відповідно до Податкового кодексу України, пільга на сплату земельного податку стосується земельних ділянок, які безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, а не лише для виробництва авіаційної техніки.

Відповідно до довідки АА №286383 з ЄДРПОУ, виданої головним Управлінням  статистики у Луганській області, основним видом діяльності ДП «ЛАРЗ» за КВЕД є «35.30 виробництво літальних апаратів, включаючи космічні».

Таким чином, на думку позивача, кінцевою продукцією для ДП «ЛАРЗ» є відремонтований (з відновленими якісними та ресурсними показниками) авіаційний двигун, на якому виконані роботи (надані послуги) з ремонту.

Згідно ст.528 Настанови з технічного забезпечення авіації Збройних сил України (НТЗ-39), затвердженої наказом заступника Міністра оборони України – командувача військово-повітряних сил України від 28.07.2000 №177, ремонт – це комплекс операцій для відновлення справного чи працездатного стану авіаційної техніки та відновлення ресурсів авіаційної техніки чи її складових частин».

Ст.529 Настанови визначає, що до засобів ремонту авіаційної техніки відносяться будівлі, споруди, технічне обладнання та матеріали, призначені для здійснення всіх видів ремонту авіаційної техніки (двигунів).

У ст.1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 №1775-ІІІ зазначено, що виробництво – це діяльність, пов’язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва.

Таким чином, на думку позивача, ремонт авіаційної техніки – це виробництво, яке включає комплекс заходів із застосуванням як спеціального обладнання, так і спеціальних споруд (складів, ангарів), які безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції (виготовлення окремих запасних частин (продукції), що встановлюються на двигун (авіаційну техніку) в процесі ремонту), тобто підприємство ремонтує авіаційну техніку та виготовляє запасні частини до двигунів, які на певному етапі становлять кінцеву продукцію. Безпосередньо для цілей виробництва такої кінцевої продукції підприємство використовує земельні ділянки.

З урахуванням вкладеного, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 13.12.2011 №0001698013, яке складене спеціалістами СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську на підставі акту перевірки №500/08-3/08215600 від 25.11.2011.

Представник позивача у судовому  засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав письмові заперечення у яких пояснив наступне.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську на підставі п.п. 20.1.4 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно наказу СДПІ по роботі з ВПП від 11.11.2011 № 520 було проведено позапланову невиїзну перевірку ДП «ЛАРЗ» з питань повноти нарахування та сплати земельного податку за період січень 2011 року - вересень 2011 року, за результатами якої було складено акт № 500/08-3/08215600 від 25.11.2011.

За результатами позапланової невиїзної перевірки, що проводились посадовими особами СДПІ ВПП у м. Луганську встановлено порушення: п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 286.2 ст. 286, п. 287.3 ст. 287 ПК України, п. 2 підрозділу 6 розділу XX ПК України, в результаті чого ДП «ЛАРЗ» занижено земельний податок за січень - вересень 2011 року на суму 614 757,24 грн.

Згідно з пунктом 2 підрозділу 6 розділу XX Податкового кодексу України, звільняються від сплати земельного податку суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» , земельні ділянки яких безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, а саме: літальних апаратів, їх корпусів, двигунів, включаючи місця, призначені для їх зберігання (склади, ангари, місця для відстоювання), посадково-злітні смуги, а також місця, в яких розташовані пункти заправки (дозаправки) моторних літальних апаратів та контролю над польотами.

Податковий кодекс України обмежує пільгове оподаткування суб’єктів  літакобудування, що включені до Переліку, затвердженого постановою КМУ № 405 і  чітко встановлює, що від земельного податку звільняються лише земельні ділянки таких суб’єктів літакобудування, які безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, тобто підприємства, які виготовляють кінцеву продукцію.

Таким чином, відповідач зазначає, що враховуючи норми чинного законодавства, суб’єкти  літакобудування, включені до переліку, затвердженого Постановою КМУ №405, які здійснюють лише діяльність з ремонту, переобладнання, модифікації, модернізації авіаційної техніки та авіаційних двигунів, і не виготовляють кінцеву продукцію, не звільняються від сплати земельного податку згідно з пунктом 2 підрозділу 6 розділу XX Податкового кодексу України.

Вважає, що ДП «ЛАРЗ» було неправомірно застосовано пільгу з земельного податку у перевіреному періоді, в результаті чого ДП «ЛАРЗ» занижено суму земельного податку за період січень-вересень 2011 року на суму 614 757,24 грн. З урахуванням вищевикладеного, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ДП «ЛАРЗ» у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді  рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.   

Ст. 19 Конституції України  встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.   

Згідно зі ст. 2 КАС України  у справах  про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти  чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на  досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 20.1.4 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, що ДП «ЛАРЗ» зареєстровано в якості суб’єкта господарювання – юридичної особи 21.04.1998 виконавчим комітетом Луганської міської ради за №1 382 105 0001 004170 (а.с.18, 27).

Відповідно до повідомлення №62 від 14.11.2011 та наказу СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську №520 від 11.11.2011, а також згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4  п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську 25.11.2011 було проведено позапланову невиїзну перевірку ДП «ЛАРЗ» з питань повноти нарахування та сплати земельного податку за період січень 2011 року - вересень 2011 року, за результатами якої складено акт за №500/08-3/08215600 від 25.11.2011 (а.с.10-13).

Не погодившись із висновками акту перевірки від 25.11.2011, ДП «ЛАРЗ» на адресу відповідача були направлені заперечення від 30.11.2011 за вих. № 3944/юр (а.с.14-15).

08.12.2011 за вих. № 21754/10/08-3109 СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську направлено лист про розгляд заперечень, яким у задоволенні заперечень ДП «ЛАРЗ» відмовлено (а.с.16-17).

13.12.2011 відповідачем за результатами невиїзної перевірки ДП «ЛАРЗ» від 25.11.2011, оформленої актом  №500/08-3/08215600, було винесено податкове повідомлення рішення форми «Р» за № 0001698013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 717 222,78 грн., з яких за основним платежем – 614 757,24 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями – 102 465,54 грн. (а.с.9).

Суд вважає оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 13.12.2011 за № 0001698013 таким, що винесено у відповідності до норм діючого законодавства України, з огляду на наступне.

Відповідно до п.30.1 ст.30 Податкового кодексу України, податкова пільга –це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Згідно з п.30.2 ст. 30 Податкового кодексу України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Законом України від 12 липня 2001 року № 2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі - Закон №2660) запроваджено умови для розвитку літакобудівної промисловості, забезпечення конкурентоспроможності літаків, двигунів для них та авіаційного обладнання вітчизняного виробництва, а також збереження та збільшення робочих місць на підприємствах суміжних галузей.

Положення Закону №2660 застосовуються до юридичних осіб - резидентів України, які здійснюють діяльність у галузі літакобудівної промисловості та згідно із законом мають відповідні ліцензії, а також відповідні сертифікати на право розробки або виробництва, або ремонту, або переобладнання, або модифікації, або технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів та відповідають хоча б двом з таких критеріїв:

а)          здійснюють розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво
авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних
двигунів;

б)          виконують державне або оборонне замовлення на розробку авіаційної техніки
та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт
авіаційної техніки та авіаційних двигунів;

в)          забезпечують виконання Україною міжнародних зобов'язань з реалізації
міжнародних контрактів з розробки авіаційної техніки та авіаційних двигунів, постачання
авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництва авіаційної техніки та авіаційних
двигунів, ремонту авіаційної техніки та авіаційних двигунів.

Перелік суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджено тимчасові заходи державної підтримки, формує Міністерство промисловості політики України та затверджує Кабінет Міністрів України. Такий Перелік затверджено постановою КМУ від 9 червня 2010 року № 405.

Відповідно до статті 3 Закону № 2660 до 1 січня 2016 року до суб’єктів  літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 цього Закону, застосовуються, зокрема, особливості сплати земельного податку, встановлені відповідними податковими законами.

Згідно з пунктом 2 підрозділу 6 розділу XX Податкового кодексу України,  звільняються від сплати земельного податку суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», земельні ділянки яких безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, а саме: літальних апаратів, їх корпусів, двигунів, включаючи місця, призначені для їх зберігання (склади, ангари, місця для відстоювання), посадково-злітні смуги, а також місця, в яких розташовані пункти заправки (дозаправки) моторних літальних апаратів та контролю над польотами.

Таким чином, податковий кодекс України обмежує пільгове оподаткування суб’єктів літакобудування, що включені до Переліку, затвердженого постановою КМУ № 405 і чітко встановлює, що від земельного податку звільняються лише земельні ділянки таких суб’єктів літакобудування, які безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, тобто підприємства, які виготовляють кінцеву продукцію.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «ЛАРЗ» відповідно до постанови КМУ від 09.06.2010 №405, віднесено до суб’єктів літакобудування. Позивач має відповідну ліцензію серії АВ №419946 Міністерства промислової політики України на реалізацію, ремонт і утилізацію військової техніки (а.с.58). Зазначений факт сторонами не оспроюється.

Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що ДП «ЛАРЗ» здійснює діяльність лише з ремонту, переобладнання, модифікації і таке інше, авіаційних двигунів і не є виробником кінцевої продукції, в розумінні діючого ПК України.

Крім того, відповідно до п.2.1 Статуту ДП «ЛАРЗ», затвердженого 16.05.2006, метою діяльності підприємства є виконання ремонту та модернізації озброєння, військової, спеціальної та цивільної техніки за державними замовленнями за договорами (контрактами (а.с.19-26)). Відповідно, ліцензія позивачу видана також на ремонт військової техніки.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи норми чинного законодавства, суд вважає, що суб’єкти  літакобудування, включені до переліку, затвердженого Постановою КМУ №405, які здійснюють лише діяльність з ремонту, переобладнання, модифікації, модернізації авіаційної техніки та авіаційних двигунів, і не виготовляють кінцеву продукцію, не звільняються від сплати земельного податку згідно з пунктом 2 підрозділу 6 розділу XX Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд вважає оскаржуване ДП «ЛАРЗ» податкове повідомлення-рішення таким, що винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений діючим законодавством України. Відповідно, позовні вимоги ДП «ЛАРЗ» визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки рішення ухвалене не на користь позивача, судові витрати не підлягають стягненню з Державного бюджету України.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 13 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 18 січня 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України,  суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          < Текст > 

          < Текст > 

          У задоволенні адміністративного позову державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2011 №0001698013, відмовити за необґрунтованістю.

          < Текст > 

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 18 січня 2012 року.

Суддя       К.Є. Петросян